Справа № 1/760/8/17
760/18807/13-к
24 березня 2017 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді ОСОБА_1
за участю
секретарів судового засідання: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
а також:
прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7
захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9
потерпілих ОСОБА_10 ОСОБА_11 ОСОБА_12
підсудного ОСОБА_13
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Киселівка, Бізолерського району Херсонської області, громадянина України, українця, з середньою технічною освітою, не одруженого, дітей немає, не працюючого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених ч.1,2,3 ст. 289 Кримінального кодексу України,
Підсудний ОСОБА_13 21.07.2011, в невстановлений слідством час, знаходячись в офісі ТОВ «Голден Груп Плюс» по вул. Урицького, 1 в м.Києві, вирішив незаконно заволодіти транспортним засобом, а саме автомобілем «Shevrolet Epica», державний номер НОМЕР_1 , вартістю 116 000 гривень, що належав ОСОБА_14 , та який був переданий останнім 20.07.2011 в оренду ТОВ «Голден Груп Плюс». Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_13 , перебуваючи в офісі ТОВ «Голден Груп Плюс», підійшов до своєї знайомої ОСОБА_15 , яка являється директором вказаного товариства, та повідомив останній неправдиву інформацію про намір допомогти їй встановити систему навігації на вказаний автомобіль та перевірити його технічний стан, тим самим створивши штучне уявлення у ОСОБА_15 про дійсні обставини та помилкову впевненість в добросовісності його дій. Після чого, ОСОБА_15 , будучи повністю впевненою в доброчесності дій ОСОБА_13 , з метою надання можливості ОСОБА_13 керування вказаним автомобілем та транспортування його на СТО для виконання вищевказаних робіт передала йому свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та ключі від вказаного автомобіля. Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_13 , отримавши від ОСОБА_15 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль «Shevrolet Epica» державний номер НОМЕР_1 та ключі від вказаного автомобіля, маючи на меті корисливий мотив, виїхав на вказаному автомобілі від офісу ТОВ «Голден Груп Плюс» та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд, тим самим незаконно заволодів транспортним засобом.
09.06.2012 о 03 годині 56 хвилин на 76-му кілометрі траси Київ-Харків вказаний автомобіль марки «Shevrolet Epica» державний номер НОМЕР_1 було затримано працівниками ДАІ.
Крім того, 01.08.2011, в невстановлений слідством час, ОСОБА_13 , знаходячись в офісі ТОВ «Голден Груп Плюс» по вул. Урицького, 1 в м.Києві, вирішив повторно незаконно заволодіти транспортним засобом, а саме: автомобілем марки «Hyundai І 30» державний номер НОМЕР_2 , вартістю 126 000 гривень, який належав ОСОБА_11 , та який був переданий останньою 29.07.2011 в оренду ТОВ «Голден Груп Плюс». Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_13 , перебуваючи в офісі ТОВ «Голден Груп Плюс», підійшов до знайомої ОСОБА_15 , яка являється директором вказаного товариства, та повідомив останній неправдиву інформацію про намір допомогти їй встановити систему навігації на вказаний автомобіль та перевірити його технічний стан, тим самим створивши штучне уявлення у ОСОБА_15 про дійсні обставини та помилкову впевненість в добросовісності його дій. Після чого, ОСОБА_15 та ОСОБА_13 отримали від ОСОБА_16 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та ключі від вказаного автомобіля. Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на повторне незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_13 , взявши свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль «Hyundai І 30» державний номер НОМЕР_2 та ключі від вказаного автомобіля, маючи на меті корисливий мотив, виїхав на вказаному автомобілі від офісу ТОВ «Голден Груп Плюс» та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд, тим самим повторно незаконно заволодів транспортним засобом, спричинивши ОСОБА_11 великої матеріальної шкоди.
Крім того, 05.08.2011 в невстановлений слідством час, ОСОБА_13 , знаходячись в офісі ТОВ «Голден Груп Плюс» по вул. Урицького, 1 в м. Києві, вирішив повторно незаконно заволодіти транспортним засобом, а саме: автомобілем марки «ВАЗ-11174» державний номер НОМЕР_3 , вартістю 76 200 гривень, який належав ОСОБА_10 , та який був переданий останньою 04.08.2011 в оренду ТОВ «Голден Груп Плюс». Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_13 , перебуваючи в офісі ТОВ «Голден Груп Плюс», підійшов до знайомої ОСОБА_15 , яка являється директором вказаного товариства, та повідомив останній неправдиву інформацію про намір допомогти їй встановити систему навігації на вказаний автомобіль та перевірити його технічний стан, тим самим створивши штучне уявлення у ОСОБА_15 про дійсні обставини та помилкову впевненість в добросовісності його дій.
Після чого, ОСОБА_13 отримав від ОСОБА_10 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль «ВАЗ-11174» державний номер НОМЕР_3 та ключі від вказаного автомобіля, маючи на меті корисливий мотив, виїхав на вказаному автомобілі від місця її проживання за адресою: АДРЕСА_3 та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд, тим самим повторно незаконно заволодів транспортним засобом, спричинивши ОСОБА_17 значної матеріальної шкоди.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_13 свою вину в пред'явленому зміненому обвинуваченні не визнав, показавши, що 2011 році він працював у ОСОБА_18 на фірмі «Голден груп плюс». Він не був ні начальником, ні директором на даному підприємстві. ОСОБА_19 він раніше знав до цього Якось вона сказала йому, що хоче відкривати фірму і шукала офіс, тому звернулася до нього. Він її познайомив зі своїм знайомим на прізвище ОСОБА_20 , який був директором заводу. ОСОБА_19 і директор даного заводу зустрілися, обговорили питання щодо оренди приміщення, і вона зняла там офіс.
