29 березня 2017 р. Справа № 903/1026/16
за позовом спільного українсько-польського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Модерн-Експо», м.Луцьк
до товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер», м.Тбілісі, Республіка Грузія
про стягнення 5816,54 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 153356,44 грн. Головуюча суддя Якушева І.О.,
судді Бондарєв С.В.,
ОСОБА_1
при секретарі судового засідання Хомич О.В.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_2 (дов. від 23.06.2016р.)
від відповідача: н/з
Суть спору: позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер", м. Тбілісі, Республіка Грузія 5816,54 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 153356,44 грн., заборгованості за дилерським договором №74/15 від 19.05.2015р.
На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов дилерського договору №74/15 від 19.05.2015р. щодо повного та своєчасного розрахунку за товар.
Ухвалою суду від 03.01.2017р. було порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 01.02.2017р., зобов'язано позивача подати суду докази на підтвердження отримання відповідачем товару за міжнародними товарно-транспортними накладними СМR №479466 від 17.08.2015р., СМR №372552 від 14.09.2016р.; зобов'язано відповідача подати суду обґрунтовані письмові пояснення на заявлений позов, докази на їх підтвердження; ухвалу суду надіслано сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Ухвалу суду від 03.01.2017р. було надіслано відповідачу за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві: Республіка Грузія, м. Тбілісі, Ісані-Самгорський р-н, пр. Московський,52.
Проте, ухвала суду від 03.01.2017р. повернулась до суду із поштовою відміткою: «Неповна/неіснуюча адреса».
Згідно із випискою із реєстру підприємців та непідприємницьких (некомерційних) юридичних осіб ТзОВ "Партнер" зареєстроване за адресою: Грузія, м. Тбілісі, Ісані-Самгорський р-н, пр. Московський,52A, кв. 40.
З метою належного повідомлення відповідача про судовий розгляд та у зв'язку з необхідністю витребування додаткових пояснень і доказів ухвалою суду від 01.02.2017р. розгляд справи було відкладено на 01.03.2017р.
27.02.2017р. представник позивача через канцелярію суду подав письмові пояснення № 420 від 27.02.2017р., в яких посилається на таке:
- у відповідності до п. 5.4.2. дилерського договору № 74/15 від 19.05.2015 року остаточний розрахунок у розмірі 50% (п'ятдесят відсотків) від вартості товару, визначеного відповідною специфікацією здійснюється відповідачем протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання відповідачем повідомлення позивача про готовність товару до відвантаження, але в будь-якому випадку до моменту відгрузки.
08 вересня 2016 року позивачем було повідомлено відповідача про готовність товару до відвантаження шляхом направлення останньому на електронну адресу сканованованої копії листа вих. № 1557/12 від 08.09.2016 року про готовність товару до відвантаження, однак відповідач своїх зобов'язань по платі товару не виконав.
Оплата за товар повинна відбутися в будь-якому випадку до моменту відгрузки товару (п. 5.4.2. договору). Відгрузка товару відбулася 14 вересня 2016 року, а тому строк оплати грошового зобов'язання відповідачем настав.
Відповідачем 13 вересня 2016 року на електронну пошту нашого співробітника було направлено копії виписок у форматі SWIFT-повідомлень від 12.08.2016 року про оплату вартості товару, на підставі яких позивачем і було здійснено відвантаження товару.
Однак, кошти згідно вищезазначених виписок у форматі SWIFT-пoвiдoмлeнь від 12.08.2016 року на поточний рахунок позивача зараховані не були, в результаті чого і утворилася заборгованість.
На підтвердження своїх доводів представник позивача подав копію листа вих. № 1557/12 від 08.09.2016р. про готовність товару до відвантаження, копії виписок у форматі SWIFT-пoвiдoмлeнь від 12.09.2016р.
В судовому засіданні 01.03.2017р. представник позивача позовні вимоги підтримав, усно пояснив, що кошти, перераховані відповідачем за товар згідно виписками у форматі SWIFT-пoвiдoмлeнь від 12.09.2016р., не були зараховані на поточний рахунок спільного українсько-польського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Модерн-Експо".
В судовому засіданні 01.03.2017р. було з'ясовано, що ухвалу суду від 01.02.2017р. було помилково надіслано відповідачу за адресою: Республіка Грузія, м. Тбілісі, Ісані-Самгорський р-н, пр. Московський,52. Ухвала суду від 01.02.2017р. повернулась із поштовою відміткою: «Неповна/неіснуюча адреса».
З метою належного повідомлення відповідача про судовий розгляд та у зв'язку з необхідністю витребування додаткових пояснень і доказів розгляд справи ухвалою суду від 01.03.2017р. було відкладено на 29.03.2017р.
Ухвалою суду від 01.03.2017р. розгляд справи призначено в колегіальному складі.
Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 01.03.2017р. визначено склад колегії суддів: головуюча суддя - Якушева І.О., судді Слободян О.Г., Кравчук А.М.
