30 березня 2017 року Справа № 922/3931/16
Вищий господарський суд України у складі колегії:
головуючого:Студенця В.І.,
суддів:Бондар С.В., Васищака І.М.,
розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства "Ельтан"
на постановуХарківського апеляційного господарського суду
від 30.01.2017
та на рішення відГосподарського суду Харківської області 12.12.2016
у справі № 922/3931/16
за позовомПриватного підприємства "Ельтан"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Млин"
пророзірвання договору, виселення та стягнення 30 880, 00 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Млин" (далі - ТОВ "Млин") звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства "Ельтан" (далі - ПП "Ельтан") про:
- розірвання договору оренди майнового комплексу ТОВ "Млин" від 03.01.2016, укладеного між ТОВ "Млин" та ПП "Ельтан";
- виселення ПП "Ельтан" із займаного нежитлового приміщення - цілісного майнового млинового комплексу, розташованого за адресою: Харківська область, Дергачівський район, село Великі Проходи, вул. Шевченка, 1 з поверненням приміщення належному власнику - ТОВ "Млин";
- стягнення з ПП "Ельтан" заборгованості.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 12.12.2016 позовні вимоги задоволено частково, суд стягнув з ПП "Ельтан" на користь ТОВ "Млин" 21 700, 00 грн заборгованості з компенсації земельного податку, 9 180, 00 грн заборгованості зі сплати неустойки; постановив виселити ПП "Ельтан" із нежитлового приміщення - цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: Харківська область, Дергачівський район, село Великі Проходи, вул. Шевченка, 1 та повернути його ТОВ "Млин". В частині позовних вимог про розірвання договору оренди майнового комплексу від 03.01.2016 року №1 в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30.01.2017 рішення Господарського суду Харківської області від 12.12.2016 залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30.01.2017 та рішенням Господарського суду Харківської області від 12.10.2016, ПП "Ельтан" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України, не приймається до розгляду та підлягає поверненню з таких підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється, зокрема за подання до суду касаційної скарги на судові рішення.
За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (підпункт 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, яка діяла на момент звернення до суду з позовом) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, яка діяла на момент звернення до суду з позовом) із позовної заяви немайнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1 мінімальної заробітної плати.
За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати (підпункт 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, яка діяла на момент звернення до суду з позовом).
Частиною 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
У п. 2.15 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що законом передбачено сплату судового збору з апеляційної та касаційної скарг на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви незалежно від того, чи оскаржується все рішення (постанова) суду в цілому чи його частина.
Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" було передбачено, що мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2016 становила 1 378 грн.
Таким чином, розмір судового збору, що підлягає сплаті ПП "Ельтан" за подання касаційної скарги на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.01.2017 та на рішення Господарського суду Харківської області від 12.12.2016 складає 4 960, 80 грн, а саме за вимоги немайнового характеру (розірвання договору та виселення) - 1378*2*120% та за вимогою майнового характеру (стягнення заборгованості) - 1378*120%, де 1 378 - розмір ставка судового збору за вимогами немайнового характеру та мінімальна ставка за вимогою майнового характеру, 120% - ставка судового збору за подання касаційної скарги.
Разом з тим ПП "Ельтан" до касаційної скарги у якості доказу сплати судового збору додано платіжне доручення № 1352 від 17.02.2017 про сплату лише 3 307, 20 грн, отже недоплачена сума судового збору складає - 1 653, 60 грн.
Касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України).
З огляду на те, що ПП "Ельтан" до касаційної скарги не додано доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі, тобто касаційну скаргу подано з порушенням вимог ст. 111 ГПК України, то ця обставина, згідно п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України є підставою для неприйняття її до розгляду та повернення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, суд
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Ельтан" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.01.2017 та на рішення Господарського суду Харківської області від 12.12.2016 у справі № 922/3931/16 з доданими до неї матеріалами повернути.
Головуючий - суддя Студенець В.І.
Судді: Бондар С.В.
Васищак І.М.