"27" березня 2017 р.Справа № 916/197/17
За позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС"; в особі, якою є Філія "Інфоксводоканал" ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Інфокс";
до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Компанія "ЕЛІТКОМСЕРВІС"
про стягнення 86038,16грн.
Суддя Гуляк Г.І.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_2 - за дорученням;
Від відповідача: не з'явився;
Суть спору: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Інфокс” в особі філії “Інфоксводоканал” звернулось до господарського суду Одеської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Компанія "ЕЛІТКОМСЕРВІС" про стягнення заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення в сумі 86038,16 гривень.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.01.2017 р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі №916/197/17 з призначенням її до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Ухвалою суду від 20.02.2017р. розгляд справи відкладено на 06.03.2017.
06.03.2017р. у судовому засіданні представник позивача надав бухгалтерську довідку, яку судом залучено до матеріалів справи.
Ухвалою суді від 06.03.2017р. у зв'язку з задоволенням клопотання представника позивача, продовжено строк розгляду справи та відкладено на 27.03.2017р.
16.03.2017р. до канцелярії господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення в сумі 55 245,82 грн.
Представник відповідача у судові засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату і час судових засідань, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
27.03.2017р. у судовому засіданні після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.
01.07.2006 року між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" (надалі - Постачальник) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Компанія "ЕЛІТКОМСЕРВІС" (надалі - Споживач) було укладено Договір на послуги водопостачання та водовідведення №4070/1, згідно якого Постачальник зобов'язався надавати послуги по подачі питної води, а також по прийманню стічних вод на об'єкти абонента, у відповідності з дислокацією об'єктів, а Абонент, в свою чергу, зобов'язався своєчасно сплачувати надані йому послуги водопостачання та водовідведення та експлуатувати та утримувати водопровідні та каналізаційні мережі, пристрої та засоби на них в належному технічному стані.
Додатком до договору сторонами було визначено об'єкти для надання послуг за договором.
Згідно п. 2.4.9. Договору, на відповідача покладено обов'язок щомісячно у письмовій формі надавати позивачу звіти про водоспоживання своїх об'єктів.
Відповідно до п.п. 3.1, 3.2, 3.3 договору, сторони дійшли згоди, що облік використаної води здійснюється по даним засобів обліку води, встановлених на об'єктах Абонента. Оплата послуг водопостачання та водовідведення здійснюється щомісячно до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Оплата проводиться за тарифами, затвердженими у відповідності до встановленого чинним законодавством порядку.
На виконання умов договору ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Інфокс”, в особі філії „Інфоксводоканал” надавало відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.
Проте, в порушення умов договору та вимог чинного законодавства відповідач в період з 01.05.2016р. по 01.01.2017р. розраховувався не в повному обсязі у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість у розмірі 55245,82 грн.
З наведених підстав ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Інфокс” в особі філії “Інфоксводоканал” звернулось до господарського суду Одеської області із позовною заявою та заявою про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Компанія "ЕЛІТКОМСЕРВІС" заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення у сумі 55245,82 гривень.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.
Згідно з приписами ст.11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти, акти цивільного законодавства. Цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства; особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (ст.14 ЦК України).
Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Крім того, відповідно до частини першої статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Правовідносини між сторонами у справі склались на підставі укладеного між ними договору на послуги водопостачання та водовідведення №4070/1 від 01.07.2006р..
Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).
Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст.ст. 626, 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.639 Цивільного кодексу України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до п.п. 3.1, 3.2, 3.3 договору, сторони дійшли згоди, що облік використаної води здійснюється по даним засобів обліку води, встановлених на об'єктах Абонента. Оплата послуг водопостачання та водовідведення здійснюється щомісячно до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Оплата проводиться за тарифами, затвердженими у відповідності до встановленого чинним законодавством порядку.
За приписами п. 2.4.9. Договору, на відповідача покладено обов'язок щомісячно у письмовій формі надавати позивачу звіти про водоспоживання своїх об'єктів.
Відповідачем щомісячно надавались позивачу звіти про водоспоживання своїх об'єктів, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями вказаних звітів, проте, як встановлено судом в порушення умов договору та вимог чинного законодавства відповідач в період з 01.05.2016р. по 01.01.2017р. розраховувався не в повному обсязі у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість у розмірі 55245,82 гривень.
Доказів повного виконання відповідачем умов договору суду надано не було.
Таким чином, враховуючи вищезазначене перевіривши розрахунок суми основного боргу приведений позивачем в позовній заяві, судом встановлено, що заборгованість відповідача підтверджується наявними матеріалами справи, у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
За приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Компанія "ЕЛІТКОМСЕРВІС" (68000, Одеська область, м. Чорноморськ, вул.. Віталія Шума (колишня вул.. ОСОБА_3), будинок 2Б, р/р 2600912010536 ПАТ КБ „Хрещатик”, МФО Банку 388324, р/р 26001015254301 ПАТ „Альфа-Банк” МФО банку 300346) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “ІНФОКС” (04116, м. Київ, вул. Шулявська, буд. 5, код ЄДРПОУ 14289688) в особі Філії “ІНФОКСВОДОКАНАЛ” (65039, м. Одеса, вул. Басейна, буд. 5, код ЄДРПОУ 26472133, р/р 26007311687301 в АБ „Південний” МФО 328209) 55245,82 /п'ятдесят п'ять тисяч двісті сорок п'ять/ грн. 82 коп. - боргу та 1 600 /одну тисячу шістсот/ грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 31 березня 2017 р.
Суддя Г.І. Гуляк