ОСОБА_13 також зазначив, що ОСОБА_19 займалася прокатом, а він не брав у цьому безпосередню участі. Вказав, що вона зверталася до нього коли потрібно було перегнати машину чи допомогти по інших дрібницях. Він там ніким не працював, був просто її знайомим, приходив просто, наприклад, випити чаю та допомогти з дрібницями. Коли ОСОБА_19 брала авто у господарів, то просила його подивитися технічний стан машини, оскільки в цьому не вона розбиралася. Вона говорила, що брала машину і відразу здійснювала оплату за перший місяць. Він забирав тільки «Ладу Калину» і приганяв її до офісу. Решта автомобілів були в ОСОБА_21 в офісі. Машини, він звичайно, заводив, тільки щоб перевірити, але нікуди не їздив. ОСОБА_21 хотіла поставити GPS навігацію на автомобілях, але до цього не доходило.
Коли отримували «Ладу Калину», ОСОБА_19 попросила подивитися авто, він сказав, що вона не досить в гарному стані, але зробити її можна, нічого страшного там не було. Особи ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 вказували, що передавали особисто йому авто, оскільки ОСОБА_19 наобіцяла всім, що все зробить, все віддасть. Але авто він особисто не брав, вони всі приїжджали в офіс, і там заключали договори з ОСОБА_19 , оскільки за кожне авто ОСОБА_19 платила гроші. Йому потерпілі не віддавали ключів від авто, він тільки перевіряв технічний стан автомобілів. Крім того, потерпіла ОСОБА_10 просила зробити страховку на машину, вона сказала, що машину не дасть без страхування, ОСОБА_21 кудись їздила і зробила її, передала йому, щоб він забрав авто. Він поїхав на зустріч із ОСОБА_10 віддав копію страховки і забрав у неї машину. Переганяв її з району «Голосіїво», тобто з будинку власниці до офісу, який знаходився на Урицького і все. Далі поїхав з товаришем. Подальшу долю автомобіля він не знає, це повинна знати ОСОБА_19 . Автомобіль «ВАЗ» він взяв у Компалової, оскільки про це його попросила ОСОБА_19 .
Автомобіль " ОСОБА_25 " він перевіряв на технічний стан на стоянці біля офісу. Він сів в авто, подивився технічний стан автомобіля. Йому в руки документи та ключі від автомобіля «Hyundai» не давали.
Автомобіль «Shevrolet Epica» бачив зі сторони. Технічний стан її не перевіряв, він тільки оглядав салон автомобіля. Ключі і документи в руках він не тримав. Не оформляв жодних документів.
Крім того, зазначив, що під час досудового розслідування до нього застосовувались непроцесуальні методи розслідування. Він подавав відповідні заяви адвокату, але йому не відомо, куди вони ділися. Явки з повинною писав під тиском. Скарг в суді не висловлював. Цивільні позови не визнає.
Разом з тим, вина підсудного ОСОБА_13 підтверджується зібраними та дослідженими під час судового розгляду доказами.
Так, потерпіла ОСОБА_11 суду показала, що в 2008 році вона разом із чоловіком придбали в кредит автомобіль марки «Hyundai» коричневого кольору та передали автомобіль в користування ОСОБА_16 , з яким домовилися в усній формі, про те, що він буде сплачувати кредит за авто, а вони у свою чергу випишуть довіреність на його ім'я. Кредит він сплачував майже рік. Потім сказав, що теж немає можливості сплачувати та запропонував виставити авто на продаж в Інтернеті на сайті «AUTO.RIA». Через місяць подзвонив представник компанії «Голден Груп Плюс» та запропонував взяти у них автомобіль в прокат для передання його в оренду іншим людям.
ОСОБА_26 поїхав від її імені в дану компанію, оскільки в неї на той момент не було можливості це зробити, так як знаходилась в декретній відпустці по догляду за дитиною. Потім в телефонному режимі, обговорили умови, які пропонували. Було сказано, що компанія підписує з ними договір, на даний автомобіль встановлять систему GPS і забирають його в прокат. Місячну плату за оренду автомобіля пропонували в розмірі 800 доларів США. Умови її задовольнили, оскільки на той час кредит за авто сплачували в розмірі 600 доларів, ще й дохід би мали з цього, тому вони вирішили здали авто в оренду. Коштів їм не виплатили, а тому ОСОБА_26 з її чоловіком ОСОБА_27 , поїхали в офіс «Голден Груп Плюс». Майно фірми вже було спаковане, була там тільки начальник та людина з якою підписувався договір, їм повідомили, що в них викрали 9 автомобілів, в тому числі і їх. Потерпіла зазначила, що автомобіль передавався ОСОБА_28 через акт прийому-передачі. Договір був підписаний з ОСОБА_26 , він приїхав з автомобілем, передав ОСОБА_28 ключі, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу і сам транспортний засіб.
На питання суду, потерпіла зазначила, що ОСОБА_26 передав ОСОБА_28 один комплект ключів від автомобіля. Другий комплект ключів залишився в ОСОБА_26 . Пізніше вона знайшла свій автомобіль в мережі Інтернет на сайті «AUTO.RIA». Після цього її чоловік зателефонував до працівників міліції, було організовано купівлю автомобіля та вилучення його, а потім вже його передали їй. На даний час автомобіль знаходиться в ОСОБА_16 . Автомобіль юридично належить їй і вона має право вільно розпоряджатись ним, жодних обмежень в користуванні вона не має. Кредит по даному автомобілю виплачений, арешт знятий. На той період вона передала ОСОБА_26 автомобіль по довіреності в користування, на даний час ця довіреність не діє.
На питання захисника, потерпіла зазначила, що грошові кошти за перший місяць оренди автомобіля видавали наперед ОСОБА_26 у сумі 800 доларів, був складений акт прийому-передачі автомобіля і на скільки їй відомо всі ці події відбулися в один день. ОСОБА_19 їй сказала, що ОСОБА_28 викрав 9 автомобілів і що вона вже написала на нього заяву до міліції.
