Справа № 128/3679/16-ц
16.03.2017 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області у складі:
головуючої - судді Саєнко О.Б., при секретарі - Кіяниця А.О.,
за участю : представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача- Берднікової О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці Вінницької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» про компенсацію збитків та фактичних витрат,-
27 жовтня 2016 року до провадження Вінницького районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Українського державного підприємства поштового зв'язку « Укрпошта» про компенсацію збитків та фактичних витрат.
Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_2 свої вимоги обґрунтовує тим, що 05 лютого 2016 року зі США було здійснено міжнародне поштове відправлення ОСОБА_3 із відповідним трековим номером, сплатою відповідної суми за доставку на ім'я та адресу позивача. В описі було зазначено які саме вкладення знаходяться у бандеролі міжнародного поштового відправлення ( далі- МПВ). 11 березня 2016 року невідома особа, представившись працівником митниці, повідомила, що дане МПВ адресоване позивачу надійшло в Україну і потребує сплати відповідних митних платежів, однак особа вимагала, у разі якщо позивач хоче отримати дане МПВ, йому потрібно сплатити окремі платежі даному працівнику митниці, на що позивач неодноразово відмовився. Дане МПВ перебувало в України, позивачу телефоном вказали повний перелік речей, які були всередині МПВ, окрім вкладень, зазначених у позовній заяві, там перебували і інші речі загального вжитку невеликої вартості (окуляри та інші дрібні речі). Дане МПВ повинно було бути доставлене у найближче відділення «Укрпошти» до позивача, але виконання договору так і не було виконане. Після кількох напружених дзвінків та нетривалих перемовин особа повідомила, що відправляє МПВ до отримувача, однак за місяць МПВ так і не надійшло. Позивач усно звернувся до Вінницької дирекції УДППЗ «Укрпошта» з проханням допомогти знайти йому дане МПВ, на що отримав відповідь, що його МПВ розшукувати не будуть.
18 липня позивачем було здійснено запит до УДППЗ «Укрпошта» з проханням надати вичерпну інформацію щодо стану та місцеперебування МПВ за трековим № LC596351177US. Додатково телефоном у позивача уточнили вимоги його запиту та деталі. У телефонній розмові із працівником поштового оператора позивач зазначив, що під час проходження митного контролю його МПВ від нього вимагали сплатити окремі приватні платежі у разі, якщо він бажає, щоб його МПВ надійшло до нього, вказавши при цьому номер телефону особи, час дзвінків та підтвердив що дане МПВ уже перебуває в Україні.
У відповіді УДППЗ «Укрпошта» не наголосило на тому, чи було видане комусь дане МПВ, чи було воно втрачене, чи не надходило оплати за дане МПВ, та не було вказано чи проведене службове розслідування щодо можливої крадіжки МПВ працівниками підрозділів поштового оператора. Вважає, що на УДППЗ «Укрпошта» лежить вина за втрату вказаного МПВ.
Позивач зазначає, що порушуються його права, як споживача, згідно Закону України «Про захист прав споживачів», тому просить суд стягнути з відповідача 53 137,50 грн, з яких: 14 000 грн. - мінімальна ринкова вартість мобільного телефону Apple IPhone 6 16 gb; 17 000 грн. - мінімальна ринкова вартість мобільного телефону Apple IPhone 6 128 gb ; 35$ дол. США, що еквівалентно 875 грн., - вартість оплати доставки МПВ; 25% від суми збитків - компенсація за втрату МПВ щодо порушення договірних зобов'язань; 25% від суми збитків - компенсація за невчасну доставку МПВ щодо порушення договірних зобов'язань; 20% від суми збитків - компенсація економічної вартості речей на стадії розгляду справи.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові, надав суду письмові пояснення до позовної заяви та перелік правових підстав задоволення позовних вимог, а також зазначивши, що оскільки відповідачем у наданий судом термін не подано до суду письмових заперечень проти позову, вважає, що вся вина лежить на Українському державному підприємстві поштового зв'язку «Укрпошта».
