Ухвала від 29.03.2017 по справі 19/5009/2383/11

номер провадження справи 16/43/12-29/102/12-25/50/13-21/69/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

29.03.2017 Справа № 19/5009/2383/11

Суддя Черкаський В.І., розглянувши матеріали заяви

Заявника - ліквідатора ЗАТ “Єврофінанс” ОСОБА_1 (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 12, офіс 4)

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Н-Лізинг” (03039, м. Київ, вул. В. Забіли, буд. 5, прим. № 120, код ЄДРПОУ 37258463)

про застосування наслідків недійсності правочину

встановив, що заява підлягає поверненню без розгляду з таких підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

29.03.2017 року від ліквідатора ЗАТ “Єврофінанс” ОСОБА_1 надійшла заява (вх. № 08-06/8741 від 29.03.2017) до відповідача ТОВ “Н-Лізинг” (03039, м. Київ, вул. В. Забіли, буд. 5, прим. № 120, код ЄДРПОУ 37258463) про застосування наслідків недійсності правочину.

Також, у заяві (вх. № 08-06/8741 від 29.03.2017) заявник просить суд зменшити розмір судового збору до 10 000, 00 грн. за подання даної заяви та встановити строк для здійснення оплати зменшеного розміру судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, в частині звільнення їх від сплати судового збору, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлені Законом України “Про судовий збір”.

Згідно ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2017 рік” установлено у 2017 році прожитковий мінімум працездатних осіб з 1 січня 2017 року 1600 гривень.

Відповідно до п. 2.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року, у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

Згідно ч. 2 пп. 2.1 та 2.2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, судовий збір за подання заяви (вх. № 08-06/8741 від 29.03.2017) складає 180 594, 44 грн.

Згідно із ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

За приписами наведеної норми, підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. При цьому обґрунтування пов'язаних з цим обставин, котрі свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону. Отже, у розумінні приписів зазначеної норми закону відстрочення сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, тобто лише у разі скрутного фінансового становища скаржника, що необхідно довести останньому.

Виходячи з положень вищевказаного Закону, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору, враховуючи майновий стан заявника, який останній повинен довести суду, надавши відповідні докази, згідно з приписами ст. 36 ГПК України.

Відповідно до п. 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02. 2013 року № 7 “Про деякі питання практики застосування розділу IV Господарського процесуального кодексу України” єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст. 8 ЗУ “Про судовий збір”, є врахування ним майнового стану сторін.

Отже, сторона повинна навести доводи і надати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

У заяві заявник зазначає, що банкрут підприємницьку діяльність не здійснює, будь-яке майно, грошові кошти у банкрута відсутні, джерела отримання коштів відсутні, ліквідатором здійснюються заходи щодо повернення майна банкрута до ліквідаційної маси з метою погашення вимог кредиторів. Ліквідатор у заяві зазначив, що має фінансову можливість сплатити лише10 000, 00 грн. судового збору з власних коштів.

Заявником не надано суду доказів скрутного фінансового становища заявника, яке підтверджує неможливість сплати заявником судового збору у розмірі 180 594, 44 грн. за подачу вказаної заяви.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає, за необхідне у задоволенні заяви ліквідатора ЗАТ “Єврофінанс” ОСОБА_1 (вх. № 08-06/8741 від 29.03.2017) в частині зменшення розміру судового збору до 10 000, 00 грн. відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, п. 4 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ліквідатора ЗАТ “Єврофінанс” ОСОБА_1 (вх. № 08-06/8741 від 29.03.2017) в частині зменшення розміру судового збору до 10 000, 00 грн. відмовити.

Повернути ліквідатору ЗАТ “Єврофінанс” ОСОБА_1 заяву (вх. № 08-06/8741 від 29.03.2017) до відповідача ТОВ “Н-Лізинг” (03039, м. Київ, вул. В. Забіли, буд. 5, прим. № 120, код ЄДРПОУ 37258463) про застосування наслідків недійсності правочину.

Додаток: на 129 аркушах.

Суддя В.І. Черкаський