ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
29.03.2017Справа № 910/4888/17
Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши
позовну заяву Колективного підприємства "Київський птахокомбінат" в особі учасників
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про визнання договору недійсним,
27.03.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Колективного підприємства "Київський птахокомбінат" в особі учасників з вимогами до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання договору недійсним.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд прийшов до висновку щодо необхідності повернення позовної заяви без розгляду на підставі пунктів 1, 3, 4 та 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, а також до позовної заяви не додано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі та доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Згідно зі статтею 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява підписується уповноваженою посадовою особою позивача або його представником.
Відповідно до пункту 5.23 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затверджена Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) підпис складається з назви посади особи, яка підписує документ (повної, якщо документ надруковано не на бланку, скороченої - на документі, надрукованому на бланку), особистого підпису, ініціалу(-ів) і прізвища.
Судом встановлено, що позовну заяву підписаною невстановленою особою, оскільки реквізит підпису не містить ініціалу(-ів) і прізвища підписанта, у зв'язку з чим суд не може дійти однозначного висновку, що позовна заява підписана особою, яка має право її підписувати.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідно до частини 2 статті 36 Господарського процесуального кодексу України, письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії.
Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затверджена Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "згідно з оригіналом", назви, посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту підпис, засвідчуватись повинна кожна сторінка документу з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.
Судом встановлено, що надані ксерокопії документів належним чином не засвідчені, оскільки відмітки про засвідчення копій не містять назви посади особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії та відтиску печаток підприємств позивачів, а тому не можуть бути сприйняті судом в якості належних доказів в розумінні статті 36 Господарського процесуального кодексу України.
Статтею 57 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік документів, що подаються до позовної заяви, зокрема в пункті 3 частині 1 цієї статті вказано, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" від 21.12.2016, № 1801-VIII, з 1 січня 2017 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становить - 1600 гривень.
Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюється в 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судом враховано рекомендації, викладені у пункті 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" стосовно того, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Судом встановлено, що до позовної заяви позивачем додано копії квитанції № 0.0.712523107.2 від 22.02.2017 на суму 1 600 грн 00 коп., яка не може бути прийнята судом в якості належних доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
З огляду на викладене та враховуючи те, що станом на 29.03.2017, за даними програми "Діловодство спеціалізованого суду" відсутні відомості щодо зарахування сплаченого позивачем судового збору в доход Державного бюджету України, позивачем не надано належних доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Крім того, суд звертає увагу позивача, що враховуючи рекомендації, викладені у пунктах 2.10. та 2.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013, у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру, крім того, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.
Відповідно до вимог частини 1 статті 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Статтею 57 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік документів, що подаються до позовної заяви, зокрема в пункті 2 частини 1 цієї статті вказано, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Згідно з Правилами надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку.
У відповідності до положень пунктів 59, 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля.
Враховуючи наведені вище норми та вимоги встановлені пунктом 2 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України, належним доказом надіслання сторонам копій позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб є - оригінали описів вкладення до поштових відправлень, які повинні містити вичерпний перелік найменувань документів, що надсилаються, а також оригінал розрахункового документу, виданий поштовим відділенням.
Додана до позовної заяви копія квитанції № 0485 від 07.03.2017 без опису вкладення у цінні листи не можуть бути прийняті судом в якості доказу направлення відповідачам копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Таким чином, позивачем не надано належних доказів надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачу у відповідності із статтями 56, 57 Господарського процесуального кодексу України.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Керуючись п.п. 1, 3, 4, 6 ч. 1, ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовну заяву та додані до неї матеріали повернути без розгляду.
Суддя Н.Б. Плотницька