03 квітня 2017 року Справа № 923/1720/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Погребняка В.Я.,
суддів:Білошкап О.В., Панової І.Ю.,
розглянувши матеріали касаційної скаргиАрбітражного керуючого Клигіної Ірини Володимирівни
на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 25.01.2016 року
у справі № 923/1720/13 господарського суду Одеської області
за заявоюДержавної податкової інспекції у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Капітал"
пробанкрутство,
Подана арбітражним керуючим Клигіною Іриною Володимирівною (далі - заявник, арбітражний керуючий Клигіна І.В.) касаційна скарга № б/н від 15.02.2017 року не може бути розглянута Вищим господарським судом України з наступних підстав.
Відповідно до ст. 110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.
Ст. 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
П. 1 ст. 6 Конвенцї про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України".
Зокрема, Високий суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами.
Суд встановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовуються причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 року).
Постанова Одеського апеляційного господарського суду від 25.01.2016 року у справі № 923/1720/13 набрала законної сили з дня її прийняття 25.01.2016 року, отже останній день строку, встановленого для оскарження зазначеної постанови в касаційному порядку - 15.02.2016 року.
Відповідно до відмітки на поштовому конверті касаційна скарга арбітражного керуючого Клигіної І.В. була здана до відділення зв'язку для направлення до Одеського апеляційного господарського суду 15.02.2017 року, тобто зі значним порушенням процесуального строку встановленого для подання касаційної скарги.
Відповідно до п. 5 ч. 1 та ч. 3 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
Виходячи зі змісту ст. 53 ГПК України, Вищий господарський суд України може відновити пропущений строк у разі наявності поважних причин пропуску цього строку.
В касаційній скарзі заявник просить поновити строк для подачі касаційної скарги, в обґрунтування зазначеного клопотання заявник вказує на те, що тривалий час перебував на стаціонарному лікуванні, крім того у зв'язку з довготривалим лікуванням у заявника касаційної скарги були відсутні кошти на сплату судового збору, за таких обставин звернення з касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.01.2016 року у справі № 923/1720/13 стало можливим лише зараз.
При цьому, заявником не надано жодних доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджав сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Крім того, згідно зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Пунктом 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013 року роз'яснено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Як вбачається з матеріалів справи, заявник не скористався своїм правом та з заявою про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору з моменту винесення оскаржуваної в касаційній інстанції, постанови Одеського апеляційного господарського суду від 25.01.2016 року, протягом тривалого часу не звертався.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що вказані обставини не можуть об'єктивно свідчити про неможливість вчасного звернення з касаційною скаргою та залежали виключно від волевиявлення заявника касаційною скарги.
Відхилення клопотання про відновлення пропущеного строку, встановленого для подання касаційної скарги, є підставою для повернення поданої касаційної скарги скаржнику.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 53, 86, п. 5 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України
1. У задоволенні клопотання про відновлення строку, встановленого для оскарження судового акта в касаційному порядку, відмовити.
2. Касаційну скаргу арбітражного керуючого Клигіної Ірини Володимирівни на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.01.2016 року у справі господарського суду Херсонської області № 923/1720/13 повернути скаржнику.
Головуючий суддя:Погребняк В.Я.
Судді:Білошкап О.В.
Панова І.Ю.