вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"27" березня 2017 р. Справа № 911/578/17
Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши матеріали справи
за позовом державного підприємства «Український авіаційний метеорологічний центр»
до товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Браво»
про стягнення 74 517,58 грн.
за участю представників сторін:
позивач - ОСОБА_1, предст. за дов. від 22.11.2016 № 14;
відповідач - ОСОБА_2, предст. за дов. № 2 від 01.02.2017.
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява державного підприємства «Український авіаційний метеорологічний центр» (позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Браво» (відповідач) про стягнення 74 517,58 грн. заборгованості, яка складається з 73 225,60 грн. боргу згідно договору про надання послуг з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден від 08.12.2015 та 1 291, 98 грн. пені.
Ухвалою господарського суду Київської області від 01.03.2017 порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 27.03.2017.
27.03.2017 через канцелярію суду відповідач подав відзив на позов, в якому зазначив, що сума основного боргу ним була сплачена в повному обсязі, про що подав відповідні платіжні доручення, у зв'язку з чим просив припинити провадження у справі.
В судовому засіданні 27.03.2017 року представник позивача проти факту оплати не заперечував, однак у зв'язку з несвоєчасним проведенням оплати, просив стягнути пеню в сумі 1 291, 98 грн.
Згідно з ч. 2 статті 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
Відповідно до ч. 1 статті 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.
27.03.2017 року у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
встановив:
08 грудня 2015 року між державним підприємством «Український авіаційний метеорологічний центр» (виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Браво» (замовник) було укладено Договір № 249-15 про надання послуг з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден, відповідно до умов якого виконавець зобов'язаний надавати послуги з метеорологічного обслуговування у встановлені діючими міжнародними та національними нормативними документами терміни та обсягах.
Відповідно до п. 1.2 Договору, замовник своєчасно та в необхідному обсязі приймає послуги та оплачує їх у відповідності з діючим законодавством та Договором.
Згідно розділу 3 Договору «Умови та порядок розрахунків», до 05 числа місяця, наступного за звітним, виконавець разом із замовником проводить звірку кількості вильотів шляхом надання виконавцем замовнику Реєстру обліку кількості рейсів по факсу або на електронну адресу; до 10 (десятого) числа місяця, наступного за звітним, виконавець здійснює остаточний розрахунок суми вартості наданих Замовнику Послуг з метеообслуговування та складає Акт здачі-приймання наданих Послуг.
Замовник, після отримання платіжних документів та Акта здачі-приймання наданих послуг, зобов'язаний підписати Акт та повернути підписаний примірник виконавцю протягом 10 (десяти) робочих днів з дати його отримання. У разі не підписання Акту здачі-приймання наданих послуг у терміни, обумовлені Договором, зауваження повинні бути висловлені у письмовому вигляді. У разі відсутності зауважень протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання Акту здачі-приймання наданих послуг він вважається підписаним сторонами. Замовник, після отримання рахунку-фактури, Акта здачі-приймання наданих послуг, протягом 3 (трьох) банківських робочих днів зобов'язаний перерахувати кошти виконавцю. В будь-якому разі кінцевий розрахунок за минулий місяць повинен бути здійснений замовником не пізніше 25 числа поточного місяця. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на рахунок виконавця.
У відповідності до Протоколів узгодження договірної ціни, а також актів надання послуг, виконавцем було надано, а замовником прийнято послуги, що підтверджується актом № 753 від 31.12.2016 на суму 39 880,00 грн., актом № 754 від 31.12.2016 на суму 21 693,60 грн., актом № 793 від 31.12.2016 на суму 10470, 00 грн.,актом № 794 від 31.12.2016 на суму 1 182, 00 грн.
Разом з тим, як зазначив позивач, відповідач у встановлені договором строки за надані послуги не розрахувався, у зв'язку з чим останній був змушений звернутись з позовом до суду.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 ЦК України).
Відповідно до ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Як вбачається з матеріалів справи, після порушення провадження у справі заборгованість відповідачем погашена у повному обсязі, на підтвердження чого до матеріалів справи відповідачем подано платіжні доручення: № 8938, 8939, 8940, 8941 від 21.03.2017. Даний факт також усно було підтверджено позивачем.
Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 11 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Аналогічна позиція викладена у п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”.
Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
У зв'язку з тим, що заборгованість в розмірі 73225, 60 грн. відповідачем погашена після порушення провадження, суд припиняє провадження у справі у частині стягнення з відповідача 73 225,60 грн. основного боргу на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Однак, зважаючи, що вказані оплати надійшли не у встановлений договором строк, позивач просив стягнути з відповідача 1 291, 98 грн. пені за період з 01.02.2017 по 23.02.2017 (період прострочення заборгованості) від кожного акту окремо.
Згідно п. 5.2. Договору, у випадку невиконання або неналежного виконання замовником умов розрахунку за послуги з метеорологічного обслуговування, згідно з п. 3.2, виконавець має право на стягнення пені в розмірі 0,2% від несвоєчасно внесеної суми. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Згідно із статтею 252 Цивільного кодексу України, термін (строк) визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. При цьому строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку (частина третя статті 254 ЦК України).
Судом встановлено, що позивач здійснив нарахування пені за період з 01.02.2017-23.02.2017 згідно подвійної ставки НБУ, про що свідчить поданий розрахунок, оскільки зазначений в договорі розмір пені - 0,2 % є значно вищим за ставку НБУ в цей період.
Таким чином, перевіривши за допомогою калькулятора штрафів системи «Ліга-Закон», наданий позивачем розрахунок, суд встановив, що заявлена до стягнення пеня в розмірі 1 291, 98 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.
За таких обставин суд дійшов висновку, що в частині стягнення 7322,60 грн. основного боргу провадження у справі підлягає припиненню, в частині стягнення пені в розмірі 1291,98 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат слід зазначити наступне:
Спір у справі виник в результаті неправомірних дій відповідача, який неналежним чином виконав умови Договору № 249-15, що призвело до необхідності звернення до господарського суду з позовом, а погашення заборгованості відповідач здійснив лише після звернення позивача з позовом до суду.
Частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі, коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. Передбачені нею наслідки можуть наставати в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом.
Зазначеної правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України в пункті 4.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”.
Зважаючи на викладене, судові витрати покладаються на відповідача відповідно до вимог статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, так як спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача.
Керуючись ст.ст. 33,34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Київської області, -
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Провадження у справі в частині стягнення 7322,60 грн. основного боргу - припинити.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Браво» (08307, Київська обл., м. Бориспіль, ДМА «Бориспіль», код ЄДРПОУ 32259588) на користь Державного підприємства «Український авіаційний метеорологічний центр» (08307, Київська обл., м. Бориспіль, аеропорт, код ЄДРПОУ 23568810) - 1 291 (одну тисячу двісті дев'яносто одну) грн. 98 коп. пені та 1600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. судового збору.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Дата підписання повного тексту рішення 31.03.2017
Суддя О.В. Щоткін