пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72
е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua
29.03.2017 справа № 908/3288/16
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретар судового засідання: за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: ОСОБА_4 не з'явився не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» м. Київ
на рішення господарського суду Запорізької області
від06.02.2017р.
у справі№ 908/3288/16 (суддя К.В. Проскуряков)
за позовомПублічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» м. Київ
доПублічного акціонерного товариства «Мотор Січ» м.Запоріжжя
простягнення 4 873,76 грн.
Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» м. Київ звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» м. Запоріжжя про стягнення 4 873,76грн., з яких: 3 974,72грн. пені та 899,34грн. 3% річних.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 06.02.2017р. у справі №908/3288/16 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Позивач, не погодившись з прийнятим судовим рішенням, оскаржив його в апеляційному порядку і просив рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Підставами для скасування рішення місцевого господарського суду апелянт вважає порушення норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, апелянт посилається на те, що застосування Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» від 03.11.2016р. № 1730-VIII до спірних відносин є неправомірним, оскільки на даний час, реєстр підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості не сформований Кабінетом Міністрів України, а відповідачем, в свою чергу, не надані докази включення до вищезазначеного реєстру.
Представник позивача у судове засідання не прибув, причини неприбуття суду не повідомив.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, відзив не надав. Направив клопотання про відкладення розгляду справи.
Судова колегія вважає можливим здійснити розгляд справи у відсутності представників сторін за наявними матеріалами справи, оскільки сторони були повідомлені про день та час судового засідання належним чином відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України. Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судом розглянуто та не задоволено, оскільки явка сторін не визнавалась обов'язковою та відповідач у зазначеному клопотанні не висловив наміру подання додаткових доказів в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.
З матеріалів справи вбачається, що між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (Продавець) та Публічним акціонерним товариством «Мотор Січ» (Покупець) було укладено договір від 27.11.2013р. №509/14-ТЕ-13 купівлі-продажу природного газу (далі - Договір), за умовами п. 1.1. якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ (далі - газ), на умовах цього договору.
Відповідно до п. 1.2. Договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням (в редакції Додаткової угоди №2 від 22.04.2014р.).
Згідно з п. 2.1. Договору продавець передає покупцеві з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року газ обсягом до 11 420,0тис. куб. м., у тому числі по місяцях кварталів.
Приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу (п. 3.3. Договору). Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (п. 3.4. Договору).
Ціна за 1000куб. м. природного газу становить 1 118,974грн. з урахуванням збору у вигляді цільової добавки до діючого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 1 118,974грн., крім того ПДВ - 17% - 190,226грн., всього з ПДВ - 1309,20грн. (п. 5.2. Договору).
Додатковою угодою № 1 від 24.01.2014р. до договору купівлі-продажу природного газу від 27.11.2013р. №509/14-ТЕ-13 п. 5.2. Договору викладено з 24 січня 2014 року у наступній редакції: Ціна за 1000куб. м. природного газу становить 1 091,00грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 1 091,00грн., крім того ПДВ - 20% - 218,20грн., всього з ПДВ - 1309,20грн.
Пунктом 11 Договору визначено, що договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2014 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Договір та додаткові угоди до нього підписані обома сторонами без заперечень та скріплені печатками підприємств.
Оцінивши зміст спірного договору, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що останній за правовою природою є договором купівлі-продажу, який підпадає під правове регулювання норм глави 54 Цивільного кодексу України та глав 19, 20 Господарського кодексу України.
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Зазначена норма Цивільного кодексу України кореспондується з положеннями статті 265 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору позивач передав у власність відповідачу природний газ у період з січня 2014р. - грудень 2014р. на загальну суму 13 116 540,96 грн., що підтверджується Актами приймання - передачі природного газу, які підписані обома сторонами.
Пунктом 6.1. договору передбачено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Відповідно до п. 3.4. Договору акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з вимогами пункту 7 статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Заборгованість, яка виникла в період з січня 2014р. - грудень 2014р. за отриманий природний газ в сумі 13 086 746,63 грн. була частково сплачена відповідачем самостійно, що підтверджується платіжними дорученнями, які наявні в матеріалах справи.
