"30" березня 2017 р.Справа № 916/2982/16
За позовом: Приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю"Умиг Мьюзик";
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1;
про стягнення 32 000 грн.
та за зустрічним позовом:
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1;
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Умиг Мьюзик";
про визнання договору недійсним
Головуючий - Щавинська Ю.М.
Судді - Цісельський О.В.
Малярчук І.А.
Представники сторін:
від ПО "ОКУАСП": 1) Кришталевич Е.Г. - довіреність №б/н від 31.12.2016р.;
2) Хлєбніков С.Г. - довіреність №б/н від 22.07.2016р. (в режимі відеоконференції);
від ТОВ "Умиг Мьюзик": не з'явився;
від ФОП ОСОБА_1: ОСОБА_5 - ордер №165116 від 14.02.2017р.
СУТЬ СПОРУ: Приватна організація "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" звернулася до господарського суду в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "УМИГ Мьюзік" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якій просить суд стягнути з останнього компенсацію за порушення майнових авторських прав у розмірі 14 500 грн., а також витрати по сплаті судового збору за подання позову.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем авторських прав Товариства з обмеженою відповідальністю "УМИГ Мьюзік" шляхом публічного виконання 10.07.2016р. в приміщенні ресторану "Сказка" за адресою: Одеська область, смт Затока, б-р. Золотий берег, 67, в якому відповідач здійснює свою господарську діяльність, музичного твору "Venus" у виконанні BANANARAMA.
Як вбачається з позовної заяви, 31.12.2014р. між ТОВ "Умиг Мьюзик" та ООО "Национальное музыкальное издательство" було укладено Договір про надання виключної ліцензії №НЛВ-138/15, згідно якого позивачу надане право на публічне виконання творів на території України, в тому числі того, стосовно якого поданого позов.
В підтвердження факту використання відповідачем об'єктів авторського права (музичних творів), а саме: "Venus" у виконанні BANANARAMA, позивачем було додано до позовної заяви акт фіксації фактів прямого чи опосередкованого комерційного використання музичних творів, опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань №10/07/16/04 від 10.07.2016р. (т.1 а.с.62), рахунок №139 від 10.07.2016р., чек "Приватбанку" (т.1 а.с.64), а також відеозапис з фіксацією використання музичних творів за допомогою технічних засобів (т.1 а.с.66).
Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.11.2016 року було порушено провадження у справі №916/2982/16 із призначенням її до розгляду в засіданні суду.
05.01.2017р. до канцелярії суду від позивача за вх.№2-34/17 надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог (т.1 а.с.120-121), згідно якої позивач просить суд стягнути з відповідача 32 000 грн. замість 14 500 грн., у зв'язку із тим, що розмір заробітної плати в Україні збільшився до 3 200 грн., а сума заявленої позивачем до стягнення матеріальної компенсації складалась із розрахунку 10 мінімальних заробітних плат.
З огляду на необхідність надання оцінки усім правовідносинам, які виникли між сторонами, що в свою чергу потребує додаткового дослідження матеріалів справи, а також враховуючи складність спору, великий обсяг документів, що підлягає дослідженню та неоднозначну судову практику у спірних правовідносинах, судом 16.01.2017р. було оголошено ухвалу в порядку ст.4-6 ГПК України, згідно якої справу №916/2982/16 призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області.
За результатами проведення автоматичного визначення складу колегії суддів, справу було передано до розгляду колегії судів у складі головуючого судді Щавинської Ю.М., суддів Цісельського О.В. та Малярчук І.А.
Ухвалою суду від 16.01.2017р. справу №916/2982/16 було прийнято до колегіального розгляду у вищезазначеному складі суду, із призначенням її до розгляду в засіданні суду 15.02.2017р.
15.02.2017р. до суду від ФОП ОСОБА_1 надійшов зустрічний позов до ТОВ "УМИГ Мьюзік" (т.2 а.с.69-84, в якому він просить суд визнати недійсним ліцензійний договір №НЛВ-138/15, укладений між ООО "Национальное музыкальное издательство" та ТОВ "Умиг Мьюзік", а також застосувати до ліцензійного договору №НЛВ-138/15, укладеного між ООО "Национальное музыкальное издательство" та ТОВ "Умиг Мьюзік" наслідки нікчемного правочину.