Підтримує цивільний позов в частині відшкодування моральної шкоди, який полягає в тому, що вона 3 роки не могла виплатити кредит за автомобіль, не було гарантії, що авто повернуть. Вона хвилювалася в даній ситуації. Матеріальних претензій не має та від позовних вимог в частині відшкодування матеріальної шкоди відмовилася.
Потерпіла ОСОБА_10 суду показала, що вона була власником автомобіля марки «ВАЗ 11174», котрий вирішила продати, розмістивши оголошення. В той же день їй зателефонували з фірми прокату автомобілів, яка вказана в справі і запропонували здати його в оренду, що буде набагато вигідніше, ніж продати.
Після цього вона із своєю дочкою, яка користувалася даним транспортний засобом, приїхали до фірми, де познайомилися з директором і керівником фірми - ОСОБА_15 . ОСОБА_29 представила їй ОСОБА_30 , як компаньйона і він брав активну участь в підписанні договорів, оформленні документів. Було проведено кілька раундів переговорів, після цього в офісі в присутності ОСОБА_28 , ОСОБА_19 , потерпілої та її дочки був підписаний договір оренди автомобіля, оформили договір страхування, але на ньому не була поставлена печатка.
Сторонами договору були вона та ОСОБА_19 , в якості директора вище зазначеної фірми. ОСОБА_19 сказала, що вона представник страхової компанії, тому і запропонувала певну страхову компанію, обґрунтували, що там вигідні умови. ОСОБА_19 сказала, що на договорі потрібно буде поставити печатку, тому з дочкою забрали машину і поїхали додому і домовилися, що ввечері до них приїде ОСОБА_28 вже з підписаним договором страхування, забере автомобіль, щоб поставити на ньому систему GPS і він буде переданий в оренду фірми за договором. Так і сталося, ОСОБА_28 приїхав до неї ввечері, за адресою: АДРЕСА_3 , привіз документи, в тому числі договір страхування. Забрав автомобіль, документи, сказав, що на вихідних поставить систему GPS і відвезе його ОСОБА_31 для того, що б авто використовувався вже в прокаті. Після цього ні ОСОБА_28 , ні машини вона не бачила.
На питання прокурора, потерпіла відповіла, що грошові кошти виплатили їй лише один раз, коли ОСОБА_28 забирав машину. В подальшому вони з дочкою звернулися до ОСОБА_19 , щоб подивитися на автомобіль, однак вона сказала, що це можна зробити як тільки його повернуть з прокату. Через декілька днів співробітниця, яка представилася від ОСОБА_29 передзвонила їй і сказала, що неправильно оформлений договір страхування, що там допущена помилка, крім того зазначила, що договір діє, але страхова сума не правильно порахована. При цьому, співробітниця ридала в трубку і щоб у неї не було неприємностей на роботі, вона просила хоча б на один день привезти їй цю «страховку», переоформити. Таким чином, вона обманним шляхом виманила у них оригінал договору страхування. Після того, як привезли цей договір, їм на наступний день повідомили, що машина зникла. ОСОБА_19 їй пояснила, що ОСОБА_28 обікрав її фірму, викрав ряд автомобілів, про що вона заявила в міліцію і ОСОБА_28 з автомобілями оголосили в розшук. На сьогоднішній день машину так і не повернули.
На питання суду, потерпіла пояснила, що з приводу повернення автомобіля вона спілкувалася з ОСОБА_28 . У розмові із ним він відмовлявся визнавати, що він вкрав машину, каже, що передав авто ОСОБА_19 , а ОСОБА_19 каже, що, це ОСОБА_28 її вкрав. Вказала, що особисто ОСОБА_28 брав у неї ключі від автомобіля та документи і саме авто в обмін на папери і договори. Вказала, що заявлений цивільний позов підтримує.
Показання потерпілого ОСОБА_14 , який на неодноразові виклики в судове засідання не з'явився та поштою надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності, були оголошені під час судового розгляду.
Потерпілий ОСОБА_14 показав, що у 2007 році він придбав у кредит автомобіль «Shevrolet Epica» д.з.н. НОМЕР_1 . НОМЕР_4 році весною у зв'язку з тим що кредит за автомобіль він виплачувати вже не міг вирішив продати вказаний автомобіль, за допомогою мережі Інтернет, виставивши об'яву в мережі про продаж вказаного автомобіля. Через деякий час на його мобільний телефон зателефонувала раніше невідома жінка, в подальшому він дізнався, що це була ОСОБА_15 , яка представилась директором фірми, що займається прокатом автомобілів та запропонувала йому здати його транспортний засіб в прокат до її фірми.
При цьому повідомила що на автомобіль буде встановлений GPS, працівники будуть слідкувати за технічним станом автомобіля, оскільки вони в цьому зацікавлені. Також вона повідомила що за оренду автомобіля вона буде сплачувати 800 доларів США в місяць. У відповідь він повідомив, що подумає. Після цього ОСОБА_15 зателефонувала йому ще раз та вмовляла передати автомобіль на її фірму, однак він відповів що на такі умови він не згоден. Після цього вона запропонувала йому здати автомобіль в оренду за 1300 доларів США, у відповідь він повідомив,що подумає.
Через деякий час йому знову зателефонувала ОСОБА_15 та запропонувала заїхати до неї в офіс, щоб поговорити. Оскільки він був неподалік, то вирішив заїхати, щоб вислухати умови оренди його автомобіля, оскільки вказана сума його повністю влаштовувала.