Крім того, судовою колегією встановлено, що у спірному періоді відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. № 20 «Про затвердження деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам та надання пільг, субсидій та компенсацій», Головним управлінням Державної казначейської служби України у Запорізькій області (сторона № 1), Департаментом фінансів Запорізької обласної державної адміністрації (сторона № 2), Департаментом фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради (сторона № 3), Управлінням соціального захисту населення Запорізької міської ради (сторона 4), Управлінням праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району (сторона №5), Міським Комунальним Підприємством «Основаніє» (сторона №6), Публічним акціонерним товариством «Мотор Січ» (сторона 7) та Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» (сторона остання) було підписано спільне протокольне рішення від 19.02.2014р. №379 про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету з одночасним погашенням заборгованості за природний газ перед Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України».
Також, у спірному періоді відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. № 20 «Про затвердження деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам та надання пільг, субсидій та компенсацій», Головним управлінням Державної казначейської служби України у Запорізькій області (сторона № 1), Департаментом фінансів Запорізької обласної державної адміністрації (сторона № 2), Департаментом фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради (сторона № 3), Управлінням соціального захисту населення Запорізької міської ради (сторона 4), Управлінням праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району (сторона №5), Житлово-будівельним кооперативом №335 «Машинобудівник-31» (сторона 6), Житлово-будівельним кооперативом №336 «Машинобудівник-32» (сторона - 7), Житлово-будівельним кооперативом №348 «Машинобудівник-34» (сторона 8), Житлово-будівельним кооперативом №374 «Машинобудівник-38» (сторона 9), Житлово-будівельним кооперативом №323 «Машинобудівник-29» (сторона 10), Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Новатор-35» (сторона 11), Житлово-будівельним кооперативом №322 «Машинобудівник-28» (сторона 12), Житлово-будівельним кооперативом №337 «Машинобудівник-33» (сторона 13), Житлово-будівельним кооперативом №324 «Машинобудівник-30» (сторона 14), Житлово-будівельним кооперативом №373 «Машинобудівник-37» (сторона 15), Житлово-будівельним кооперативом №293 «Машинобудівник-26» (сторона 16), Житлово-будівельним кооперативом №365 «Машинобудівник-36» (сторона 17), Публічним акціонерним товариством «Мотор Січ» (сторона 18) та Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» (сторона остання) були підписані спільні протокольні рішення від 19.02.2014р. №380, від 18.03.2014р. №652, від 17.04.2014р. №982, від 21.05.2014р. №1236, від 18.07.2014р. №1611, від 19.09.2014р. №1876 про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету з одночасним погашенням заборгованості за природний газ перед Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України».
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 «Про затвердження деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам та надання пільг, субсидій та компенсацій» (далі - постанова КМУ від 11.01.2005 № 20) визначено, що розрахунки проводяться на підставі актів звіряння або договорів, які визначають величину щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг), і спільних протокольних рішень, підписаних усіма учасниками таких розрахунків.
Так, підписаними спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків було передбачено часткове погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» за природний газ перед Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України»:
- за спільним протокольним рішенням від 19.02.2014р. №379 сторона 7 перераховує останній стороні кошти за природний газ за січень місяць 2014р. в сумі 3 846,19грн.;
- за спільним протокольним рішенням від 19.02.2014р. №380 сторона 7 перераховує останній стороні кошти за природний газ за січень місяць 2014р. в сумі 11 674,53грн.;
- за спільним протокольним рішенням від 18.03.2014р. №652 сторона 7 перераховує останній стороні кошти за природний газ за лютий місяць 2014р. в сумі 12 078,86грн.;
- за спільним протокольним рішенням від 17.04.2014р. №982 сторона 7 перераховує останній стороні кошти за природний газ за березень місяць 2014р. в сумі 12 166,98грн.;
- за спільним протокольним рішенням від 21.05.2014р. №1236 сторона 7 перераховує останній стороні кошти за природний газ за квітень місяць 2014р. в сумі 9 803,32грн.;
- за спільним протокольним рішенням від 18.07.2014р. №1611 сторона 7 перераховує останній стороні кошти за природний газ за січень травень-червень 2014р. в сумі 8 160,85грн.;
- за спільним протокольним рішенням від 19.09.2014р. №1876 сторона 7 перераховує останній стороні кошти за природний газ за липень-серпень 2014р. в сумі 6 112,76грн.