В обґрунтування заявлених зустрічних позовних вимог, ФОП ОСОБА_1 наполягає на тому, що умови вищезазначеного ліцензійного договору про передання виключного права на публічне виконання є нікчемними, договір є недійсним, а позов ТОВ "УМИГ Мьюзік" до ФОП ОСОБА_1 є безпідставним.
При цьому, ФОП ОСОБА_1 наполягає на необхідності розгляду зустрічного позову, оскільки він вважає, що єдина можливість визначити чинність та обсяг авторських прав, переданих за договором, це дослідження всього ланцюжка передачі прав від автора, виконавця до кінцевого правовласника.
ФОП ОСОБА_1 наполягає, що ТОВ "УМИГ Мьюзік" зобов'язано надати докази наявності майнових авторських прав, а суд повинен всебічно і повно досліджувати обставини щодо обсягу прав, які передані, та встановити всіх суб'єктів майнових авторських прав.
Також, позивач за зустрічним позовом вважає, що неподання ТОВ "УМИГ Мьюзік" доказів передачі прав від авторів та виконавців свідчить про те, що ліцензійний договір взагалі є нечинним, або є неукладеним, при цьому відсутність на Інтернет ресурсі ООО "Национальное музыкальное издательство", http://db.1mp.ru/index.php, твору "Venus" у виконанні BANANARAMA, та у виконанні "Shocking Blue", на думку ФОП ОСОБА_1 свідчить про те, що ООО "Национальное музыкальное издательство" не має майнових авторських прав на зазначені твори.
Наполягаючи на нікчемності умов ліцензійного договору та його недійсності, позивач за зустрічним позовом вважає, що первинний позов Приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Умиг Мьюзик" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав є безпідставним, у зв'язку із чим просить суд задовольнити зустрічний позов в повному обсязі, а у задоволенні первісного позову відмовити.
Ухвалою суду від 20.02.2017р. судом було прийнято зустрічну позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Умиг Мьюзик" про визнання договору недійсним до спільного розгляду з первісним позовом Приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Умиг Мьюзик" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 32 000 грн., із призначенням справи до розгляду на 20.02.2017р.
Під час розгляду даної справи представники сторін надали суду певні письмові та усні пояснення щодо їх правової позиції у справі, так, ПО "ОКУАСП", підтримуючи заявлені в інтересах ТОВ "Умиг Мьюзик" позовні вимоги до ФОП ОСОБА_1, наполягала на їх задоволенні, заперечуючи щодо клопотань, пояснень та зустрічного позову ФОП ОСОБА_1, наполягала на спроможності наявних в матеріалах справи доказів довести обставини, на які організація посилається, при цьому представники ПО "ОКУАСП" наполягали на тому, що Акт фіксації разом із відеозвукозаписом (самою фіксацією) містить інформацію стосовно обставин, які входять до предмету доказування, тобто наявні докази, на яких зафіксовано виконання спірного музичного твору.
Представник ФОП ОСОБА_1, в свою чергу, проти позову ПО "ОКУАСП" заперечував в повному обсязі, наполягав на тому, що позивачем належним чином не доведено наявності права на звернення до суду із даним позовом, а також на тому, що позовні вимоги обґрунтовані неналежними та недопустимими доказами, при цьому заявлені в зустрічному позові вимоги підтримував в повному обсязі.
21.03.2017р. до канцелярії суду за вх.№2-1575/17 від ФОП ОСОБА_1 надійшло клопотання про проведення у справі судової експертизи відеозвукозапису, на вирішення якої останній просить суд поставити наступні питання:
- Чи є надана карта пам'яті первинним носієм інформації (оригіналом) чи копією ?
- Чи проводився запис відео-звукозапис безперервно ?
- Чи зазнав змін, піддавався додатковій обробці (монтажу тощо) відео-звукозапис, наявний на первинному носієві (оригіналі карті пам'яті) ?
- Чи можливо на відео-звукозаписі з 17.35 по 20.15 хвилину відеозапису встановити джерело звуку зафіксованих музичних творів ?
