29.03.2017 р. Справа№ 914/4133/15
За заявою Львівського міського комунального підприємства „Львівтеплоенерго” про визнання таким, що не підлягає виконанню наказу господарського суду Львівської області по справі №914/4133/15
за позовом: Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України”, м.Київ
до відповідача: Львівського міського комунального підприємства 2Львівтеплоенерго”, м.Львів
про стягнення 96157541,36грн.
Суддя Щигельська О.І.
при секретарі Зарицькій О.Р.
Представники сторін:
від заявника (боржника): не з'явився
від стягувача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява Львівського міського комунального підприємства „Львівтеплоенерго”, м.Львів про визнання таким, що не підлягає виконанню наказу господарського суду по справі №914/4133/15 за позовом Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м.Київ до Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго”, м.Львів про стягнення 96157541,36грн., з яких 51971254,14грн. основного боргу, 16077133,03грн. пені, 26886740,75грн. індексу інфляції та 1222422,44рн. 3% річних.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 28.02.2017 р. заяву прийнято та призначено до розгляду в судовому засіданні на 13.03.2017р. В судовому засіданні від 13.03.2017 р. оголошено перерву до 29.03.2017р.
Заявник (боржник) явки повноважного представника в судове засідання 29.03.2017р. не забезпечив, поважності причин неявки суду не повідомив.
Представник стягувача в судове засідання 29.03.2017р. з'явився, проти заяви заперечив з підстав викладених у запереченні, надав усні пояснення по суті заяви.
Розглянувши подану заяву, оцінивши докази в їх сукупності та заслухавши пояснення стягувача та боржника, судом встановлено таке.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.04.2016 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" задоволені частково. З відповідача стягнено 2339121,73грн. - пені; 291692,08грн. - 3 % річних; 2004247,04грн. - індексу інфляції, а провадження у справі в частині стягнення 42149445,14грн. основного боргу - припинено.
На виконання вищевказаного рішення суду 31.05.2016р. було видано наказ на примусове виконання рішення господарського суду Львівської області у справі №914/4133/15, який вподальшому був скерований до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області та постановою від 12.07.2016р. було відкрито виконавче провадження №51645887.
Ухвалою суду від 29.09.2016р. (суддя Блавацька-Калінська О.М.) заяву Львівського міського комунального підприємства „Львівтеплоенерго” про розстрочку виконання рішення суду задоволено частково, розстрочено рішення господарського суду Львівської області від 20.04.2016р. відповідно до графіку: до 01.11.2016р. - 787325,29грн; до 01.12.2016р. -787325,29грн.; до 01.01.2017р. - 787325,29грн.; до 01.02.2017р. - 787325,29грн.; до 01.03.2017р. - 787325,29грн.; до 01.04.2017р. - 787325,29грн.
У своїй заяві заявник (боржник) зазначає, що 30.11.2016р. набув чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії". Відповідно до ч.3 ст.7 Закону, на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом. Відтак, посилаючись на акт звіряння розрахунків від 31.10.2016р. зазначає, що несплаченими за договором купівлі-продажу газу залишаються пеня, неустойка, 3 % річних, інфляційні втрати, судовий збір, відповідно керуючись ч.3 ст.7 Закону та ч.4 ст. 117 ГПК України, наказ у частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат належить визнати таким, що не підлягає виконанню.
Представник стягувача зазначив, що відповідно до зазначеного Закону, учасниками процедури врегулювання заборгованості є виключно ті теплопостачальні та теплогенеруючі організації і підприємства централізованого водопостачання і водовідведення, які включені до реєстру, а отже подали до відповідного центрального органу виконавчої влади заяву та документи, згідно визначеного Законом переліку, та щодо яких органом центральної виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, прийнято рішення про включення до реєстру. Проте, заявником не надано доказів участі підприємства у процедурі врегулювання заборгованості у визначеному Законом порядку, та, відповідно, не подано доказів включення підприємства боржника до такого реєстру. Відтак, стягувач вважає що відсутні підстави вважати боржника учасником процедури врегулювання заборгованості перед стягувачем як постачальником природного газу та просив суд у задоволенні вказаної заяви відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 ГПК України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом
Так, частиною 2 статті 117 ГПК України передбачено, що господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню.
Частиною 4 статті 117 ГПК України встановлено, що у разі якщо наказ було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.
Відповідно до ч.3 ст.7 Закону, на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.
Відповідно до положень пункту 16 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, погашення, списання згідно із Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" неустойки (штрафів, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, нарахованих на заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", її дочірньою компанією "Газ України", Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), перед постачальниками електричної енергії за спожиту електричну енергію, що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа за судовим рішенням.
Як вбачається матеріалів справи, наказ перебуває на виконанні у відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області.
Зважаючи на те, що виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, згідно ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», відтак, встановлення обставин погашення, списання заборгованості за природний газ відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", в силу пункту 16 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», є підставою для прийняття органом державної виконавчої служби рішення про закінчення виконавчого провадження, а тому суд приходить до висновку, що заява про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню з наведених у ній підстав, задоволенню не підлягає.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 22, 86, 117 ГПК України, суд -
у задоволенні заяви Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго” про визнання наказу господарського суду Львівської області від 31.05.2016р. у справі 914/4133/15 про стягнення з Львівського міського комунального підприємства „Львівтеплоенерго” на користь Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України” 2339121,73грн. - пені; 291692,08грн. - 3 % річних; 2004247,04грн. - індексу інфляції, таким, що не підлягає виконанню - відмовити.
Суддя Щигельська О.І.