Таким чином, фактична оплата Публічним акціонерним товариством «Мотор Січ» за природний газ Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» відповідно до постанови КМУ від 11.01.2005 р. № 20 згідно взаєморозрахунків була здійснена на загальну суму 63 843,49грн., що підтверджується Довідкою Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» по операціям за спірним договором та платіжними дорученнями з призначенням платежу «оплата згідно «ПКМУ №20 від 11.01.2005р. за АТ «Мотор Січ» код-14307794 за спожитий газ, згідно договору від 27.11.2013р. №509/14-ТЕ-13»: №3 від 21.02.2014р. на суму 3 846,19грн., №4 від 21.02.2014р. на суму 11 674,53грн., №5 від 20.03.2014р. на суму 12 078,86грн., №6 від 22.04.2014р. на суму 12 166,98грн., №7 від 26.05.2014р. на суму 9 803,32грн., №8 від 21.07.2014р. на суму 8 160,85грн., №9 від 23.09.2014р. на суму 6 112,76грн.
Згідно пункту 3 спільних протокольних рішень їх сторони погодили, що усі учасники розрахунків не пізніше наступного дня після зарахування коштів на їх рахунок перераховують кошти наступному учаснику розрахунків.
Кожне спільне протокольне рішення і платіжні доручення про перерахування Публічним акціонерним товариством «Мотор Січ» позивачу отриманих по ланцюгу коштів, як вартість пільг та субсидій населенню вказують, що такі розрахунки між сторонами, по-перше, здійснюються в межах договору № 509/14-ТЕ-13 від 27.11.2013р., і, по-друге, є одночасно процедурою погашення зобов'язань підприємства відповідача з часткової оплати вартості поставленого природного газу у визначеному місяці в розмірі отриманих по спільному протокольному рішенню сум пільг та субсидій населенню.
Наказом Міністерства палива та енергетики України, Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», Державного казначейства України від 03.02.2009р. N 55/57/43 затверджено Порядок проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію (далі - Порядок від 03.02.2009р. N 55/57/43), який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 квітня 2009 р. за N342/16358, який визначає взаємовідносини між органами Державної казначейської служби України, Міністерством фінансів Автономної Республіки Крим, головними фінансовими управліннями обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (далі - відповідні головні фінансові управління), Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", ДП "Енергоринок" та іншими учасниками розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, що проводяться відповідно до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. N20.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що шляхом підписання сторонами у 2014 році спільних протокольних рішень і виконання їх положень, а також положень постанови КМУ від 11.01.2005 № 20 і Порядку від 03.02.2009р. N 55/57/43 сторони фактично погодились, що часткова оплата поставленого природного газу за договором підлягає частковому погашенню шляхом здійснення взаєморозрахунків на підставі кожного спільного протокольного рішення. Тобто, день проведення взаєморозрахунків між сторонами, які здійснювались на підставі укладених між ними спільних протокольних рішень для можливості отримання населенням пільг, був одночасно днем часткового погашення заборгованості за поставлений позивачем природний газ у відповідному місяці поставки за договором.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що станом на 12.01.2015р. заборгованість за отриманий природний газ за період з січня 2014р. - грудень 2014р. відсутня, оскільки погашена відповідачем в повному обсязі, як власними коштами, так і шляхом здійснення взаєморозрахунків на підставі спільних протокольних рішень.
Оскільки, відповідач свої зобов'язання з оплати отриманого газу належним чином не виконав, за отриманий газ розраховувався несвоєчасно, позивачем нараховано пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 3 974,42 грн. за період з 15.02.2014р. по 24.09.2014р. та 3% річних у розмірі 899,34 грн. за період з 15.02.2014р. по 24.09.2014р.
За приписами статей 611, 612 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України, частиною шостою статті 231 Господарського кодексу країни, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України.
Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано її початок.
Відповідно до п.п. 7.1., 7.2. Договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим договором. У разі невиконання покупцем пункту 6.1. цього договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В пункті 3 вказаних Спільних протокольних рішень сторони передбачили порядок та строки проведення взаєморозрахунків, зокрема визначили, що усі учасники розрахунків не пізніше наступного дня після зарахування коштів на їх рахунок перераховують кошти наступному учаснику розрахунків.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що вказані протокольні рішення про організацію взаємних розрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету, що подані суду позивачем і містяться в матеріалах справи, передбачають перерахування з Державного бюджету України відповідачу частину заборгованості по компенсації коштів по пільгам та субсидіям за спірний період.