Ухвалою суду від 01.03.2017р. в складі: головуюча суддя - Якушева І.О., судді Слободян О.Г., Кравчук А.М. справу прийнято до провадження.
Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 28.03.2017р. у зв'язку із перебуванням судді Кравчук А.М. у відпустці визначено інший склад колегії суддів: головуюча суддя - Якушева І.О., судді Слободян О.Г., Бондарєв С.В.
Ухвалою суду від 28.03.2017р. в складі: головуюча суддя - Якушева І.О., судді Слободян О.Г., Бондарєв С.В. справу прийнято до провадження.
В судовому засіданні 29.03.2017р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити; подав лист ПАТ «Креді ОСОБА_3» про те, що грошові кошти в сумах 5817 дол. США та 823 дол. США від ТзОВ «Партнер» (Грузія) за дилерським договором №74/15 від 19.05.2015р. згідно наданих SWIFT-повідомлень від 12.08.2016 року не були зараховані на поточний рахунок спільного українсько-польського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Модерн-Експо».
Відповідач в судове засідання 29.03.2017р. уповноваженого представника не направив.
Ухвалу суду від 01.03.2017р. про відкладення розгляду справи на 29.03.2017р. було надіслано відповідачу за адресою, зазначеною у реєстрі підприємців та непідприємницьких (некомерційних) юридичних осіб: Республіка Грузія, м. Тбілісі, Ісані-Самгорський район, пр. Московський,52-A, кв. 40.
Проте, ухвала суду від 03.01.2017р. повернулась до суду із поштовою відміткою: «Виїзд», «Через незапит».
Відповідно до ч.1 ст.64 ГПК України в редакції доповнень, внесених Законом України №2453-VІ від 7.07.2010р., ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Згідно з п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/123 від15.03.2007р. до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України в п.п.3.9.1. п.3.9. постанови №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто, повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
З огляду на викладене, справу розглянуто за відсутності відповідача за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд
19 травня 2015 року між спільним українсько-польським підприємством в формі товариства з обмеженою відповідальністю “Модерн-Експо” як постачальником і ТзОВ “Партнер” як дилером було укладено дилерський договір № 74/15 (надалі - договір).
Згідно з п.1.2., п.п.2.1.1. п.2.1., п.5.2. договору постачальник зобов'язався продавати товар дилеру, а дилер зобов'язався приймати і оплачувати (купляти) товар в кількості і асортименті, узгоджених сторонами і оплачувати його вартість у відповідності із умовами договору і специфікацій.
Обов'язком постачальника є забезпечити поставку товару згідно із специфікаціями, які є невід'ємною частиною договору. Специфікації оформляються на кожну поставку (партію) товару.
Загальна сума договору орієнтовно складає 100 000 дол. США.
Як узгоджено в п.п. 5.4.1., 5.4.2. п.5.4. договору відповідач проводить оплату за товар у наступному порядку:
- попередня оплата в розмірі 50% (п'ятдесят відсотків) від вартості товару, визначеного відповідною специфікацією, здійснюється Відповідачем протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання сторонами відповідної Специфікації;
- остаточний розрахунок остаточний розрахунок у розмірі 50% (п'ятдесят відсотків) від вартості товару, визначеного відповідною специфікацією, здійснюється відповідачем протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання відповідачем повідомлення позивача про готовність товару до відвантаження, але в будь-якому випадку до моменту відгрузки.
Згідно з п.6.2. договору товар передається на умовах і за адресою, узгоджених сторонами у відповідній специфікації (згідно з Інкотермс 2010).
Згідно із специфікацією №2 від 09.08.2016р. умови поставки поставки товару: FCA- Струмівка (Україна).
Відповідно до Міжнародних правил тлумачення торгових термінів "Інкотермс-2000" термін FCA "франко-перевізник" означає, що продавець здійснює поставку товару, що пройшов митне очищення, вказаному покупцем перевізнику до вказаного місця. Слід зазначити, що вибір місця поставки впливає на зобов'язання щодо завантаження й розвантаження товару на даному місці. Якщо поставка здійснюється в приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за відвантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець за відвантаження товару відповідальності не несе. Даний термін може бути використаний при перевезенні будь-яким видом транспорту, включаючи змішані перевезення. Під словом "перевізник" розуміється будь-яка особа, яка на підставі договору перевезення зобов'язується здійснити або забезпечити перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським і внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту. Якщо покупець довіряє іншій особі, яка не є перевізником, прийняти товар, то продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки товару, з моменту його передачі такій особі.
Як пояснював представник позивача в судовому засіданні, 08.09.2016р. позивачем було повідомлено відповідача про готовність товару до відвантаження шляхом направлення на електронну адресу сканованованої копії листа № 1557/12 від 08.09.2016 року про готовність товару до відвантаження.