В кабінеті його зустріли ОСОБА_15 та раніше незнайомий чоловік, як пізніше він дізнався, це був ОСОБА_32 . Після привітання із ОСОБА_15 та ОСОБА_33 , останній запитав у нього скільки він хоче отримати за прокат «Shevrolet Epica» на що він відповів йому, що пропозиція була не з його сторони, а зі сторони ОСОБА_15 суму у розмірі 1300 доларів США. Після цього ОСОБА_34 відповів, що це дуже велика сума та повідомив що вони можуть запропонувати йому 800 доларів США. Умови такі його не влаштовували і він пішов на вихід. Не доїжджаючи до першого поверху йому на мобільний зателефонувала ОСОБА_15 та запропонувала повернутися до неї в офіс та повідомила, що вона є директором фірми та вона встановлює суму оренди.
ОСОБА_15 повідомила, що одним платежем 1300 доларів США вона йому не зможе заплатити. Вона запропонувала вказану суму платити двома платежами в місяць, тобто до 20 числа кожного місяця вона буде платити йому готівкою в сумі 800 доларів США (або по курсу 6400 гривень) та до 27 числа кожного місяця в безготівковому порядку на його розрахунковий рахунок в банку буде перераховуватися гроші в сумі 4040 гривень або 505 доларів США.
Крім того, вона повідомила, що за перший місяць оренди вона заплатить у такому порядку, за два наступних місяці вона виплатить йому відразу в другому місяці. На такі умови він, погодився, після чого між ним та ОСОБА_15 було укладено договір оренди, відповідно до якого вартість його автомобіля складала 116000 гривень.
ОСОБА_15 виписала йому квитанцію на виплату авансу в сумі 6400 гривень. Разом з ними до автомобіля вийшов ОСОБА_34 та ще один раніше не знайомий чоловік. Вони оглянули його автомобіль, після чого ОСОБА_15 передала йому в сумі 6400 гривень, а він віддав їй свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та ключі від автомобіля.
Разом з тим, жодних коштів за оренду автомобіля він більше не отримував. Багато разів звертався до ОСОБА_19 , але та йому відмовляла.
Після чергової відмови у виплаті грошей він почав вимагати щоб вона повернула йому автомобіль. ОСОБА_15 відповіла йому, що його автомобіль в ОСОБА_35 , а також повідомила що ОСОБА_34 викрав значну суму грошей та зник та в даний час його розшукують, у зв'язку з чим вона попросила його зачекати ще трохи, поки не знайдуть
ОСОБА_36 матеріалах справи міститься письмова відмова від цивільного позову, оскільки автомобіль ОСОБА_14 був повернутий.
Свідок ОСОБА_37 суду показала, що в липні 2011 року вона розмістила оголошення про продаж автомобіля "ВАЗ" в мережі інтернет. Зі нею зв'язався представник компанії, яка займається автопрокатом - ОСОБА_18 у ході розмови вона представилася директором даної компанії і запропонувала розглянути варіант передачі їх автомобіля в оренду. Вони домовилися з нею про зустріч. З її боку було запропоновано скласти договір оренди авто і договір страхування. В якості умов було сказано, що компанія страхує автомобіль, передає його в оренду, плюс вона отримує місячну суму, за користування її автомобілем, яка становила 3 тис. грн., ОСОБА_21 запропонувала познайомитися з технічним директором їх компанії. ОСОБА_21 познайомила її з ОСОБА_28 , як з директором компанії, який відповідає за технічні питання, тобто він повинен був встановити систему навігації та відповідав за обслуговування автомобіля під час прокату і передачу його в оренду. Через деякий час вони приїхали ще раз до офісу, де підписали договір. Договір підписували її мати ОСОБА_10 , вона була присутня при цьому. Вони домовилися, що автомобіль забере ОСОБА_28 за адресою їх проживання. Вони передали автомобіль ОСОБА_28 , ключі та свідоцтво про реєстрацію автомобіля, а від нього отримали поліс страхування і «Каско», яке з слів ОСОБА_18 було проплачене безготівковими грошима компанії, яка взяла автомобіль в оренду, також отримали розрахунок за перший місяць користування автомобілем.
Через місяць, коли підходили строки оплати за користування автомобілем, на телефонні дзвінки ОСОБА_18 відповідала неохоче або зовсім не відповідала, постійно тягнула час. Через два тижні вона приїхала в офіс, стало ясно, що з розрахунком за оренду та й з самим авто будуть проблеми. На прохання повернути автомобіль ОСОБА_19 почала відповідати, що автомобіль знаходиться в оренді, що на даний момент вона не може передати його назад і що потрібно почекати ще якийсь час. Потім ОСОБА_21 пояснила, що її нібито підставили. З її слів ОСОБА_28 заволодів автомобілем, кудись пропав і ОСОБА_21 не може з ним зв'язатися.
В судовому засіданні були оголошені показання свідка ОСОБА_38 від 12.07.2012 року (Т.1 а.с. 103-104). В яких ОСОБА_39 зазначив, що працював старшим оперуповноваженим ВКР Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві у відділені по викриттю майнових злочинів та незаконного заволодіння транспортних засобів.
В грудні 2011 року до відділення по розкриттю майнових злочинів та незаконного заволодіння транспортних засобів надійшов матеріал по заяві ОСОБА_10 з приводу шахрайських дій та незаконного заволодіння її автомобілем марки «ВАЗ-11174» д.н.з. НОМЕР_3 директором ТОВ «Голден Груп Плюс» ОСОБА_15 ,
В ході проведення додаткової перевірки було встановлено, що вказаним транспортними засобами незаконно заволодів ОСОБА_13 , 1987 р.н.