Отже, уклавши вищезазначені спільні протокольні рішення про організацію взаємних розрахунків за природний газ за рахунок коштів загального фонду державного бюджету, сторони дійшли згоди про зміну порядку і строків взаєморозрахунків за отриманий природний газ частково, в сумах, які визначені протокольними рішеннями, переданий відповідно до договору купівлі-продажу газу від 27.11.2013р. №509/14-ТЕ-13, у якому виникли спірні правовідносини, а тому відсутні правові підстави стверджувати про порушення відповідачем строків оплати отриманого природного газу, що передбачені Договором, саме тих сум, які визначених протокольними рішеннями, та притягнення відповідача до відповідальності у вигляді стягнення пені, інфляційних втрат, процентів річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за вказаним договором. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України по справі №924/1230/14 від 01.07.2015р. (3-322гс15).
У зв'язку з простроченнями перерахування самим відповідачем поза межами спільних протокольних рішень, колегія суддів здійснивши повний розрахунок пені та 3% річних вважає, що їх дійсний розмір складає: 3 761,04грн. пені та 867,93грн. 3% річних за загальний період з 15.02.2014р. по 18.03.2014р. за зобов'язаннями січня та лютого 2014 року.
Водночас, 30.11.2016р. набрав чинності Закон України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» від 03.11.2016р. № 1730-VIII (далі - Закон України від 03.11.2016р. № 1730-VIII), який визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.
Згідно з ч. 3 ст. 7 цього Закону на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.
Відповідач за поставлений йому позивачем протягом спірного періоду природний газ розрахувався в січні 2015 року, що вбачається з матеріалів справи та сторонами не заперечується, тобто до набрання чинності вказаним законом.
Колегія суддів враховує, що газ, який позивач поставив відповідачу протягом спірного періоду, використаний останнім для виробництва теплової енергії, як це передбачено в п. 1.2 Договору, а також зафіксовано в актах приймання-передачі газу.
За таких обставин, дія вказаного Закону поширюється на спірні правовідносини.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду, що оскільки позивач звернувся до суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» про стягнення 4 873,76 грн. після набрання чинності вказаним Законом, то на дату звернення до суду у нього були відсутні правові підстави для захисту своїх порушених прав та законних інтересів з боку відповідача.
Щодо доводу апелянта про те, що застосування Закону України від 03.11.2016р. №1730-VIII до спірних відносин є неправомірним, оскільки на даний час, реєстр підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості не сформований Кабінетом Міністрів України, а відповідачем, в свою чергу, не надані докази включення до вищезазначеного реєстру, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 2 Закону від 03.11.2016 № 1730-VIII його дія поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.
Згідно з ст. 1 вказаного Закону процедура врегулювання заборгованості - заходи, спрямовані на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості.
Частиною 3 ст. 7 Закону України від 03.11.2016 № 1730-VIII передбачено, що не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних у разі сплати заборгованості за природний газ до набрання чинності даним законом. Інших умов зазначена норма не містить.
Оскільки відповідно до ст. 1 Закону від 03.11.2016 № 1730-VIII процедура врегулювання заборгованості включає такі заходи, як проведення розрахунків, реструктуризації та списання заборгованості, до яких закріплене у вказаній ч. 3 ст. 7 Закону ненарахування неустойки, інфляційних нарахувань, процентів річних не відноситься, колегія суддів вважає, що включення підприємства до відповідного реєстру не є обов'язковою умовою для застосування ч. 3 ст. 7 вказаного Закону.
Таким чином, господарський суд, правомірно застосувавши до спірних правовідносин Закон України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії”, встановив відсутність підстав для нарахування 3 % річних та пені, заявлених позивачем за прострочення виконання зобов'язань з оплати за поставлений природний газ, з огляду на що суд дійшов обґрунтованого висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч.1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 06.02.2017р. по справі №908/3288/16 - підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» м. Київ - без задоволення.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись статтями 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» м. Київ на рішення господарського суду Запорізької області від 06.02.2017р. по справі №908/3288/16 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 06.02.2017р. по справі №908/3288/16 - залишити без змін.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий Н.В. Ломовцева
Судді: Т.М. Колядко
ОСОБА_3
Надруковано 5 прим.:
1прим.-Позивачу;
1прим.-Відповідачу;
1прим.-У справу;
1прим.-ДАГС;
1прим.-ГСЗО.