29 березня 2017 року Справа № 5011-38/11533-2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Стратієнко Л.В.
суддів Ковтонюк Л.В. Кондратової І.Д.
за участі представників: позивачів: відповідачів: 3-х осіб: прокуратури: Власенко І.І., Мордалевич І.І., Уланов І.В. Земницький Д.П., Клименко М.С., Приходько А.С., Друзенко М.П., Севостьянова В.В., Зеленко Д.С., Жуков М.Н., Дядюк О.В. Насадчук Ж.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника Генерального прокурора України
на рішення та постановуГосподарського суду міста Києва від 12 червня 2013 року Київського апеляційного господарського суду від 22 грудня 2016 року
у справі№ 5011-38/11533-2012
за позовомзаступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради, Департаменту освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради
доакціонерного товариства відкритого типу "Компанія Д.І.Б.", товариства з обмеженою відповідальністю "Лакі Трейдер", товариства з обмеженою відповідальністю "Дім на Пушкінській"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів:Шевченківська районна у місті Києві державна адміністрація, Управління освіти Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації, Орган самоорганізації населення "Будинковий комітет "Квартал Пушкінська-Червоноармійська", Дошкільний навчальний заклад № 183, Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), Міністерство освіти і науки України, Всеукраїнська громадська організація "Асоціація працівників дошкільної освіти", громадська організація "Асоціація керівників дошкільних навчальних закладів м. Києва", Шевченківська районна в м.Києві рада в особі ліквідаційної комісії
про визнання недійсним договору та витребування майна
У серпні 2012 р. заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, Головного управління комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головного управління освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся з позовом до АТВТ "Компанія Д.І.Б.", ТОВ "Компанія "Лакі Трейд", ТОВ "Дім на Пушкінській", у якому, з урахуванням заяви про зміну підстав позову від 18.02.2013 (а.с.96-108, т.4), просив визнати недійсним договір купівлі-продажу майнового комплексу, загальною площею 2158,3 кв.м по вул. Пушкінській, 33-а (літери А,Б,В) у м. Києві, укладений 19.06.2009 між АТВТ "Компанія " Д.І.Б" і ТОВ "Лакі Трейд" та витребувати від ТОВ "Дім на Пушкінській" у комунальну власність територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради спірне нерухоме майно, загальною площею 2158 ,3 кв.м по вул. Пушкінській, 33-а (літери А,Б,В) у м. Києві вартістю (за ціною останнього продажу ) 2 930 000 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.06.2013 р. (головуючий - Привалов А.І., судді - Котков О.В., Удалова О.Г.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 р. (головуючий -Мартюк А.І., судді - Зубець Л.П., Алданова С.О.), в задоволенні позову відмовлено.
В касаційній скарзі заступник Генерального прокурора України, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та постановити нове, яким позов задовольнити.
Розгляд справи відкладався з 01.03.2017 р. до 15.03.2017р., з 15.03.2017 р. по 29.03.2017 р.
29.03.2017 р. в судовому засіданні за клопотанням представника АТВТ "Компанія Д.І.Б." оголошувалася перерва йому для надання йому можливості підготувати письмову заяву про відвід складу суду.
Натомість, відвід складу суду в письмовій формі ним не був заявлений, але подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю його явки в судове засідання о 14 год. в Шевченківський районний суд.
Судом відхилено заявлене клопотання з таких підстав.
Підпунктом 1.2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 " Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що за імперативним приписом частини четвертої статті 20 ГПК відвід повинен заявлятись у письмовій формі. Якщо відвід заявлено усно, господарський суд має запропонувати заявникові викласти його у письмовій формі (за необхідності надавши йому потрібний для цього час), а в разі відмови від заявлення відводу в такій формі - продовжити розгляд справи по суті із зазначенням про це в протоколі судового засідання.
Отже, судом було створено умови відповідачу для реалізації його права на заявлення відводу складу суду у встановленій законом формі, яким він не скористався. Натомість заявив клопотання про відкладення розгляду справи за відсутності передбачених ст. 77 ГПК України підстав, оскільки його клопотання про витребування документів також не підлягає задоволенню в силу вимог ст.1117 ГПК України згідно з якою збирання та оцінка нових доказів не входить до компетенції суду касаційної інстанції. Відкладення розгляду цієї справи втретє тягне за собою порушення вимог п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції щодо розумного строку розгляду спору.
Заслухавши пояснення представників сторін, 3-х осіб, прокурора, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції від 26.08.2015 року у зв'язку з численними порушеннями норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України в постанові від 16.12.2015 р., серед іншого, звернув увагу апеляційного господарського суду на необхідність перевірити та дати належну правову оцінку доводам позивачів та 3-іх осіб щодо відповідності визначення складу колегії суду першої інстанції вимогам ст. 21 ГПК України та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 р. № 30 в редакції, що діяла на час постановлення рішення суду першої інстанції.
В порушення вимог ст. 11112 ГПК України суд апеляційної інстанції цієї вказівки касаційного господарського суду не виконав та залишив в силі рішення місцевого господарського суду, зазначивши про правильне застосування ним норм матеріального і процесуального права.
Проте, повністю погодитися з такими висновками суду неможливо з таких підстав.
Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 104 ГПК України безумовною підставою для скасування рішення місцевого господарського суду є розгляд справи у незаконному складі колегії суддів.
Відповідно до частини четвертої статті 15 Закону України від 7 жовтня 2010 року N 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон N 2453-VI), який був чинним на час ухвалення рішення місцевим господарським судом (12.06.2013 р.) визначення колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу під час реєстрації відповідних документів, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії процесу, за принципом випадковості.
Згідно з частиною третьою статті 21 ГПК України визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів за принципом вірогідності, який враховує кількість справ, що перебувають на розгляді у суддів, заборону брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого ставиться питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну повноважень.
Порядок функціонування автоматизованої системи документообігу суду визначається Положенням про автоматизовану систему документообігу суду.
Відповідно до ст. 46 ГПК справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відносить до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів. Суддя чи склад колегії суддів для розгляду конкретної справи визначається у порядку, встановленому ч. 3 ст. 21 цього Кодексу.
За змістом зазначених норм права законодавець передбачив можливість заміни судді, який в силу поважності причин не може брати участь у розгляді справи (перебування судді у відпустці, на лікарняному, у відрядженні чи закінчення терміну повноважень), на інших суддів цього суду шляхом проведення такої заміни автоматизованою системою документообігу за принципом вірогідності.
Винятком з цього правила є лише настання обставин, які об'єктивно унеможливили функціонування автоматизованої системи документообігу та тривають понад п'ять робочих днів (частина десята статті 15 Закону N 2453-VI).
На виконання зазначених вимог законів Рада суддів України прийняла Положення про автоматизовану систему документообігу суду, яке затвердила рішенням від 26 листопада 2010 року N 30 (далі - Положення).
Відповідно до підпункту 3.1.7 пункту 3.1. Положення (в редакції, чинній на час прийняття рішення суду першої інстанції) збори суддів відповідного суду визначають засади формування колегії суддів без здійснення повторного автоматизованого розподілу справ також у випадках, зокрема, призначення колегіального складу суду першої інстанції, необхідності внесення змін до складу колегії суддів у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді (суддів), його (їх) відпусткою, відрядженням, помилково визначеної спеціалізації.
Ухвалою суду від 20.09.2012 р. вирішено розгляд справи здійснювати колегіально у складі трьох суддів (а.с.135-136.т.1).
В подальшому всі склади колегій суддів визначалися розпорядженнями голови Господарського суду м.Києва.
Серед іншого, розпорядженням голови суду від 03.06.2013 року суддів Коткова О.В., Цюкала Ю.В. у складі колегії суддів: Привалов А.І. (головуючий), Котков О.В., Цюкало Ю.В. у зв'язку з відрядженням Коткова О.В. та перебуванням у відпустці Цюкала Ю.В. було замінено на суддів Удалову О.Г., Шкурдову Л.М. (а.с. 74-75, т.6).
Після цього в розпорядженні голови суду від 12.06.2013 року зазначається про те, що справа знаходиться в провадженні колегії суддів Привалова А.І. (головуючий), Коткова О.В., Цюкала Ю.В. (хоча два останні були замінені розпорядженням від 03.06.2013 р. і інших змін у складі колегії протягом 03.06.-12.06.2013 не відбувалося) і у зв'язку з перебуванням судді Цюкала Ю.В. у відпустці визначено такий склад колегії: Привалов А.І. (головуючий), Котков О.В., Удалова О.Г. (а.с.135-136,т.6), якими і було постановлено рішення у справі.
Тобто, визначення колегії суддів для розгляду цієї справи відбулося без застосування автоматизованої системи документообігу суду.
Аналіз статтей 15 Закон N 2453-VI, 21 ГПК України, дає підстави дійти висновку, що за наявності функціонуючої автоматизованої системи документообігу заміна судді (суддів), який з поважних причин не може брати участь у розгляді справи (перебування судді у відпустці, на лікарняному, у відрядженні, закінчення терміну повноважень тощо), має здійснюватись виключно автоматизованою системою документообігу за принципом вірогідності.
Підпункт 3.1.7 пункту 3.1 Положення щодо порядку формування колегії суддів не узгоджується з вимогами ст. 15 Закону N 2453-VI та ст.21 ГПК України.
За таких обставин постановлене у справі судове рішення підлягало скасуванню у зв'язку з незаконним складом колегії суддів.
Але в порушення вимог ст. ст. 99, 101, 104, 105 ГПК України суд апеляційної інстанції не звернув уваги на допущені місцевим господарським судом порушення і залишив судове рішення в силі.
Оскільки допущене порушення норм процесуального права позбавляють суд касаційної інстанції постановити у справі нове рішення, то рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції
Водночас, скасування рішення суду з підстави порушення вимог закону щодо формування складу суду, виключає необхідність аналізу законності самого судового рішення.
При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене та постановити нове рішення законним складом суду відповідно до норм матеріального права, що регулюють спірні відносини.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119- 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України
касаційну скаргу заступника Генерального прокурора України задовольнити частково.
Рішення Господарського суду міста Києва від 12 червня 2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22 грудня 2016 року у справі за № 5011-38/11533-2012 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.
Головуючий, суддя Л. Стратієнко
Суддя Л.Ковтонюк
Суддя І. Кондратова