Свідок ОСОБА_27 суду показав, що навесні 2010 р. його дружина ОСОБА_11 передала свій автомобіль «Hyundai І30» державний номер НОМЕР_2 , куму ОСОБА_16 , при цьому виписала доручення на право керування. Він користувався ним приблизно рік. Транспортний засіб перебував у заставі банку, ОСОБА_26 взяв на себе зобов'язання по виплаті кредиту за авто. Коли в нього було скрутне становище, він запропонував здати в оренду авто в ТОВ «Голден груп плюс», оскільки йому подзвонили з даної компанії, після того, як той виставив оголошення в Інтернеті про продаж автомобіля. Після обговорення умов договору ОСОБА_16 уклав договір з директором «Голден груп плюс» ОСОБА_18 та передав їй авто і ключі. Це все зі слів ОСОБА_26 та ОСОБА_11 . Особисто він не бачив як передавалось авто. Після того як посадові особи перестали виходити на зв'язок, вони із ОСОБА_26 поїхали до них в офіс. Приїхавши побачили зібрані коробки, двох невідомих людей, котрі відрекомендувались співробітниками міліції, але посвідчення не показували і ОСОБА_19 , котра пояснила, що віддала авто ОСОБА_28 для встановлення GPS контролю, після чого він зник.
На запитання захисника, свідок ОСОБА_27 , повідомив, що оглядаючи сайт в Інтернеті «AUTO RIA», випадково наштовхнулись на оголошення про продаж автомобіля «Hyundai І30», номерні знаки автомобіля були приховані, але із даного оголошення він впізнав свій автомобіль. Впізнав по підсвітці салону, яка була синього кольору та вм'ятині. Після чого звернувся до міліції. Дане авто перебувало в зоні проведення АТО в м.Червоноармійськ. Працівники міліції затримали вказане авто. На наступний день поїхали туди. Із ним, його дружиною та ОСОБА_26 , проводилися слідчі дії, оскільки в той час проводилось досудове розслідування за фактом підробки доручення чи довіреності виданого начебто його дружиною.
Свідок ОСОБА_16 суду показав, що в травні 2010 року з кумом ОСОБА_27 вони домовились, що той віддасть йому в користування автомобіль марки «Hyundai», державний номерний знак НОМЕР_2 , оскільки в нього на той час було скрутне матеріальне становище. Свідок мав «гасити» кредит за автомобіль. Свідок користувався автомобілем понад рік, потім в нього теж виникло скрутне становище і вони вирішили, що авто необхідно продати. Виставили в Інтернеті оголошення. Через деякий час зателефонував представник фірми «Голден груп плюс» та запропонував віддати авто в оренду. Він погодився, повідомив ОСОБА_11 та поїхав до них в офіс, який знаходиться по вул. Урицького 1 в м. Києві. В офісі «Голден груп плюс» його зустріла ОСОБА_18 , яка познайомила із ОСОБА_28 . ОСОБА_28 повідомив йому де автомобілі зберігаються, він прийняв до уваги все це, зателефонував ОСОБА_40 , розповів про договір, на що він сказав, що договір більш менш нормальний. ОСОБА_41 перевірив, що дійсно така фірма існує. В фірмі йому запропонували не погані кошти за місяць - 800 доларів США.
Під час укладання договору в офісі були він та ОСОБА_19 . Заключивши договір, йому повідомили, що одразу дадуть гроші за перший місяць наперед. 18 серпня прийшло смс-повідомлення від підсудного з текстом: «Приходьте, ОСОБА_42 віддасть кошти». ОСОБА_19 віддала 800 доларів США без розписки, і сказала, щоб він приходив ще через місяць.
Через певний час він особисто заїхав до офісу, де була присутня ОСОБА_19 , яка повідомила, що автомобіль зник.
Зазначив, що він передавав автомобіль ОСОБА_28 і ОСОБА_19 , також передав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу і 2 комплекти ключів, один йому повернули. На вул. Урицького ОСОБА_28 сів в автомобіль та поїхав.
Свідок ОСОБА_15 суду показала, що з ОСОБА_28 вона познайомились приблизно в 2009 році. Спілкувались на роботі. Між ними були дружні відносини, через деякий час ОСОБА_28 запропонував їй відкрити фірму «Голден Груп плюс», яка була оформлена на неї. ОСОБА_28 їй повідомив, що він особисто займеться оформленням документів. Він отримав печатку та документи на фірму. ОСОБА_28 був знайдений офіс, на вул. Урицького в м. Києві. В подальшому вони розміщували оголошення в мережі Інтернет для пошуку клієнтів. Оголошення мали зміст про прокат автомобілів. ОСОБА_28 знаходив автомобілі, і з власниками укладав договори. Всіма умовами договорів та оплатою за автомобілі займався особисто ОСОБА_28 . Вона тільки підписувала договори. Кошти власникам вона не платила.
На запитання суду, свідок ОСОБА_15 пояснила, що на даній фірмі вона працювала директором. Автомобілі марок «Hyundai i30», «Acura MDX», «Peugeot 307», «Ваз 11174» і «Chevrolet Epica». були передані фірмі по акту прийому-передачі. В подальшому дані транспортні засоби були передані ОСОБА_13 для того, щоб він знайшов їм стоянку та встановив навігатор на автомобіль. Як тільки ОСОБА_28 забрав дані транспортні засоби, він більше не виходив на зв'язок. Автомобілі приймалися протягом двох місяців. Їй відомо, що автомобіль «Chevrolet» знайшовся.
На запитання захисника ОСОБА_8 , свідок ОСОБА_15 повідомила, що ОСОБА_28 мав право, брати печатку та оформляти документи. З ОСОБА_28 договорів фірма не укладала. ОСОБА_28 не був у складі засновників фірми. Договір оренди приміщення підписувала вона. В податковій ОСОБА_28 отримав свідоцтво, де був зазначений його номер і печатка мала його номер телефону.
Вона спілкувалася з потерпілими, але кошти вона їм не відправляла, даним питанням займався ОСОБА_28 . Повідомила, що особисто звернулася до Солом'янського РУГУ та Шевченківського РУГУ з приводу крадіжок автомобілів ОСОБА_28 .