Представник відповідача ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення позову, суду пояснила, що Всесвітній поштовий союз об'єднує близько 200 країн, куди входять і країна відправника - США, і країна отримувача - Україна. Ці країни використовують єдину систему присвоєння міжнародним поштовим відправленням ідентифікаційного номера. Система носить назву стандарт UPU-S10. Позивачем розшукується міжнародне поштове відправлення за треком № LC 596351177 US (далі - МПВ). Такі поштові відправлення є відправленнями письмової кореспонденції 1-го класу, яким номер присвоюється тільки при прийманні, а їх пересилання, доставка та вручення адресатам здійснюється порядком, встановленим для простих міжнародних поштових відправлень. Для відправника це є економна послуга, проте вона не передбачає можливості здійснити відстеження електронними системами контролю (відправлення не підпадають під обов'язкові протоколи слідкування), отримати повідомлення про вручення відправлення чи здійснити його розшук. Відповідно до Актів Всесвітнього поштового союзу (Доха-2012-конвенція ВПС) та вимог Правил надання послуг поштового зв'язку (ПКМУ 05.03.09 № 270) проведення розшуку міжнародних поштових відправлень здійснюється тільки у разі пересилання їх реєстрованим порядком. Прості поштові відправлення на відміну від реєстрованих оплачуються за нижчим тарифом, пересилаються по всьому шляху проходження без приписування до супровідних документів та вручаються адресатам без розписки про одержання. Тому, перевірка щодо обставин пересилання простих поштовх відправлень неможлива. Отже, тільки міжнародні реєстровані поштові відправлення, номери яких відповідають зазначеному стандарту, відслідковуються за допомогою електронних пошукових систем відстежень. Зазначила, що призначений оператор України звертався до всіх країн членів ВПС Циркуляром з інформацією про необхідність направлення відправлень з вкладенням цінних товарів тільки реєстрованим порядком, оскільки відповідно до положень ст.23 Всесвітньої поштової конвенції УДППЗ «Укрпошта» не може нести відповідальність у разі втрати простих поштових відправлень. В наданій до позовної заяви фотокопії митної декларації CN22, крім адреси відправника та отримувача, не зазначено опису товарів, які пересилаються, та фактичної вартості кожного предмета вкладення. УДДПЗ «Укрпошта» не порушено цивільних прав позивача та не завдано йому збитків, передбачених ст.22 ЦК України, а отже позивач не набув права на їх відшкодування. 31.01.2017 р. № 512-08-12 Українське державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта» звернулось до поштової служби США щодо відслідковування міжнародних поштових відправлень, номери яких мають 13 знаків та починаються з літери «L», на що отримана відповідь, що це є звичайні міжнародні відправлення письмової кореспонденції і не вимагають протоколів сканування. Штрих-код потрібен Митниці для відповідності експертним правилам. Вважає, що позивачем не надано жодних доказів, які підтверджують порушення УДППЗ «Укрпошта» зобов'язань по наданню послуг поштового зв'язку з пересилання міжнародного поштового відправлення № LС 596351177 US.Вважає, що також, позивачем не надано доказів, які б підтверджували, що поштове відправлення перетнуло кордон між США та Україною і було втрачено на території України з вини працівників УДППЗ «Укрпошта».
Заслухавши пояснення представників сторін , вивчивши позовну заяву, дослідивши та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не обґрунтований та такий, що підлягає відмові у задоволенні, виходячи з такого.
З матеріалів справи вбачається, що 05.02.2016 року із США здійснено міжнародне поштове відправлення ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1
Зі змісту позовної заяви та з пояснень представника позивача в судовому засіданні вбачається, що в даній посилці містились два мобільних телефони марки «Apple IPhone 6 16 gb» та «Apple IPhone 6 128 gb». Вказані обставини сторона позивача підтверджує фотокартками посилки (а.с.3-4).
Даному міжнародному поштовому відправленню було присвоєно трековий номер LC596351177US (а.с.5).