- З якого джерела звуку проведено звукозапис з 17.35 по 20.15 хвилину ?
В обґрунтування зазначеного клопотання відповідач зазначає, що на відео-звукозаписі зафіксовано безліч фізичних осіб, які могли мати портативні аудіопристрої, зафіксовані численні приватні автомобілі, з яких могла лунати музика, при цьому відповідач наполягає, що на відео-звукозаписі не співвідноситься рівень звуку та поведінка фізичних осіб з можливістю спілкування.
Відповідач вважає, що відео-звукозапис сфальсифіковано, а диск з відео-звукозаписом є неналежним, недопустимим доказом та у розумінні ст.ст. 32,36,37,42 ГПК України не відноситься до поняття доказів.
Наполягаючи на тому, що без використання спеціальних знань встановити джерело звука не уявляється можливим, з метою вирішення справи неупередженим судом, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, ФОП ОСОБА_1 просить суд задовольнити його клопотання та призначити у справі судову експертизу відеозвукозапису.
В судовому засіданні 22.03.2017р. судом було відкрито питання щодо поданого відповідачем клопотання про призначення у справі судової експертизи відеозвукозапису та, у зв'язку із необхідністю витребування додаткових доказів, а також надання сторонам часу для підготовки питань, які мають бути поставлені судовому експерту, і визначення експертної установи, судом було оголошену ухвалу в порядку ст.77 ГПК України про відкладення розгляду справи на "30" березня 2017р.
24.03.2017р. до канцелярії суду за вх.№6964/17 від представника ПО "ОКУАСП" надійшли письмові заперечення щодо клопотання відповідача про проведення судової експертизи відеозвукозапису (т.3 а.с.45-47), згідно яких він просив суд не призначати зазначену експертизу, у зв'язку із відсутністю, на його думку, законних підстав для її призначення, наполягаючи на тому, що вказане клопотання ґрунтується лише на припущеннях відповідача, а призначення експертизи буде мати як наслідок затягування строків розгляду справи.
Крім того, 28.03.2017р. до суду від представника ПО "ОКУАСП" надійшли письмові пояснення (т.3 а.с.54-55), згідно яких він зазначив, що спірний твір "Venus" є всесвітньо відомим музичним твором, вказаний твір відомий особам, які цікавляться або займаються музикою, таким чином, при визначенні саме цього твору у жодній додатковій програмі для його визначення навіть не було потреби, а таку процедуру представник ПО "ОКУАСП" здійснив формально.
Так, позивач зазначає, що програма, яка використовувалась представником ПО "ОКУАСП" для визначення твору, не є єдиним і безальтернативним джерелом виявлення того, які твори використовуються, а причина її використання тільки в тому, що вона надає інформацію найбільш швидко і оперативно, але при цьому, зазначена інформація перевіряється додатково.
Представник ПО "ОКУАСП" також наполягав на тому, що перевірити, чи відповідає вищевказана інформація дійсності, суд може і самостійно, співставивши зафіксований твір із твором, який знаходиться у відкритому доступі в мережі Інтернет.
В судовому засіданні 30.03.2017р. представник відповідача підтримав викладені у клопотанні про призначення у справі судової експертизи вимоги, наполягав на необхідності його задоволення.
Представник ПО "ОКУАСП" проти вищезазначеного клопотання відповідача заперечував, підтримавши позицію, викладену з цього приводу у вищевказаних письмових запереченнях.
Розглянувши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, суд доходить висновку про необхідність призначення у справі судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності, виходячи з наступного.
Згідно до ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
На підставі пункту 5 статті 65 та пункту 1 частини другої статті 79 ГПК судову експертизу може бути призначено судом як у порядку підготовки справи до розгляду, так і в процесі розгляду.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
Судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" до актів законодавства, якими слід керуватись у вирішенні питань призначення судової експертизи в судовому процесі, відносяться, зокрема, Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 N 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30.12.2004 N 144/5, далі - Інструкція), з урахуванням Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, також затверджених згаданим наказом Міністерства юстиції України.