Свідок ОСОБА_43 в судовому засіданні зазначив, що коли саме події відбувалися із ОСОБА_28 він не пам'ятає. На той момент він працював оперуповноваженим Солом'янського РУГУ. До міліції надійшла заява від громадян про те, що громадянин ОСОБА_28 , взяв машину та не повертає. Особисто ним проводилися оперативні заходи щодо встановлення місцезнаходження ОСОБА_28 . Після встановлення місцязнаходження ОСОБА_28 , він був доставлений до слідчого відділу.
На питання прокурора, свідок повідомив: особисто він не приймав участі у затриманні ОСОБА_28 . У нього в провадженні перебував матеріал за ст. 289 КК України і він відбирав пояснення у ОСОБА_28 за даною статтею, що він пояснював на той момент не пам'ятає. Заяв про «угон» автомобілів було декілька. В заявах потерпілих йшла мова про те, що ОСОБА_28 у людей брав автомобілі в оренду і не повертав. Згідно матеріалів справи, які були в нього, крім ОСОБА_13 , фігурувала ще дівчина, яка являлась директором чи засновником даної фірми.
Свідок ОСОБА_44 в судовому засіданні показав,що він допомагав ОСОБА_13 зняти приміщення для бізнесу. Приміщення знайшов у заводі «Ремточмеханика». ОСОБА_28 займався бізнесом разом із ОСОБА_21 . Діяльність ОСОБА_45 була пов'язана із прокатом автомобілів та рекламою.
Вина обвинуваченого підтверджується також зібраними в ході досудового слідства та дослідженими в суді доказами, зокрема:
1.Даними протоколу усної заяви про злочин від 01.06.2012 року, згідно якої ОСОБА_10 , 04.08.2011 року по вул. Бойовій 20 в м. Києві ОСОБА_13 , шахрайським шляхом заволодів автомобілем марки «Ваз11174» д.н.з. НОМЕР_3 ( Т.1 а.с. 7);
2.Заявою ОСОБА_10 , з якої випливає, що вона передала автомобіль ВАЗ 11174 Калина ОСОБА_13 за адресою її місця проживання по АДРЕСА_3 на підставі договору, що був укладений між нею та ОСОБА_15 № 4/1/08/11 ( Т.1 а.с. 8);
3.Даними договору-купівлі продажу автомобіля СФ-00704/04 від 09.04.2010 автомобіля "Ваз 11174" за суму 76200,00 грн. (Т.1, а.с. 53);
4.Договором оренди легкового автомобіля у приватної особи № 4/1/08/11 від 04.08.2011 року, укладеного між гр. ОСОБА_10 (орендодавець) та ТОВ «Голден Груп плюс» в особі директора ОСОБА_15 (орендар) "Про оренду легкового транспортного засобу Ваз 11174" д.н.з. НОМЕР_3 ( Т. 1 а.с. 59);
5.Даними акту прийому-передачі предмета оренди (автомобіля згідно договору № 4/1/08/11 від 04.08.2011 року) складеного між ТОВ «Голден Груп плюс» в особі директора ОСОБА_15 (орендар) та ОСОБА_10 (орендодавець), про те, що переданий орендодавцем, а орендарем прийнятий автомобіль марки «Ваз 11174» д.н.з НОМЕР_5 , що належить орендодавцю на праві власності згідно з технічним паспортом. (Т.1 а.с.63);
6.Даними протоколу усної заяви про злочин від 13.09.2011 року, згідно якої ОСОБА_46 співробітники ТОВ «Голден Груп плюс», яка знаходиться за адресою м. Київ вул. Урицького 1, не повертають автомобіль марки «Shevrolet Epica» державний номер НОМЕР_1 чорного кольору. ( Т.2 а.с.111);
7.Поясненнями ОСОБА_14 від 13.09.2011 р, в яких він показав, що у зв'язку із складним матеріальним становищем він здав свій автомобіль «Shevrolet Epica» д.н.з. НОМЕР_1 в оренду ТОВ «Голден Груп Плюс» за адресою м. Київ вул..Урицького 1, директором якого була ОСОБА_15 . За перший місяць прокату ТОВ «Голден Груп плюс» заплатив гроші, за наступні місяці оплати не було. Коли він прибув забрати свій транспортний засіб ОСОБА_15 йому повідомила, що автомобіль вона не може на даний момент повернути ( Т.2 а.с. 112-113);
8.Даними договору оренди легкового автомобіля № 1/20/07/11 від 20 липня 2011 р., що укладений між ОСОБА_14 та ТОВ "Голден Груп Плюс", згідно якого автомобіль «Shevrolet Epica» вартістю 116000,00 грн. передається ОСОБА_14 у строкове платне користування зазначеній юридичній особі (Т.2, а.с.114);
9.Даними акту прийому-передачі предмета оренди (автомобіля згідно договору № 1/20/07/11 від 20.07.2011 року) складеного між ТОВ «Голден Груп плюс» в особі директора ОСОБА_15 (орендар) та ОСОБА_14 (орендодавець), про те, що переданий орендодавцем, а орендарем прийнятий автомобіль марки «Shevrolet Epica», що належить орендодавцю на праві власності згідно з технічним паспортом. (Т.2, а.с. 115);
10. Даними протоколу огляду транспортного засобу від 09.06.2012 року, згідно якого 09.06.2012 року о 05.56 год. на 76 км. автодороги Київ-Харків автомобіль марки «Shevrolet Epica» д.н.з. НОМЕР_1 , було затримано працівниками ДАІ ( Т.2 а.с.160);
11.Даними протоколу огляду місця події від 09.06.2012 року, згідно якого об'єктом огляду являється майданчик на якому знаходиться транспортний засіб «Shevrolet Epica» чорного кольору, який належить на праві власності ОСОБА_14 . В ході огляду було вилучено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ключі та посвідчення водія виданого на ім'я ОСОБА_14 (Т.2 а.с. 169-171);
12.Явкою з повинною підсудного ОСОБА_13 , в який він зазначав, що він влітку 2011 р. незаконно заволодів автомобілем "Shevrolet Epica" д.н.з. НОМЕР_1 , а потім наступного дня продав його знайомій особі на ім'я ОСОБА_47 за 2000 доларів США, які використав на власні потреби (Т. 2, а.с. 150);
