про відмову у прийнятті позовної заяви
31 березня 2017 року Справа № 912/976/17
Суддя господарського суду Кіровоградської області Тимошевськка В.В., розглянувши матеріали
за позовом: ОСОБА_1, м. Олександрія, Кіровоградська область
до: Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, м. Кропивницький
про визнання додаткової угоди укладеною
ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовною заявою від 27.03.2017, яка містить вимоги наступного змісту:
- визнати укладеною між Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області та ОСОБА_1 додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 05.12.2011, зареєстрованого 05.03.2013 в управлінні Держкомзему у Олександрійському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.03.2012 № 352030004002194 у редакції, викладеній у позовній заяві.
Вирішуючи питання про прийняття даної позовної заяви до розгляду в порядку господарського судочинства, господарський суд враховує, що позов подано фізичною особою ОСОБА_1.
В той же час частинами 1, 2 статті 21 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторонами в судовому процесі є позивач і відповідач. Позивачами є підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
У частинах 1, 2 статті 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.
Пунктом 2 частини 2 статті 55 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Як зазначено в пункті 19 постанови пленуму Вищого господарського суду України №10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" від 24.10.2011 з подальшими змінами, у вирішенні питань, пов'язаних з підвідомчістю справ у спорах, що виникають із земельних відносин, господарським судам слід враховувати викладене в пункті 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин".
Відповідно до абзацу 1 пункту 1.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" питання про те, чи підвідомча господарському суду справа у спорі, що виник із земельних правовідносин, повинно вирішуватись залежно від того, який характер мають спірні правовідносини, тобто чи є вони приватноправовими чи публічно-правовими, та чи відповідає склад сторін у справі статті 1 Господарського процесуального кодексу України.
Як вбачається із позовних матеріалів, договір оренди земельної ділянки, додаткову угоду до якого заявник просить визнати укладеною, укладений між Олександрійською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1, який у спірних правовідносинах виступає як громадянин.
Отже, відповідно до даного тексту позовної заяви, спір виник з цивільних-правових відносин, який підлягає розгляду в порядку цивільного, а не господарського судочинства.
Таким чином, склад сторін у поданому позові не відповідає положенням статей 1, 21 Господарського процесуального кодексу.
З огляду на викладене дана позовна заява не підлягає розгляду в господарських судах України, що є підставою для відмови в її прийнятті відповідно до пункту 1 частини 1 статті 62 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, господарський суд звертає увагу ОСОБА_1, що відповідно до ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви подаються документи, в тому числі які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до пункту 4 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору.
Позивачем не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, що підтверджується актом загального відділу (канцелярії) № 1314 від 29.03.2017.
Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 62, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суддя
Відмовити в прийнятті позовної заяви ОСОБА_1 від 27.03.2017.
Ухвалу про відмову в прийнятті позовної заяви може бути оскаржено протягом п'яти днів з дня її винесення до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Копії ухвали надіслати ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області за адресою: 25006, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26.
Суддя В.В.Тимошевська