Відповідно до п. 1.2.5. Інструкції, одним із видів експертиз, зокрема, є експертиза у сфері інтелектуальної власності: літературних та художніх творів; фонограм, відеограм, програм (передач) організації мовлення; винаходів і корисних моделей; промислових зразків; сортів рослин і порід тварин; комерційних (фірмових) найменувань, торговельних марок (знаків для товарів і послуг), географічних зазначень; топографій інтегральних мікросхем; комерційної таємниці (ноу-хау) і раціоналізаторських пропозицій; економічна у сфері інтелектуальної власності.
Пунктами 5.3.1 та 5.3.3 вищезазначених Науково-методичних рекомендацій встановлено, що при дослідженні об'єктів авторського права та суміжних прав вирішуються, в тому числі, питання щодо властивостей таких об'єктів, як літературних та художніх творів (романи, поеми, статті та інші письмові твори; лекції, промови, проповіді та інші усні твори; драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні, інші сценічні твори; музичні твори (з текстом або без тексту); аудіовізуальні твори; твори живопису, архітектури, скульптури та графіки; фотографічні твори; твори ужиткового мистецтва; ілюстрації, карти, плани, ескізи і пластичні твори, що стосуються географії, топографії, архітектури або науки; переклади, адаптації, аранжування та інші переробки літературних або художніх творів; збірники творів, якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності), а також виконань, фонограм, відеограм, програм (передач) організацій мовлення тощо.
Вирішуючи питання щодо необхідності проведення у справі №916/2982/16 судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності, суд також виходить з наступного.
Так, положеннями ст. 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Частиною 1 пункту 29 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. №12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" визначено, що, враховуючи приписи статті 33 ГПК України щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати, зокрема, обов'язок позивача довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках, коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача.
Як вбачається з даних, що містяться у мережі Інтернет (за посиланням http://db.1mp.ru/index.php), ТОВ "Национальное музыкальное издательство" належать права на музичний твір "Venus" із зазначенням декількох виконавців. Про наявність різних виконавців цього твору свідчить також і наявна у матеріалах справи декларація музичних творів (т.1 а.с.44).
За таких обставин, суд вважає, що для вирішення питання про надання твору правового захисту першочерговим є його ідентифікація, яка включає також визначення виконавця увати твір.
Як встановлено судом, під час дослідження диску відеозвукозапису, для ідентифікації музичного твору та його виконавця (твір "Venus" у виконанні BANANARAMA), представником ПО "ОКУАСП" було використано програму „Shazam" за допомогою власного мобільного пристрою.
Разом з тим, суд вважає, що ідентифікація виконавця, з огляду на вищевикладені обставини, потребує наявність спеціальних знань, а суд позбавлений можливості зробити такі висновки самостійно.
Крім того, як встановлено судом, ФОП ОСОБА_1 спростовується не тільки факт використання ним об'єкту інтелектуальної власності позивача, а і безпосередньо справжність відеозвукозапису, наданого позивачем.
З урахуванням вищевикладеного, суд доходить до висновку про необхідність призначення судової експертизи.
Стосовно позиції представника ПО "ОКУАСП" щодо того, що задоволення клопотання ФОП ОСОБА_1 про призначення у справі судової експертизи порушить право позивача, так як на його думку, таким чином суд завідомо ставить сторони в нерівність перед законом та судом, суд зазначає, що признаючи у справі судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності, суд виходить із принципу необхідності встановлення всіх обставин, які мають значення для повного та всебічного розгляду справи, а також необхідності сприяння обом сторонам у отриманні тих доказів, на яких вони ґрунтують свої вимоги і заперечення.
Відповідно до частини другої статті 41 ГПК учасники судового процесу вправі пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені експертом. Ці питання можуть бути запропоновані у позовній заяві, у відзиві або в окремому письмовому клопотанні сторони. Проте остаточне коло питань судовому експерту визначається господарським судом.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги перелік питань, поставлених ФОП ОСОБА_1 у поданому ним клопотанні, а також орієнтовний перелік питань, що міститься у вищезазначених Науково-методичних рекомендаціях з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, суд вважає за необхідне поставити на вирішення експертизи наступні питання:
1) Чи наявний на відеофонограмі, що міститься на диску з фіксацією від 10.07.2016р. з назвою "Сказка", музичний твір "Venus" саме у виконанні BANANARAMA.