13.Поясненнями підсудного, що були оголошені відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 301 КПК України (1960 р.), оскільки в судовому засіданні підсудний свою вину спростовував. Так, в даних показаннях підсудний зазначав, що взяв у ОСОБА_15 автомобіль "Shevrolet Epica" д.н.з. НОМЕР_1 та продав його своїй знайомій на ім'я ОСОБА_47 автомобіль біля ТРЦ "Ультрамарин" за 2000 дол. США (Т.3, а.с 151);
14.Даними протоколу усної заяви про злочин від 21.11.2011 року, згідно якої ОСОБА_27 29.07.2011 року о 13.00 год. по вул. Урицького 1 в м. Киві, здав на прокат автомобіль марки «Hyundai І 30» д.н.з. НОМЕР_2 , який керівництво ТОВ «Голден Груп Плюс» в особі директора ОСОБА_15 не повертає та не сплачує кошти за користування вказаним автомобілем ( Т.2 а.с. 241);
15.Даними протоколу заяви про злочин від 25.04.2012 року, згідно якої ОСОБА_11 , 11.05.2010 передала у користування гр. ОСОБА_16 , автомобіль марки «Hyundai І 30» у 2008 році коричневого кольору д.н.з. НОМЕР_6 , згідно довіреності, який до теперішнього часу їй не повернув (т.2 а.с. 249);
16.Явкою з повинною підсудного ОСОБА_13 , в який він зазначав, що він в серпні 2011 р. незаконно заволодів автомобілем "Hyundai І 30" д.н.з. НОМЕР_2 , а потім наступного дня продав його знайомій особі на ім'я ОСОБА_47 за 2000 доларів США, які використав на власні потреби (Т. 3, а.с. 2);
17.Поясненнями підсудного, що були оголошені відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 301 КПК України (1960 р.), оскільки в судовому засіданні підсудний свою вину спростовував. Так, в даних показаннях, що були дані під час досудового розслідування, підсудний також зазначив, що продав знайомій на ім'я ОСОБА_47 автомобіль "Hyundai І 30" біля ТРЦ "Ультрамарин" за 2000 дол. США (Т.3, а.с 3).
Показання потерпілих є логічними та послідовними, підтверджуються дослідженими в ході судового слідства доказами та повністю узгоджуються з показаннями свідків.
Так, потерпілі ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та ОСОБА_37 прямо зазначили про те, що автомобілі з ключами та документами на автомобілі передавалися підсудному безпосередньо.
Автомобіль "Ваз 11174" та документи і ключі від нього були передані підсудному безпосередньо потерпілою ОСОБА_10 та ОСОБА_37 , про що вони прямо зазначили в судовому засіданні. Підсудний даний факт підтвердив.
Автомобіль "Hyundai І30", документи і ключі від нього були передані підсудному родичем потерпілої - ОСОБА_16 для встановлення GPS-навігації. Даний факт свідок ОСОБА_16 підтвердив в судовому засіданні.
Свідок ОСОБА_15 також вказала, що автомобілі "Hyundai І30", "Ваз 11174" та "Chevrolet Epica" були передані підсудному для встановлення GPS-навігації. Отримавши всі ці автомобілі, ОСОБА_13 зник разом з автомобілями.
Дані показання не спростовуються і допитаними в судовому засіданнями свідками ОСОБА_48 , ОСОБА_49 та ОСОБА_50 .
Факт незаконного заволодіння автомобілем "Hyundai І30" та "Chevrolet Epica" з метою наступного продажу, під час досудового слідства визнавав і сам підсудний, який власноруч зазначив про це в явках з повинною та відповідних показаннях.
Суд не довіряє показанням підсудного про те, що під час досудового розслідування на нього здійснювався тиск та застосовувалися непроцесуальні методи розслідування, оскільки з жодною заявою до правоохоронних органів він не звертався та жодних заяв під час досудового слідства не робив, а вказав на це лише в кінці судового розгляду, не зазначивши жодних конкретних фактів та прізвищ осіб. Таким чином, дані показання суд розцінює, як такі, що не відповідають дійсності та які дані з єдиною метою - уникнути відповідальності.
Суд не може включити до складу формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним ту обставину, що між підсудним ОСОБА_13 та свідком ОСОБА_15 укладалися договори прокату, оскільки як зазначив в судовому засіданні підсудний, він даних договорів не підписував і в договорах стоїть явно не його підпис. Згідно висновку № 01-04/01 почеркознавчого дослідження від 04.01.2013 р., підпис від імені ОСОБА_13 , які містяться в електрофотокопіях договору прокату автомобіля 1/21/07/11 та акту прийому передачі ТЗ від 21.07.2011 р. виконані не ОСОБА_13 , а іншою особою (Т.4, а.с. 54-58).
Такі самі підписи містяться і в копіях договорів прокату № 1/05/08/11 та 1/01/08/11, а також актах прийому передачі, що є невід'ємними частинами цих договорів (Т. 1, а.с 64-65, Т. 2 а.с. 230-233)
Таким чином, суд вважає дану частину обвинувачення такою, що ґрунтується на припущеннях, а тому її доведеність викликає сумнів у суду.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Разом з цим, недоведеність обставин щодо укладання підсудним договорів прокату із свідком ОСОБА_15 в цілому не впливає на встановлені під час судового розгляду факти незаконного заволодіння підсудним транспортними засобами, в тому числі із кваліфікуючими обставинами.
