Справа № 2/760/1584/17
№760/18555/16-ц
15 березня 2017 р. Солом'янський районний суд м. Києва
в складі головуючого судді Кушнір С.І.,
при секретарі Запаловській Я.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Київської міської ради, 3-я особи: Головне управління юстиції в м.Києві про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини
Позивач ОСОБА_1 31.10.2016 р. звернулась до суду з позовом і просить визначити додатковий строк для прийняття спадщини, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 р. померла матір ОСОБА_2, яка постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1. Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з ? частини квартири за адресою: АДРЕСА_1.
Під час життя ОСОБА_2 та після її смерті, позивач проживала разом з нею за адресою: АДРЕСА_2 та фактично прийняла спадщину згідно ч.3,5 ст.1268 ЦК України.
Одразу після смерті матері, позивач захворіла на важку онкологічну хворобу, не маючи можливості звернутись за консультацією до спеціаліста та будучи впевненою, що прийняла спадщину належним чином.
Позивач в 2016 році звернулась до П»ятої київської державної нотаріальної контори для прийняття спадщини. Проте нотаріус відмовив у видачі свідоцтва, зауважуючи на пропуск шестимісячного строку для прийняття спадщини.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав наведених в позовній заяві.
Представник відповідача - Київської міської ради в судове засідання не з'явився, надав на адресу суду письмові пояснення по справі та просив прийняти рішення згідно чинного законодавства на підставі поданих стороною доказів, просив слухати справу у відсутність представника.
Представник 3-ї особи Головного управління юстиції у м.Києві в судове засідання не з"явився, надав на адресу суду письмові пояснення по справі та просив прийняти рішення згідно чинного законодавства на підставі поданих стороною доказів, просив слухати справу у відсутність представника.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, вважає що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 р. померла матір позивача - ОСОБА_2, яка постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, яка складається з ? частини квартири за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Статтею 1270 ЦК України встановлено строк для прийняття спадщини у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
ОСОБА_1 звернулась до П»ятої київської державної нотаріальною конторою з заявою про прийняття спадщини в 2016 році.
З матеріалів справи встановлено, що 03.10.2016 р. П»ятою київської державної нотаріальною конторою було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з неподаннями нею відповідної заяви про прийняття спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
В судовому засіданні відповідно до листа П»ятої київської державної нотаріальної контори від 14.03.2017 року встановлено, що спадкова справа до майна померлої 2003 року ОСОБА_2 не заводилась.
Відповідно до ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити додатковий строк достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
В п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз»яснено, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.
Відповідно до ст.529 ЦК Української РСР в редакції 1963 року при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.
Згідно зі ст. 549 ЦК Української РСР в редакції 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового інтересу.
Отже, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, а суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача, а також можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Відповідно до роз'яснень, викладених в п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року, предметом доказування є факти, якими обґрунтовуються заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Звертаючись в суд з даним позовом про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, позивач ОСОБА_1 посилалася на те, що фактично прийняла спадщину, вступила в управління та володіння майном, але не оформила спадщину.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Враховуючи, що позивач просить встановити додатковий строк для прийняття спадщини, позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх прав, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 174, 208, 209, 212-215, 223, 294 ЦПК України і на підставі ст.ст. 11, 16, 1216-1222, 1233-1235, 1269, 1270, 1272 Цивільного кодексу України, постановою Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Київської міської ради, 3-я особи: Головне управління юстиції в м.Києві про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СУДДЯ: С.І. Кушнір