№1-кс/760/4779/17
(№760/3822/17)
21. 03. 2017 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №9 ОСОБА_3 - про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні за № 42017101090000018 від 22.02.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України,
До слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №9 ОСОБА_3 - про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні за № 42017101090000018 від 22.02.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, наведених в клопотанні.
Слідчий суддя на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України вважає за можливе розглянути дане клопотання без повідомлення власника майна, оскільки, це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Заслухавши пояснення прокурора, вивчивши та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Згідно з положеннями ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутись прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Слідчим суддею встановлено, що Київською місцевою прокуратурою №9 здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42017101090000018 від 22.02.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.
Досудовим слідством встановлено, що невстановлені особи, діючи умисно, шляхом обману (шахрайства) використовуючи підроблені документи, заволоділи комунальним майном (нежитловими приміщеннями) розташованими на території Солом'янського району м. Києва за адресами: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 , чим завдали територіальній громаді м. Києва, шкоди в особливо великих розмірах.
У рамках досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що нежитлова адміністративна будівля АДРЕСА_5 загальною площею 743,8 кв.м. належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва на підставі рішення Київської міської ради від 02.12.2010 № 284/5096 «Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва» (додаток № 9, таблиця 6 до рішення Київської міської ради), передана до сфери управління Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації від 12.05.2015 № 715 «Про окремі питання виконання розпорядження виконавчого органу КМР (Київської міської державної адміністрації) та від 10.12.2010 № 1112 «Про питання організації управління районами у місті Києві» та закріплена на праві господарського відання за комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» згідно з розпорядження Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації від 06.05.2015 № 279 (з відповідними змінами від 11.11.2016 № 838).
Нежитлова адміністративна будівля АДРЕСА_5 загальною площею 743,8 кв.м. тривалий час використовується комунальним підприємством для розміщення підрозділів житлово-експлуатаційної дільниці для обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва.
Крім того, на підставі рішення Київської міської ради від 23.10.2013 № 270/9758 «Про питання, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно, що належить до комунальної власності міста Києва», комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» на даний час проводяться організаційно-правові заходи, підготовка документів, передбачених пунктом 44 Постанови Кабінету Міністрів від 25 грудня 2015 №1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» для проведення процедури державної реєстрації права власності на нежитлову будівлю.
Разом з тим встановлено, що будь-яких рішень Київської міської ради про відчуження чи припинення права власності на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_4 до Солом'янській районній в місті Києві державній адміністрації не надходило.
Однак, згідно інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №81599119 від 02.03.2017 року встановлено, що нежитлові приміщення, загальною площею 848,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 зареєстровані за ОСОБА_4 на підставі рішення від 27.12.2013 №2/270/264/2014 Центрально - міського районного суду м. Макіївки Донецької області та 11.04.2016 проведена державна реєстрація прав на вищевказане майно управлінням державної реєстрації головного територіального управління юстиції у м. Києві без надання відповідної згоди Київською міською радою.
У Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня інформація щодо вказаного рішення, справи та провадження.
Відповідно до розпорядження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №2710/38-14 від 02.09.2014 року, Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області було повідомлено, що у проваженні №2/270/264/2014 було прийнято заочне рішення від 28.02.2014 року за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення додаткових витрат на дитину та надано копію вказаного судового рішення.
Прокурор зазначав, що в ході слідства отримано достатні дані, які вказують на те, що нежитлові приміщення, загальною площею 848,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 , оформлено у власність в результаті вчинення кримінального правопорушення.
Нежитлові приміщення, загальною площею 848,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 відповідають критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки є об'єктом вчинення протиправних дій, на сьогодні існує небезпека їх відчуження та подальшої реалізації.
В зв'язку із зазначеним прокурор просив про задоволення клопотання, на що слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Нежитлові приміщення, загальною площею 848,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 відповідають критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки є об'єктом вчинення протиправних дій, а тому на даний час існує небезпека їх відчуження та подальшої реалізації.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Зважаючи на викладене вище, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки прокурором було обґрунтовано правову підставу для арешту майна, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні прокурора та може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звернувся із клопотанням про арешт майна, в зв'язку з чим вважаю за можливе клопотання задовольнити.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 172, 173, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на нежитлові приміщення, загальною площею 848,9 кв.м. розташованих за адресою: АДРЕСА_4 , які на праві приватної власності зареєстровані за ОСОБА_4 , встановивши заборону на розпорядження, відчуження та користування вказаним майном.
Ухвала про арешт майна виконується негайно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1