Позивачем на адресу відповідача надіслано запит, в якому він просить надати інформацію про стан та місцезнаходження міжнародного поштового відправлення за № LC596351177US (а.с.7).
З листа УДППЗ «Укрпошта» вбачається, що пересилання № LC596351177US подане простим рядком, прості поштові відправлення пересилаються за нижчим тарифом, по всьому шляху пересилання не фіксуються у системі відстеження та вручаються адресатам без розписки за одержання. Контроль пересилання простих поштових відправлень здійснюється загальним потоком, тому ідентифікація окремо взятого поштового відправлення не здійснюється. Детальна перевірка обставин пересилання можлива лише для реєстрованих поштових відправлень.В даному випадку провести перевірку щодо розшуку зазначеного простого поштового відправлення не надається можливим (а.с.8).
Застосовуючи норми процесуального та матеріального права, суд виходить з такого.
Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд відповідно до ст. 11 ЦПК України, розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
На підставі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що порядок надання послуг міжнародного поштового зв'язку проводиться згідно з вимогами Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270, розроблених відповідно до Законів України «Про поштовий зв'язок», «Про захист прав споживачів» та актів Всесвітнього поштового союзу, а саме- Всесвітньої поштової конвенції.
Згідно ч. 10 ст. 18 Закону України «Про поштовий зв'язок», за втрату (пошкодження) міжнародних поштових відправлень і посилок оператори несуть відповідальність відповідно до вимог актів Всесвітнього поштового союзу та законодавства України.
Відповідно до ст. 21 Всесвітньої поштової конвенції від 12.08.2008 року, затвердженої Указом Президента № 5/2013 від 09.01.2013 року, призначені оператори відповідають за втрату, крадіжку чи пошкодження рекомендованих відправлень, втрату відправлень під розписку, повернення рекомендованих відправлень, про причину недоставляння яких не повідомлено.
Статтею 5 Всесвітньої поштової конвенції визначено, що поштове відправлення належить відправнику доти, доки воно не видано законному адресату, якщо тільки воно не було затримано відповідно до законодавства країни відправлення або призначення та у випадку застосування статті 15.2.1.1 чи 15.3 згідно із законодавством транзитної країни.
Країни, які входять у Всесвітній поштовий союз (в тому числі, США та Україна) використовують єдину систему присвоєння міжнародним поштовим відправленням ідентифікаційного номера. Система носить назву стандарт UPU-S10. Поштовий ідентифікатор (трекінг-номер, який присвоюється поштовим відправленням) складається з: дві літери на початку зазначають тип поштового відправлення; вісім цифр є унікальним номером відправлення; дев'ята цифра представляє собою перевірочний код і розраховується за спеціальною формулою; дві літери в кінці є літерним кодом країни-відправника по стандарту ISO 3166-1 alpya-2). Тип поштового відправлення визначається сполученням літер в діапазоні від АА до ZZ. Трекінг-номера міжнародних відправлень складаються з таких кодів: СА-CZ - зареєстрована в системі відслідковування посилка; EA-EZ - експрес відправлення; LA-LZ - експрес-листи, мілкі пакети і посилки, які не відстежуються на сайті поштових служб; RA-RZ - листи, мілкі пакети і посилки, зареєстровані в системі відслідковування (тобто реєстровані поштові відправлення).
Згідно запиту ОСОБА_2 на ім*я генерального директора УДППЗ «Укрпошта», копія якого додана до позовної заяви, позивачем розшукується міжнародне поштове відправлення за № LC596351177US (а.с.7).