2) Чи проводився запис наданої відеофонограми безперервно, та чи відповідає зміст відеозображення запису звуку?
3) Чи є можливим встановити джерело відтворення музичного твору "Venus", що міститься на диску з фіксацією від 10.07.2016р. з назвою "Сказка".
З урахуванням питань, які суд ставить перед судовим експертом, зокрема щодо того, чи проводився запис наданої відеофонограми безперервно, та чи відповідає зміст відеозображення запису звуку, що є, фактично, встановленням технічних умов та технологій отримання відеозвукозапису, з урахуванням положень вищезазначених Науково-методичних рекомендацій, суд вважає за необхідне зобов'язати ПО "ОКУАСП" надати до суду оригінальну фонограму; оригінальний пристрій, яким фонограма зафіксована; додаткове обладнання, яке використовувалось для запису фонограми, у повному складі: мікрофон, джерело живлення, прилади керування тощо (у разі наявності).
Згідно до ч.3 ст.41 ГПК України проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу, користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.
Відповідно до п.1.6 вищезазначеної Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, експертизи та дослідження проводяться експертними установами за зонами регіонального обслуговування згідно з Переліком регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України, наведеним у додатку 1 до цієї Інструкції.
При цьому, перелік регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України, згідно додатку №1 до вищезазначеної інструкції, містить профільний Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності, зона обслуговування якого поширюється на всі регіони.
Приймаючи до уваги вищевикладені законодавчі положення, з урахуванням заявлених представниками сторін доводів, з метою повного, всебічного розгляду обставин справи, для роз'яснення питань, що виникли при вирішенні спору та потребують спеціальних знань, суд вважає за необхідне призначити у справі №916/2982/16 судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручити Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності.
З урахуванням того, що саме відповідачем було подано клопотання про призначення у справі судової експертизи, суд вважає за необхідне покласти витрати, пов'язані з її проведенням, саме на Фізичну особу підприємця ОСОБА_1.
Враховуючи вищевикладене, провадження у справі, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України, підлягає зупиненню до закінчення проведення експертизи та повернення матеріалів справи до господарського суду Одеської області.
Керуючись ст.41, ч.2 п.1 ст.79, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Призначити у справі № 916/2982/16 судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності.
2. Доручити проведення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності (01133, м. Київ, вул. Лесі Українки, буд. 26, оф.501).
3. Поставити перед судовою експертизою об'єктів інтелектуальної власності наступні питання:
1) Чи наявний на відеофонограмі, що міститься на диску з фіксацією від 10.07.2016р. з назвою "Сказка", музичний твір "Venus" саме у виконанні BANANARAMA.
2) Чи проводився запис наданої відеофонограми безперервно, та чи відповідає зміст відеозображення запису звуку?
3) Чи є можливим встановити джерело відтворення музичного твору "Venus", що міститься на диску з фіксацією від 10.07.2016р. з назвою "Сказка".
4. Направити до Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності матеріали господарської справи №916/2982/16 для проведення експертизи.
5. Керівнику Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності доручити проведення експертизи необхідному колу експертів відповідної галузі знань.
6. Попередити осіб, які безпосередньо проводитимуть судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності, про кримінальну відповідальність згідно ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.
7. Витрати з проведення експертизи покласти на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1.
8. Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 надати до суду докази оплати експертизи.
9. Зобов'язати ПО "ОКУАСП" надати суду до 10.04.2017р. оригінальну фонограму; оригінальний пристрій, яким фонограма зафіксована; додаткове обладнання, яке використовувалось для запису фонограми, у повному складі: мікрофон, джерело живлення, прилади керування тощо (у разі наявності).
10. Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 забезпечити експерту у разі необхідності доступ до ресторану „Сказка" за адресою: Одеська область, смт. Затока, б-р. Золотий берег, 67.
11. Провадження у справі №916/2982/16 зупинити до закінчення проведення експертизи та повернення матеріалів справи до господарського суду Одеської області.
Головуючий суддя Ю.М. Щавинська
Суддя О.В. Цісельський
Суддя І.А.Малярчук