27 березня 2017 року м. Київ
Суддя Верховного Суду України Прокопенко О.Б., перевіривши матеріали заяви опікуна недієздатної ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 17 січня 2017 року у справі за позовом опікуна недієздатної ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», Головного територіального управління юстиції у м. Києві, третя особа - ОСОБА_3, за участю прокуратури міста Києва, про скасування рішення про державну реєстрацію права власності,
ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 17 січня 2017 року про відмову у відкритті касаційного провадження за його скаргою на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 7 грудня 2016 року, якою зупинено апеляційне провадження у вищезазначеній справі.
Відповідно до статті 235 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 237 КАС заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з підстав:
1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;
2) неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів;
3) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні даної справи судом;
4) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171-1 цього Кодексу;
5) невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
Вимоги до заяви про перегляд судових рішень та порядок її подання встановлені статтями 239 та 2391 КАС.
Заява ОСОБА_2 не відповідає зазначеним вимогам, оскільки всупереч пункту 3 частини другої статті 239 КАС в ній не наведено обґрунтування наявності підстав, установлених частиною першою статті 237 КАС. Так, текст заяви містить посилання на наявність підстав, передбачених як пунктом 1 так і пунктом 2 частини першої зазначеної статті КАС. Однак заявником не вказано які ж норми саме матеріального права по-різному застосовані касаційним судом та які висновки цього суду щодо їх застосування суперечать один одному.
До заяви не додано рішень суду касаційної інстанції, які б містили висновки щодо застосування норм матеріального чи процесуального права, протилежні висловленим в оскаржуваній ухвалі.
Ураховуючи наведене, заява ОСОБА_2 відповідно до вимог частини другої статті 2392 КАС підлягає залишенню без руху із наданням заявнику строку для усунення її недоліків. У разі неусунення недоліків заяви протягом установленого строку вона буде повернута заявнику (пункт 1 частини четвертої статті 2392 КАС).
Керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», статтями 239, 239-1, 239-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Верховного Суду України
Заяву опікуна недієздатної ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 17 січня 2017 року залишити без руху та надати строк для усунення її недоліків до 25 квітня 2017 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Верховного Суду України О.Б. Прокопенко