На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв торговельне обладнання (надалі - товар) загальною вартістю 26452,74 доларів США, що підтверджується: інвойсом № ЕХ - 00001155 від 13.07.2015 року; інвойсом № ЕХ - 00001810 від 26.08.2016 року; вантажно-митною декларацією № 205070001/2015/011937 від 17.08.2015 року; вантажно-митною декларацією № 205070000/2016/034679 від 14.09.2016 року; міжнародною товарно-транспортною накладною CMR А №479466 від 17.08.2015 року з відміткою вантажоодержувача про одержання вантажу (а.с.52); міжнародною товарно-транспортною накладною CMR А №372552 від 14.09.2016 року (а.с.24).
Як вбачається із доданої до матеріалів позовної заяви міжнародної товарно-транспортної накладної CMR №372552 від 14.09.2016р., товар відповідно до інвойсу №ЕХ- 00001818 від 26.08.2016р. був переданий визначеному покупцем перевізнику у вказаному в договорі місці і пройшов відповідне митне оформлення.
З огляду на викладене, зважаючи на те, що товар передавався на умовах поставки FCA, наявність чи відсутність відмітки покупця на міжнародній товарно-транспортній накладній не впливає на обов'язок останнього оплатити прийнятий визначеним перевізником товар.
Факт отримання товару покупцем підтверджується також діями відповідача, який здійснював часткову оплату товару за договором. Одна з останніх оплат в розмірі 5147 дол. США відбулась 16.08.2016р., що підтверджується копією виписки з банківського рахунку позивача.
В порушення умов договору оплату вартості товару було проведено відповідачем частково - на суму 20 636,20 доларів США, що підтверджується: банківською випискою від 10.07.2015 року на суму 7 340,00 доларів США; банківською випискою від 22.09.2015 року на суму 1 331,20 доларів США; банківською випискою від 22.09.2015 року на суму 4 000,00 доларів США; банківською випискою від 26.10.2015 року на суму 2 000,00 доларів США; банківською випискою від 16.08.2016 року на суму 818,00 доларів США; банківською випискою від 16.08.2016 року на суму 5 147,00 доларів США.
Грошові кошти в розмірі 5817 дол. США і 823 дол. США від ТзОВ «Партнер» (Грузія) за дилерським договором №74/15 від 19.05.2015р. згідно із SWIFT-повідомленнями від 12.08.2016 року не були зараховані на поточний рахунок спільного українсько-польського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Модерн-Експо», що підтверджується листом ПАТ «Креді ОСОБА_3» №52003-285 від 28.03.2017р.
А тому ці кошти не враховуються судом як оплата вартості товару, переданого за дилерським договором №74/15 від 19.05.2015р.
З огляду на викладене, залишок заборгованості відповідача за переданий йому товар становить 5 816,54 доларів США, що еквівалентно 153 356,44 грн. за курсом НБУ станом на 27.12.2016р.
Доказів, які б спростували цю заборгованість, або доказів її оплати відповідач суду не надав.
Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором поставки.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно із статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У зв'язку із неоплатою відповідачем вартості отриманого товару в повному обсязі вимога позивача про стягнення з відповідача 5 816,54 доларів США заборгованості, що в гривневому еквіваленті становить 153 356,44 грн. (за курсом НБУ станом на 27.12.2016р.) обґрунтована і підлягає до задоволення.
Як узгоджено сторонами в п.10.2. договору у випадку неможливості вирішити спори, розбіжності або вимоги, що виникли з договору або в зв'язку із ним, в тому числі що стосуються його виконання, порушення, припинення або недійсності шляхом переговорів, то вони підлягають розгляду (підсудність) в господарському суді Волинської області, рішення якого є обов'язковим для обох сторін. При цьому застосовується українське матеріальне та процесуальне право.
На підставі п.10.2. договору спір між сторонами вирішено господарським судом Волинської області.
У зв'язку із задоволенням позову на відповідача на підставі ст.49 ГПК України покладається судовий збір.
Керуючись ст.ст. 526, 599, 610, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з ТОВ “Партнер” (АДРЕСА_1, код 406143720, банківські реквізити: банк: ВАТ «ТВС Bank», SWIFT: TBCBGE22, рахунок: GE50TB7645136120100003) на користь спільного українсько-польського підприємства в формі товариства з обмеженою відповідальністю “Модерн-Експо” (45603, Волинська область, Луцький район, с. Струмівка, вул. Рівненська, 4, код ЄДРПОУ 21751578, п/р 26007000018822 в ПАТ «Креді ОСОБА_3», МФО 300614, адреса банку: 01004, Україна, м.Київ, вул. Пушкінська, 42/4) 5 816,54 доларів США, що еквівалентно 153 356,44 грн.; 2300 грн. 40 коп. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.
У відповідності із ст.85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст.84 цього Кодексу.
Повне рішення складено: 31.03.2017р.
Головуюча суддя І. О. Якушева
Судді С.В. Бондарєв
ОСОБА_1