За вказаних обставин суд розцінює твердження підсудного ОСОБА_13 про невинуватість у вчиненні умисних дій, які йому інкримінуються як спосіб захисту та намагання уникнути відповідальності за скоєне. З огляду на викладене, вина ОСОБА_13 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1,2,3 ст. 289 КК України знайшла своє підтвердження об'єктивними, належними та допустимими доказами по справі і не викликає сумнівів у суду.
Таким чином, під час судового розгляду встановлено, що:
ОСОБА_13 своїми умисними діями, які виразились у незаконному заволодінні транспортним засобом, скоїв злочин, передбачений ч.1 ст.289 КК України.
ОСОБА_13 своїми умисними діями, які виразились у незаконному заволодінні транспортним засобом, що завдали великої матеріальної шкоди, вчиненими повторно, скоїв злочин, передбачений ч.3 ст.289 КК України.
ОСОБА_13 своїми умисними діями, які виразились у незаконному заволодінні транспортним засобом, що завдали великої матеріальної шкоди, вчиненими повторно, скоїв злочин, передбачений ч.2 ст.289 КК України.
Крім вищезазначених епізодів ОСОБА_13 , обвинувачувався також в тому, що 18.08.2011 приблизно о 16.00 годині, знаходячись біля будинку №1 по вул.Урицького в м. Києві, з метою таємного викрадення чужого майна, підійшов до автомобіля марки «Шкода Октавія» д.з. НОМЕР_7 , що належить його знайомому ОСОБА_51 . Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_13 , скориставшись, що за його діями ніхто не спостерігає, з корисливих спонукань, для особистого збагачення, таємно викрав з заднього сидіння вказаного автомобіля чуже майно, а саме: сумку, яка матеріальної цінності не має, у якій знаходились гроші у сумі 69.200 доларів США, що згідно з курсом НБУ станом на 18.08.2011 становить 551 593 гривень 10 копійок, які належать ОСОБА_12 , після чого з місця скоєння злочину з викраденим зник, спричинивши потерпілому ОСОБА_12 матеріальну шкоду на суму 551 593 гривні 10 копійок, що в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент скоєння злочину, тобто в особливо великих розмірах.
Таким чином, ОСОБА_13 , обвинувачувався в тому, що своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненими в особливо великих розмірах, скоїв злочин, передбачений ч.5 ст.185 КК України.
В судовому засіданні обвинувачення було змінено прокурором відповідною постановою про зміну обвинувачення від 16 січня 2017 року. Підставою для зміни обвинувачення стало те, що на думку прокурора в ході судового слідства не здобуто достатніх даних, які б свідчили про заволодіння грошовими коштами саме ОСОБА_13 , а тому прокурор виключив із пред'явленого обвинувачення даний епізод, в якому ОСОБА_13 обвинувачувався за ч. 5 ст. 185 КК України. Обвинувачення в іншій частині, де підсудний ОСОБА_13 обвинувачувався також у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1,2,3 ст. 289 КПК України, прокурор залишив без змін.
При призначенні підсудному ОСОБА_13 покарання суд згідно з вимогами ст.65 Кримінального кодексу України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, ОСОБА_13 вчинив злочин середньої тяжкості, тяжкий та особливо тяжкий злочини з корисних мотивів, умисні та закінчені. Матеріальну та моральну шкоду потерпілим не відшкодував. За місцем проживання характеризується позитивно. На обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий.
Обставин, що пом'якшують покарання судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.
Потерпіла ОСОБА_11 підтримала цивільний позов лише в частині відшкодування моральної шкоди, оскільки її автомобіль було знайдено. Від решти позовних вимог відмовилася.
Моральна шкода проявляється в тому, що потерпіла хвилювалася, оскільки не знала чи повернуть автомобіль, однак повинна була виплачувати кредит.
Відповідно до ст. 21 Конституції України, усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Вина обвинуваченого у завданні потерпілій моральної шкоди встановлена в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Виходячи із вищезазначеного, керуючись вимогами розумності і справедливості, суд вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди відповідачем, із врахуванням розміру, заявленого позивачем, повинен бути встановлений судом на рівні 20000,00 грн.
Оскільки цивільний позов потерпілої ОСОБА_10 заявлений на суму, що дорівнює вартості автомобіля, він підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 297-341 Кримінально-процесуального кодексу України (1960 р.), ст.ст. 71, 72, та ч. 1, 2, 3 ст. 289 Кримінального кодексу України, суд, -
ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України та призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.
ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України та призначити йому покарання у виді семи років та шести місяців позбавлення волі із конфіскацією всього його майна.
ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України та призначити йому покарання у виді п'яти років та шести місяців позбавлення волі із конфіскацією всього його майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначити ОСОБА_13 остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді у виді семи років та шести місяців позбавлення волі із конфіскацією всього його майна.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_13 рахувати з моменту фактичного виконання даного вироку.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_13 строк попереднього ув'язнення у строк покарання у вигляді позбавлення волі, призначеного цим вироком з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, починаючи з 20 квітня 2012 року і до 05 квітня 2013 р.
До набрання вироку законної сили обраний запобіжний захід у виді підписки про невиїзд - залишити без змін.
Цивільний позов ОСОБА_11 до ОСОБА_13 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_13 на користь ОСОБА_11 20000,00 (двадцять тисяч грн. 00 коп.) відшкодування моральної шкоди.
Цивільний позов ОСОБА_10 до ОСОБА_13 - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_13 на користь ОСОБА_10 76000,00 грн. (сімдесят шість тисяч грн. 00 коп.).
Речові докази:
Автомобіль марки «Shevrolet Epica» державний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та ключі від вказаного автомобіля , які передані під розписку ОСОБА_14 - залишити в його володінні.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженому, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту отримання копії вироку.
Суддя: ОСОБА_1