"27" березня 2017 р.Справа № 916/302/17
За позовом Спільне українсько-російсько-англійське товариство з обмеженою відповідальністю "СЛАВСАНТ";
до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ОМЕГА МІТАЛ СТРОЙ"
про стягнення 314911,64грн.
Суддя Гуляк Г.І.
Представники:
Від позивача: -не з'явився;
Від відповідача: -не з'явився;
Суть спору: Спільне українсько-російсько-англійське товариство з обмеженою відповідальністю "СЛАВСАНТ" звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ОМЕГА МІТАЛ СТРОЙ" 314911,64 гривень, з яких 278 000 гривень основна заборгованість, 3221,5 гривень - 3% річних, та 33690,14 гривень інфляційні.
Ухвалою суду від 07 лютого 2017 року порушено провадження у справі №916/302/17 та призначено до розгляду на 06 березня 2017 року.
Відповідач явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про місце, день та час розгляду справи повідомлений належним чином, рекомендованою кореспонденцією.
Відповідач в засідання суду призначені на 06.03.2017 року, 27.03.2017 року не з'явився, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався. Ухвали господарського суду Одеської області направлялись ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю " ОМЕГА МІТАЛ СТРОЙ " за належною адресою зазначеною в позовній заяві.
Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу суду було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідно до п. 32 Інформаційного листа ВГСУ від 29 вересня 2009 року № 01-08/350 “Про деякі питання, порушені в доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України” викладена правова позиція, згідно якої відмітка про відправку процесуального документа суду на зворотньому аркуші у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання. При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
За результатами судового засідання справу було розглянуто без участі представників сторін, за наявними в ній матеріалами документів наданих позивачем. У судовому засіданні, в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, суд встановив:
26 лютого 2014 року між Спільне українсько-російсько-англійське товариство з обмеженою відповідальністю "СЛАВСАНТ" (надалі - „Постачальник”) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ОМЕГА МІТАЛ СТРОЙ" (надалі - „Покупець”) був укладений договір поставки товару №153-ОС (далі - Договір), згідно п.1.1 якого постачальник зобов'язався систематично поставляти Покупцю визначений цим договором металопрокат (надалі - Товар). Покупець зобов'язується приймати названий товар та оплачувати його.
Відповідно до п. 2.1. Договору, асортимент товару, обсяг та строки поставки Товару, що є предметом поставки за цим Договором, зазначається у специфікаціях, які додаються до Договору (Додаток №1).
Відповідно до п 6.1, Покупець оплачує поставлений Постачальником товар, що є предметом поставки за цим Договором за ціною, передбаченою у Специфікаціях та рахунках-фактурах.
Розділом 7 Договору передбачено порядок розрахунків. Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування 100% передплати вартості товару на поточний рахунок Продавця. Вид розрахунків: оплата на поточний рахунок Постачальника на підставі рахунку-фактури, що виставляється Постачальником Покупцю. Неналежне виконання Покупцем зобов'язань з перерахування грошових коштів, вважається порушенням договірних зобов'язань. Моментом виконання зобов'язання є зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Банку Постачальника. - п.п. 7.1-7.4 Договору.
На виконання умов договору позивачем було здійснено дві поставки товару, від 26.08.2016 року, що підтверджується видатковою накладною№ОД00000012, відповідно до якої покупцю було передано 1,665 т. труб профільних 100х1003,0; 11,736 т. труб профільних 20х20х2,0; 1,424 т труб профільних 30х20х2,0; 1,720 т труб профільних 30х30х2,0; 1,642 т труб профільних 100х60х3,0;загальною вартістю 125 299,07 грн., та від 08.09.2016року, що підтверджується видатковою накладною №Од00000011, відповідно до якої покупцю було передано 17,811 т труб профільних 50х50 та 4,275 т труб профільних 100х100 загальною вартістю 367554,20 грн. Загальна сума поставленого Товару складає - 492853,27 грн.
Відповідач в свою чергу оплату провів частково, сплативши лише 214583,27 гривен, звернувся до позивача з листом вих№17/03 від 17.10.2016 року, щодо узгодження графіку сплати заборгованості.
В свою чергу позивач, враховуючи графік направлений відповідачем, але не виконаний, направив претензію №1 від 16.11.2016 року щодо погашення заборгованості, яка відповідачем була залишена без відповіді.
Сторони 31.12.2016 року підписали акт звірки взаєморозрахунків, відповідно якого за відповідачем обліковується заборгованість в сумі 288 000 гривень.
Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні у повному обсязі та стягнути з відповідача заявлену заборгованість, крім того позивачем здійснено нарахування 3% річних в сумі 3221,5 гривень та 33690,14 гривень інфляційних.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Так, у п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.
Підставою виникнення господарських зобов'язань за приписами ч. 1 ст. 177 Господарського кодексу України є договір.
Згідно із ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В силу вимог ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Водночас, вимогами ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, а в силу вимог ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору Позивач здійснив дві поставки Товару. Перша поставка від 26.08.2016 року, що підтверджується видатковою накладною№ОД00000012,відповідно до якої покупцю було передано 1,665 т. труб профільних 100х1003,0; 11,736 т. труб профільних 20х20х2,0; 1,424 т труб профільних 30х20х2,0; 1,720 т труб профільних 30х30х2,0; 1,642 т труб профільних 100х60х3,0;загальною вартістю 125 299,07 грн. Друга поставка - 08.09.2016року, що підтверджується видатковою накладною №Од00000011, відповідно до якої покупцю було передано 17,811 т труб профільних 50х50 та 4,275 т труб профільних 100х100 загальною вартістю 367554,20 грн. Загальна сума поставленого Товару складає - 492853,27 грн.
Відповідач в свою чергу здійснив часткову оплату в сумі 214583,27 гривень. Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем складає 278000,00 гривень.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Такі ж самі положення містяться й у ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Відповідач визначену заборгованість не сплатив, в зв'язку з чим Спільне українсько-російсько-англійське товариство з обмеженою відповідальністю "СЛАВСАНТ" просить суд стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ОМЕГА МІТАЛ СТРОЙ" заборгованість у сумі 278000 гривень.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом перевірено наданий позивачем розрахунок інфляційних та річних, приходить висновку про правильність їх нарахування та стягує заявлені суми з відповідача: 3% річних в сумі 3221,5 гривень та 33690,14 гривень інфляційних.
Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Наведені Позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Відповідно, на підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити .
2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ОМЕГА МІТАЛ СТРОЙ" (65031, м. Одеса, вул. Ленінградське шосе, б 1/3, Поточний рахунок №26001203971 в ПАО „Марфін банк” м. Іллічівськ, МФО 328168, код ЄДРПОУ 38351387) на користь Спільно українсько-російсько-англійського товариства з обмеженою відповідальністю "СЛАВСАНТ" (61002, Харківська обл.., м. Харків, вул. Чернишевська, будинок 65, кімната 7, Поточний рахунок №26002012837601 в ПАТ „АЛЬФА-БАНК”, м. Київ, МФО 300346, Код ЄДРПОУ 14338180) заборгованість у сумі 278000 (двісті сімдесят вісім тисяч) гривень, 3% річних у сумі 3221 (три тисячі двісті двадцять одна) гривня 50 копійок, інфляційні втрати у сумі 33 690 (тридцять три тисячі шістсот дев'яносто) гривень 14 копійок та витрати по сплаті судового збору в сумі 4723 (чотири тисячі сімсот двадцять три) гривні шістдесят дев'ять копійок
Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України..
Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України.
Повне рішення складено 31 березня 2017 р.
Суддя Г.І. Гуляк