"27" березня 2017 р. Справа № 5027/1358/2011
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Чернівецька нафтобаза” Відкритого акціонерного товариства “Облагропостачсервіс”
до відповідачів 1. Чернівецька міська рада
2. Приватне підприємство “Гарант”
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на строні відповідачів - Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради
про визнання недійсними договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07.10.2005р. та Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА №932669 від 03.11.2005р.
головуючий суддя О.Г. Проскурняк
судді А.А. Бутирський
ОСОБА_1
Представники:
від позивача - ОСОБА_2
від відповідача 1. - ОСОБА_3, ОСОБА_4Я
від відповідача 2. - ОСОБА_5
від третьої особи - не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю “Чернівецька нафтобаза” Відкритого акціонерного товариства “Облагропостачсервіс” звернулося з позовом до Чернівецької міської ради та Приватного підприємства “Гарант” про визнання недійсними договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07.10.2005р. та Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА №932669 від 03.11.2005р.
Розпорядженням голови господарського суду Чернівецької області від 13 лютого 2012 року справу № 5027/1358/2011 передано на розгляд колегії суду у складі головуючого судді Проскурняка О.Г., суддів Ніколаєва М.І., Бутирського А.А.
Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 27 лютого 2012 року провадження у справі №5027/1358/2011 зупинено до вирішення по суті справи № К/9991/72699/11.
Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 28 лютого 2017 року провадження у справі №5027/1358/2011 поновлено, призначено розгляд справи на 20 березня 2017 року.
Ухвалою суду від 20 березня 2017 року розгляд справи відкладено на 27 березня 2017 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що 07 жовтня 2015 року між Чернівецькою міською радою та приватним підприємством «Гарант» укладено договір купівлі - продажу земельної ділянки, яка знаходиться за адресом: м. Чернівці, вул. Зелена,6А. Відповідно до п.1.1 вищезазначеного договору Чернівецька міська рада на підставі рішення 30 сесії ІУ скликання Чернівецької міської ради від 24.02.2005р. № 702 рішення 36 сесії ІУ скликання Чернівецької міської ради від 29.09.2005 року № 848 продала, а ПП «Гарант» купило та прийняло у власність земельну ділянку, розміщену на землях, що знаходяться у віданні та розпорядженні Чернівецької міської ради за адресом: м. Чернівці, вул. Зелена,6А площею 0,0436га згідно схематичного плану земельної ділянки. Кадастровий номер земельної ділянки 7310136600:31:003:0021. На підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки від 07.10.2005р. ПП «Гарант» 03.11.2055р. видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 932669, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020580900007.
Позивач вважає, що земельна ділянка по вул. Зеленій, 6А, яка продана ПП «Гарант», знаходиться у постійному користування ТОВ «Чернівецька нафтобаза ВАТ «Облагропостачсервіс». Окрім того, рішення № 702 та № 848 Чернівецької міської ради на підставі яких укладено договір купівлі продажу у судовому поряду визнано недійсними. На думку позивача означені обставини є підставами для визнання недійсним договору купівлі продажу та державного акту на право власності на землю.
Відповідач заперечує проти позовних вимог та вказує, що правомірно придбав земельну ділянку за адресом : м. Чернівці, вул. Зелена,6А. площею 0,0436 га., оскільки позивач не володіє правом користування земельною ділянкою, окрім того земельна ділянка зайнята будівлею, яка належить на праві власності ПП «Гарант». Також, відповідач посилається на сплив стоку позовної давності.
13 лютого 2012 року із заявами про вступ у справу третіми особами без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2., звернулисть КНВ фірма "Елма", ОСОБА_6І, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10
Оскільки, рішення щодо однієї із сторін, виходячи із підстав та предмету спору, не вплине на права і обов"язки зазаначених осіб, суд дійшов висновку у задоволенні клопотань, відмовити.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд встановив, -
Рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 21.03.2001 р. № 231/7 “Про надання у користування і передачу у приватну власність земельних ділянок, припинення права користування земельними ділянками та внесення змін в раніше прийняті рішення” на підставі листа-згоди від 12.12.2000 р. № 01-09/80 у ВАТ “Облагропостачсервіс” було вилучено земельну ділянку по вул. Зеленій, 6-А площею 1,4544 га, надану рішенням виконкому міської ради від 03.05.2000 р. № 337/9, у зв'язку з переходом права власності на будівлі (літери “Г”, “Е”, “Ж”, “З”, “И”, “К”, “Л”, “М”, “Н”, “О”, “У”, “Ф”, “Щ”, “Э”, “Ю”, вбиральня літ. “А-1”) (пункт 18 рішення) та надано товариству з обмеженою відповідальністю “Чернівецька нафтобаза ВАТ “Облагропостачсервіс” земельну ділянку по вул. Зеленій, 6-А площею 1,4544 га в постійне користування для організації та обслуговування продовольчого ринку в тому числі на підставі свідоцтва про право власності на будівлі (літери “Г”, “Е”, “Ж”, “З”, “И”, “К”, “Л”, “М”, “Н”, “О”, “У”, “Ф”, “Щ”, “Э”, “Ю”, вбиральня літ. “А-1”) від 30.11.2000 р., акту № 2 приймання-передачі основних засобів до статутного фонду від 31.07.2000 р.
19.04.2001 р. товариству з обмеженою відповідальністю “Чернівецька нафтобаза ВАТ “Облагропостачсевіс” видано Державний акт серії І-ЧВ № 001571 на право постійного користування землею по вул. М. Тореза, 70 площею 1.5273 га. в межах згідно з планом землекористування для виробничих потреб відповідно до рішення виконкому Чернівецької міської Ради народних депутатів від 29.01.2001 р. № 42/2.
Як видно з вказаного акту, землю надано у постійне користування для виробничих потреб.
Також, до розділу “Зміни в землекористуванні” даного акту внесені, зокрема, запис відповідно до рішення МВК від 21.03.2001 р. № 231/7 про надання ТОВ “Чернівецька нафтобаза ВАТ “Облагропостачсервіс” земельної ділянки по вул. Зеленій,6-А для організації і обслуговування продовольчого ринку, а саме ділянки №№ 2, 3, 4, 5, 6 згідно з планом зовнішніх меж землекористування загальною площею 1.4544 га. Державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 1850.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.06.2002 року по справі №7-2692-411/16 за МПП “Гарант” визнано право власності на приміщення - будівлю літери “Ж” площею 98,80 кв.м. (за зовнішнім розміром 116,40 кв.м.), що знаходиться по вул. Зеленій,6-А у м. Чернівцях.
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 23.08.2002 року по справі №2/297 визнано факт належності МПП “Гарант” ідеальної частки в будинковолодінні за адресом: м. Чернівці, вул. Зелена,6/А на приміщення - будівлю літери “Ж” площею 98,80 кв.м. (за зовнішнім розміром 116,40 кв.м.); зобов'язано Чернівецьке комунальне обласне бюро технічної інвентаризації зареєструвати за МПП “Гарант” право власності на приміщення - будівлю літери “Ж” площею 98,80 кв.м. (за зовнішнім розміром 116,40 кв.м.), що складає 3/100 часток будинковолодіння.
Як вбачається з ОСОБА_11 про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 02.12.2008 року №21117956 МПП “Гарант” належить 3/100 в будівлях і спорудах по вул. Зеленій, 6-А у місті Чернівці на підставі вищезазначеного рішення суду від 23.08.2002 року. Право власності зареєстровано 11.07.2003 року.
Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 24.11.2004 р. за заявою МПП “Гарант” про перегляд ухвали від 20.02.2004 р. за нововиявленими обставинами ухвалу від 20.02.2004 р. скасовано, позовні вимоги задоволено частково, пунктом 3 резолютивної частини ухвали визнано недійсним рішення № 231/7 виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 21 березня 2001 р. в частині виділення товариству з обмеженою відповідальністю “Чернівецька нафтобаза ВАТ “Облагропостачсервіс” земельної ділянки по вул. Зеленій, 6“А”, що повинна бути надана МПП “Гарант” у зв'язку з правом власності на будівлю, в частині вимог про визнання Державного акту на право постійного користування землею таким, що не має чинності, провадження у справі припинено по п. 1 ст. 80 ГПК України.
У подальшому до зазначеної ухвали внесені виправлення ухвалами від 06.12.2004 р. та від 07.12.2004 р.
В остаточній редакції пункт 3 резолютивної частини ухвали від 24.11.2004 р. викладено наступним чином: “3. Визнати недійсним п. 18.2 рішення № 231/7 виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 21 березня 2001 року в частині надання товариству з обмеженою відповідальністю “Чернівецька нафтобаза ВАТ “Облагропостачсервіс” частини земельної ділянки по вул. Зеленій, 6“А” у м. Чернівці, що повинна бути надана МПП “Гарант” у зв'язку із правом власності на будівлю”.
При цьому, рішення про те, яка саме частина земельної ділянки по вул. Зеленій, 6 “А” у м. Чернівці повинна бути надана МПП “Гарант” у зв'язку із правом власності на будівлю, ухвалою від 24.11.2004 р. не приймалося, оскільки предметом спору в справі № 9/335 є визнання рішення недійсним, а не надання земельної ділянки.
Ухвалою від 03.06.2009 року роз'яснено п. 3 резолютивної частини ухвали господарського суду Чернівецького області в редакції ухвал від 06.12.2004 р. та від 07.12.2004 р. таким чином: “Приймаючи рішення про визнання недійсним п. 18.2 рішення № 231/7 виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 21 березня 2001 року в частині надання товариству з обмеженою відповідальністю “Чернівецька нафтобаза ВАТ “Облагропостачсервіс” частини земельної ділянки по вул. Зеленій, 6“А” у м. Чернівці, що повинна бути надана МПП “Гарант” у зв'язку із правом власності на будівлю, суд мав на увазі приміщення-будівлю під літерою “Ж” згідно плану копіровки за адресою м. Чернівці вул. Зелена, 6“А” площею 98,80 кв.м. (за зовнішнім розміром 116,40 кв.м), право власності на яку визнано за малим приватним підприємством “Гарант”.
Рішенням 30 сесії Чернівецької міської ради IV скликання від 25.02.2005 року № 702 МПП “Гарант” надано дозвіл на складання проекту виділення земельної ділянки, пропорційної 3/100 ідеальної частки у праві власності на будівлі, площею 0,0320 га із загальної площі 1,4544 га земельної ділянки по вул. Зеленій, 6-А в м. Чернівці та підготовку документів на викуп виділеної земельної ділянки (підпункти 2; 2,1; 3; 4 вказаного рішення).
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 11.05.2005 року по справі №5/36, що залишене без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.04.2006 року, визнано частково недійсним рішення 30 сесії Чернівецької міської ради IV скликання від 25.02.2005 № 702 у частині надання ПП “Гарант” дозволу на складання проекту виділення земельної ділянки, пропорційної 3/100 ідеальної частки у праві власності на будівлі, площею 0,0320 га із загальної площі 1,4544 га земельної ділянки по вул. Зеленій, 6-А в м. Чернівці та підготовку документів на викуп виділеної земельної ділянки (підпункти 2; 2,1; 3; 4 вказаного рішення)
Рішенням 36 сесії Чернівецької міської ради IV скликання від 29.09.2005 року № 848 МПП “Гарант” затверджено проект відведення земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,436 га, що знаходиться по вул. Зеленій,6/а у м. Чернівцях та надано згоду на її продаж із цільовим призначенням - для організації та обслуговування продовольчого ринку.
Вищевказане рішення Чернівецької міської ради визнано протиправним та скасовано постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03.12.2010 року по справі№2-а-564/10 (залишене без змін Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.09.2011 року)
07.10.2005 року між Чернівецькою міською радою та ПП “Гарант” укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,436 га, що знаходиться по вул. Зеленій,6/а у м. Чернівцях. Цільове призначення - для організації та обслуговування продовольчого ринку.
03.11.2005 року на земельну ділянку площею 0,436 га, що знаходиться по вул. Зеленій,6/а у м. Чернівцях ПП “Гарант” видано Державний акт на право власності серії ЯА №932669.
На вищевказаній земельній ділянці знаходиться виключно нерухоме майно третьої особи.
Рішенням 38 сесії Чернівецької міської ради IV скликання від 08.12.2005 року №881 (п.п. 101, 101.1) “Про надання в оренду та користування земельних ділянок, припинення права користування земельними ділянками, відміну та внесення змін в раніше прийняті рішення”:
- внесено зміни в пункт 18.2 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 21.03.2001 року №231/7 щодо надання товариству з обмеженою відповідальністю “Чернівецька нафтобаза” відкритого акціонерного товариства “Облагропостачсервіс” земельної ділянки по вул. Зелена,6/а в м. Чернівці площею 1,4544 га в постійне користування для організації та обслуговування продовольчого ринку в частині зменшення площі на 0,0436 га у зв'язку з переходом права власності на вказану земельну ділянку до МПП “Гарант” (п.101);
- зобов'язано Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради внести зміни в Державний акт на право постійного користування землею від 19.04.2001 року №1850, виданий товариству з обмеженою відповідальністю “Чернівецька нафтобаза” відкритого акціонерного товариства “Облагропостачсервіс”, зменшивши загальну площу, надану у постійне користування, з 1,4544 га на 0,0436 га.(п.101.1)
ОСОБА_11 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №38061384 від 26.05.2015 року позивачу належить 32/100 частки в будівлях і спорудах по вул. Зеленій, 6-А у місті Чернівці.
Рішенням господарського суд Чернівецької області від 21 грудня 2017 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20 лютого 2017 року по справі № 926/58/15, відмовлено у задоволенні позову про визнання недійсними п.п. 101, 101.1 рішення 38 сесії Чернівецької міської ради IV скликання від 08.12.2005 року №881 “Про надання в оренду та користування земельних ділянок, припинення права користування земельними ділянками, відміну та внесення змін в раніше прийняті рішення”, якими внесено зміни в пункт 18.2 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 21.03.2001 року №231/7 щодо надання товариству з обмеженою відповідальністю “Чернівецька нафтобаза” відкритого акціонерного товариства “Облагропостачсервіс” земельної ділянки по вул. Зелена,6/а в м. Чернівці площею 1,4544 га в постійне користування для організації та обслуговування продовольчого ринку в частині зменшення площі на 0,0436 га у зв'язку з переходом права власності на вказану земельну ділянку до МПП “Гарант” та зобов'язано Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради внести зміни в Державний акт на право постійного користування землею від 19.04.2001 року №1850, виданий товариству з обмеженою відповідальністю “Чернівецька нафтобаза” відкритого акціонерного товариства “Облагропостачсервіс”, зменшивши загальну площу, надану у постійне користування, з 1,4544 га на 0,0436 га.
Відповідно до ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом (п. 2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
У свою чергу, в межах розгляду справи №926/58/15 судом встановлено, що:
- в оригіналі першого примірника Державного акту на право постійного користування землею від 19.04.2001 року №1850 (що знаходиться у позивача) відсутній запис в розділі «Зміни в землекористуванні» про зменшення площі земельної ділянки на 0,0436 га у зв'язку з переходом права власності на цю землю до МПП «Граніт». Натомість, даний запис наявний в оригіналі другого примірника Державного акту на право постійного користування землею від 19.04.2001 року №1850, що знаходиться в Департаменті містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради;
- станом на момент вирішення спору право постійного користування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно позивачем на земельну ділянку площею 1,4544 по вул. Зелена,6/а в м. Чернівці не зареєстроване.
Відтак, станом на момент вирішення спору по справі №5027/1358/2011 п.п. 101, 101.1 рішення 38 сесії Чернівецької міської ради IV скликання від 08.12.2005 року №881 “Про надання в оренду та користування земельних ділянок, припинення права користування земельними ділянками, відміну та внесення змін в раніше прийняті рішення”, якими внесені зміни в пункт 18.2 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 21.03.2001 року №231/7 щодо надання товариству з обмеженою відповідальністю “Чернівецька нафтобаза” відкритого акціонерного товариства “Облагропостачсервіс” земельної ділянки по вул. Зелена,6/а в м. Чернівці площею 1,4544 га в постійне користування для організації та обслуговування продовольчого ринку в частині зменшення площі на 0,0436 га у зв'язку з переходом права власності на вказану земельну ділянку до МПП “Гарант”, судом не визнано недійсним, тож воно є чинним та обов'язковим до виконання.
ОСОБА_11 статті 33 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до частини 1 статті 120 Земельного кодексу України, при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.
Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (частина 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України). Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Європейська конвенція), яка, серед іншого, регулює діяльність Європейського суду з прав людини, була ратифікована Верховною Радою України 17.07.1997 р. Рішення Європейського суду з прав людини є обов'язковими до застосування для кожної з країн-учасниць Конвенції, оскарженню не підлягають і є частиною національного законодавства країни-учасниці. Відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, у рішенні по справі “Федоренко проти України”, в якій уряд оспорював угоду, укладену особою приватного права з державним органом з посиланням на перевищення останнім своєї компетенції, Європейський суд з прав людини посилався на те, що орган державної влади при укладенні угоди, вважав себе компетентним на її укладення, національне законодавство не містило чітко вираженої заборони на укладення угоди і укладення таких угод було звичайною практикою, а відтак особа приватного права мала всі підстави розраховувати на те, що орган державної влади діє в межах компетенції.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Як свідчить аналіз практики Європейського суду, у контексті Європейської конвенції до майна належать, крім рухомих і нерухомих речей, також правомірні очікування/законні сподівання вчиняти певні дії відповідно до виданого державними органами дозволу на те, що існує певне становище (Справа Компанії “ОСОБА_12 девелопментс Лтд” проти Ірландії).
Крім того, виходячи зі змісту пунктів 32-35 рішення Європейського суду з прав людини “Стретч проти Сполученого Королівства” від 24 червня 2003 року майном у значенні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади. За висновком Суду в зазначеній справі “наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила. Оскільки ставиться питання про позбавлення особи права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, в такому випадку має місце “непропорційне” втручання у право особи на мирне володіння своїм майном, що є порушенням статті 1 Першого протоколу Конвенції”.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Трегубенко проти України" суд зазначив, що позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний, inter alia, “інтерес суспільства” та “умови, передбачені законом”. Більше того, будь-яке втручання у право власності має відповідати принципу пропорційності.
Загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних правових наслідків встановлені ст. ст. 215, 216 Цивільного кодексу України.
ОСОБА_11 ч. ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відтак:
- з урахуванням вищевказаних положень рішень Європейського суду з прав людини, згідно яких процедурні порушення з боку органу влади не можуть бути підставою для позбавлення майна особи, яка жодних порушень не вчинила та в контексті статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції набула право мирно володіти своїм майном;
- враховуючи, що ухвалою від 24.11.2004 року по справі №9/335 визнано недійсним рішення № 231/7 виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 21 березня 2001 р. в частині виділення товариству з обмеженою відповідальністю “Чернівецька нафтобаза ВАТ “Облагропостачсервіс” земельної ділянки по вул. Зеленій, 6“А”, що повинна бути надана ПП “Гарант” (при цьому судом не вирішувалось питання визначення площі земельної ділянки, що надана ПП “Гарант” у зв'язку із правом власності на будівлю, відтак відсутні підстави вважати, що третя особа може претендувати виключно на земельну ділянку під будівлею під літерою “Ж” (площею 98,80 кв.м.);
- виходячи з того, що станом на момент вирішення спору п.п. 101, 101.1 рішення 38 сесії Чернівецької міської ради IV скликання від 08.12.2005 року №881 “Про надання в оренду та користування земельних ділянок, припинення права користування земельними ділянками, відміну та внесення змін в раніше прийняті рішення”, якими внесені зміни в пункт 18.2 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 21.03.2001 року №231/7 щодо надання товариству з обмеженою відповідальністю “Чернівецька нафтобаза” відкритого акціонерного товариства “Облагропостачсервіс” земельної ділянки по вул. Зелена,6/а в м. Чернівці площею 1,4544 га в постійне користування для організації та обслуговування продовольчого ринку в частині зменшення площі на 0,0436 га у зв'язку з переходом права власності на вказану земельну ділянку до МПП “Гарант”, є чинним та обов'язковим до виконання
Суд, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що позивачем не надано доказів того, що спірним договором порушені його права та законні інтереси, у зв'язку з чим у задоволенні позову в частині визнання недійсними договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07.10.2005р. слід відмовити.
У задоволенні позову в частині визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку також слід відмовити, оскільки дана вимога є похідною від вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07.10.2005р., у задоволенні якої судом відмовлено.
В частині доводів про сплив позовної давності суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму ВГС України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Пунктом 2.2 Постанови Пленуму ВГС України від 29.05.2013 року № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" передбачено, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
З урахуванням вищевикладеного у задоволенні позову слід відмовити саме з підстав його необґрунтованості, залишивши при цьому судові витрати за позивачем.
Разом з тим суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частинами 4, 5 ст. 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної .давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Початок перебігу позовної давності визначається відповідно до правил ст. 261 ЦК України.
За загальним правилом, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.І ст. 261 ЦК України).
Як вбачається з рішення господарського суду Чернівецької області від 26 червня 2006 року по справі 9/115 позивачу відмовлено у задоволення позову ( з урахуванням зменшених позовних вимог в частині визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку) про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 7 жовтня 2005 року.
Отже позивачу з червня 2006 року (дата винесення судового рішення) було відомо про наявність спірних договору та державного акту.
У свою чергу, з позовом товариство з обмеженою відповідальністю “Чернівецька нафтобаза” Відкритого акціонерного товариства “Облагропостачсервіс” звернулось лише грудні 2011 року, тож позовна давність останнім пропущена, а поважних причин її пропуску позивач не довів, адже оскільки рішення судів встановлює лише факт відповідних правовідносин, і не пов'язується з початком перебігу строку позовної давності, від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову відмовити.
Повне рішення складено 31.03.2017 року.
Головуючий суддя О.Г. Проскурняк
судді А.А. Бутирський
ОСОБА_1