Поштове відправлення № LC596351177US є відправленням письмової кореспонденції 1-го класу, яким номер присвоюється тільки при прийманні, а їх пересилання, доставка та вручення адресатам здійснюється порядком, встановленим для простих міжнародних поштових відправлень. Для відправника це є економна послуга, проте вона не передбачає можливості здійснити відстеження електронними системами контролю (відправлення не підпадають під обов'язкові протоколи слідкування), отримати повідомлення про вручення відправлення чи здійснити його розшук. Відповідно до Актів Всесвітнього поштового союзу (Доха-2012-конвенція ВПС) та вимог Правил надання послуг поштового зв'язку (ПКМУ 05.03.2009 року № 270) проведення розшуку міжнародних поштових відправлень здійснюється тільки у разі пересилання їх реєстрованим порядком. Прості поштові відправлення на відміну від реєстрованих оплачуються за нижчим тарифом, пересилаються по всьому шляху проходження без приписування до супровідних документів та вручаються адресатам без розписки про одержання. Тому перевірка щодо обставин пересилання простих поштовх відправлень неможлива. Тільки міжнародні реєстровані поштові відправлення, номери яких відповідають зазначеному стандарту, відслідковуються за допомогою електронних пошукових систем відстежень.
31.01.2017 року відповідач звернулось до поштової служби США щодо відслідковування міжнародних поштових відправлень, номери яких мають 13 знаків та починаються з літери «L», на що отримана відповідь, що це є звичайні міжнародні відправлення письмової кореспонденції і не вимагають протоколів сканування. Штрих-код потрібен Митниці для відповідності експертним правилам.
Крім того, відповідно до ст.152.1 Регламенту письмової кореспонденції, відправлення, які підлягають митному огляду повинні мати митну декларацію CN 22 чи мати відривний ярлик цієї ж форми. Митна декларація CN 22 розміщується на адресному боці по можливості у лівому верхньому куті під прізвищем та адресою відправника.
Згідно ст.152.10 Регламенту письмової кореспонденції, вкладення відправлення повинно бути докладно зазначено в митних деклараціях CN 22 та CN 23. Вказівки загального характеру не допускаються.
Згідно додатку до Регламенту письмової кореспонденції, митна декларація має включати в себе таку інформацію: повний опис всіх товарів, які пересилаються, фактична вартість кожного предмета вкладення, повна адреса відправника та отримувача.
В наданій до позовної заяви фотокопії митної декларації CN 22, зазначено тільки адреси відправника та отримувача, але не зазначено опису товарів, які пересилаються, та фактичної вартості кожного предмета вкладення, що не відповідає вимогам Регламенту письмової кореспонденції.
Суд, вважає , що позивачем та його представником не доведено перед судом належними письмовими доказами , що міжнародне поштове відправлення за № LC596351177US перетнуло митний кордон України з іншої держави; що дане міжнародне поштове відправлення містило певні вкладення, фактичну вартості кожного предмета, а тому суд не вбачає порушення прав позивача з боку відповідача.
Крім того, твердження представника позивача з приводу того, що позивачу 11 березня 2016 року невідома особа, представившись працівником митниці, повідомила, що дане міжнародне поштове відправлення, адресоване позивачу, надійшло в Україну і потребує сплати відповідних митних платежів, також не знайшло свого підтвердження під час розгляду даної справи, оскільки таких доказів також суду не надано.
Статтею 22 ЦК України передбачено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а саме: особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Оскільки судом не встановлено будь-яких порушень прав позивача з боку відповідача, тому в даному випадку не можуть бути застосовані норми ст.22 ЦК України.
Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
У відповідності з ч. 1, 2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання про відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, даних у п.5 постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» за № 4 від 31 березня 1995 року, обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Враховуючи, що під час судового розгляду не доведено незаконних дій відповідача при наданні послуг, на які наголошував позивач, та не доведено суду, які саме права позивача як споживача порушені відповідачем, суд не вбачає правових підстав для відшкодування позивачеві моральної шкоди.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач у своїх вимогах, як на підставу для задоволення заявленого позову, не знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, тому суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають відмові у задоволенні.
Керуючись ст.ст.212-215 ЦПК України, суд-
У задоволені позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» про компенсацію збитків та фактичних витрат,- відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький районний суд Вінницької області , шляхом подачі апеляційної скарги, протягом десяти днів з дня отримання повного рішення суду.
Повне рішення суду виготовлене 20 березня 2017 року.
Суддя: