Ухвала від 27.03.2017 по справі 552/4668/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/4668/16-к Номер провадження 11-кп/786/167/17Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

Категорія: ч.2 ст.186 КК України Т.З.

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з участю :

секретаря судового засідання ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві матеріали кримінального провадження №12016170020001582, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.06.2016, за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 на вирок Київського районного суду м.Полтави від 05 жовтня 2016 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Диканька, громадянина України, українця, освіта неповна середня, розлученого, непрацюючого, раніше судимого:

1) 05.04.2007 року Диканським районним судом Полтавської області за ст.186 ч.2, 69 КК України на 1 рік позбавлення волі, звільнений 04.05.2007 р. умовно-достроково на 2 місяці 25 днів,

2) 15.08.2008 р. Октябрським районним судом м.Полтави за ст.309 ч.1 КК України на 2 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік,

3) 10.01.2009 р. Диканським районним судом Полтавської області за ст.187 ч.1, 71 КК України на 4 роки позбавлення волі, звільнений 10.08.2012 р. умовно-достроково на 4 місяці 9 днів,

4) 18.09.2014 р. Диканським районним судом Полтавської області за ст.122 ч.1 КК України на 1 рік позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік, -

визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та засуджено до покарання у виді 5 років позбавлення волі.

Відповідно до положень ч.5 ст.72 КК України, ОСОБА_8 , зараховано у строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. Початок строку попереднього ув'язнення, що підлягає перерахунку вказано рахувати з 04.07.2016 року.

За вироком суду, 23.06.2016 року близько 10 год. 50 хв., ОСОБА_8 , перебуваючи на тротуарі навпроти будинку №16, що розташований по вул. Желвакова в м. Полтава, діючи умисно, повторно, з метою заволодіння чужим майном, із застосування насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, відкрито заволодів майном ОСОБА_9 , а саме жіночим ланцюжком із металу жовтого кольору вагою 20 гр. вартістю 10000 грн., котрий знаходився на шиї потерпілої. Після чого, ОСОБА_8 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Продовжуючи злочинну діяльність, 26.06.2016 року близько 11 год. 40 хв., ОСОБА_8 , за попередньою змовою з особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, перебуваючи на тротуарі, який розташований біля будинку №3, що по вул. Духова в Полтава, діючи умисно, повторно, з метою заволодіння чужим майном, із застосування насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, тримаючи за руки потерпілу, відкрито заволоділи майном ОСОБА_10 , а саме: жіночим ланцюжком із металу жовтого кольору вагою 14 гр., котрий знаходився на шиї, та жіночим браслетом із металу жовтого кольору вагою 6 гр., котрий знаходився на правій руці потерпілої, спричинивши потерпілій ОСОБА_10 матеріального збитку на суму 16 000 грн.

Крім того, 28.06.2016, близько 17:00 год., ОСОБА_8 , за попередньою змовою з особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, перебуваючи на тротуарі навпроти автомобільної заправки «ТНК», що розташована по вул. Великотирнівській, 19 в Полтава, діючи умисно, повторно, з метою заволодіння чужим майном, із застосування насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, тримаючи потерпілу, відкрито заволоділи майном ОСОБА_11 , а саме жіночим ланцюжком із металу жовтого кольору вагою 4 гр., котрий знаходився на шиї потерпілої, спричинивши потерпілій ОСОБА_11 матеріального збитку на суму 6000 грн.

В поданих апеляційних скаргах, які є ідентичними за змістом, обвинувачений та його захисник просять скасувати вирок суду та закрити кримінальне провадження посилаючись на невідповідність висновків суду, викладених у вироку суду, фактичним обставинам провадження, ухвалений з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилаються на недоведеність пред'явленого ОСОБА_8 обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, оскільки у матеріалах провадженні відсутні достатні, належні та допустимі докази, які б свідчили про вину обвинуваченого.

Вказує, що потерпіла ОСОБА_9 на досудовому слідстві присутньою не була, про що й вказала під час судового засідання, однак суд у вироку послався на протокол пред'явлення для впізнання ОСОБА_9 як на доказ вини обвинуваченого.

Потерпіла ОСОБА_12 у судовому засіданні вказала, що ОСОБА_8 вчинив злочин, якого вона упізнала за ознаками зовнішності та татуюванням на руці, вказавши що особа яка знаходилась поряд з обвинуваченим мала кольорове татуювання. Із показів потерпілої вбачається, що злочин вчиняв саме ОСОБА_13 , який взагалі татуювання не має, а ОСОБА_8 , маючи кольорове татуювання, знаходився поруч.

Свідок ОСОБА_13 підтвердив у судовому засіданні, що саме він вчиняв даний злочин по всій епізодам, а ОСОБА_8 не було завчасно відомо про його наміри.

Крім цього, порушено право обвинуваченого на захист на досудовому слідстві, оскільки слідчим не було виконано вимогу обвинуваченого про надання адвоката для здійснення захисту.

Заслухавши доповідача, думку обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 , які підтримали подані ними апеляційні скарги, та просили задовольнити, заперечення прокурора щодо поданих апеляційних скарг та стверджувала про законність та обґрунтованість вироку суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суду прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг, виходячи з наступного.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, а саме вчинення як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, поєднане з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого та як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, поєднане з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого вчинене за попередньою змовою групою осіб, підтверджується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні доказів, які безпосередньо були досліджені в суді першої інстанції.

На підтвердження встановлених фактичних обставин кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, суд першої інстанції обґрунтовано послався на сукупність зібраних під час досудового розслідування письмових доказів, а також показання потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , свідка ОСОБА_14 у судовому засіданні, дав їм належну та об'єктивну оцінку, про що змістовно та обґрунтовано зазначив в оскаржуваному вироку.

Так, потерпіла ОСОБА_9 пояснила суду, що 23.06.2016 року ОСОБА_8 відкрито заволодів її золотим ланцюжком, беззаперечно вказавши саме на нього, оскільки при вчиненні дій направлених на викрадення з її шиї золотого ланцюжка мала змогу добре його роздивитися.

Далі, потерпіла ОСОБА_10 в судовому засіданні також упізнала ОСОБА_8 за ознаками зовнішності та татуюваннями на руці, який зірвав з шиї золотий ланцюжок, а з правої руки браслет. В цей час інший чоловік стояв поряд та спостерігав за обстановкою. Після цього ОСОБА_15 та інший чоловік разом покинули місце вчинення злочину.

Потерпіла ОСОБА_11 у своїх показання наданими під час судового засідання детально розповіла про перебіг події, які відбулися у вечірній час 28.06.2016 та підтвердила, що золотий ланцюжок з неї зірвав саме ОСОБА_16 . При цьому поряд знаходився інший чоловік та спостерігав за тим, що відбувається. Після цього ОСОБА_15 побіг у напрямку ставків, інший невідомий також зник з місця вчинення злочину.

Відповідно до наявних у матеріалах провадження протоколів пред'явлення особи для впізнання від 08.07.2016, 04.07.2016, 04.06.2016 всі потерпілі впізнали ОСОБА_8 як особу, яка відкрито викрала їхніми золотими прикрасами.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснила, що її колишній співмешканець ОСОБА_13 спілкувався з ОСОБА_8 , та в кінці червня 2016 року додому прийшов ОСОБА_13 та приніс з собою золотий ланцюжок, пояснивши, що одержав його він від свого друга ОСОБА_15 . Вказаний золотий ланцюжок ОСОБА_13 попрохав її здати до ломбарду під свої документи, що вона й зробила.

Колегією суддів встановлено, що під час досудового розслідування при проведенні слідчих експериментів, так і під час судового розгляду потерпілі по даному кримінальному провадженню одноголосно стверджували про викрадення ОСОБА_8 належних їм золотих прикрас, а тому сумніватися у об'єктивності цих свідчень підстав немає.

В ході розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції не виявлено жодних обставин, які б ставили під сумнів достовірність та допустимість зазначених доказів, а тому суд першої інстанції обґрунтовано взяв їх до уваги.

Колегія суддів вважає, що доводи викладені в апеляційних скаргах обвинуваченого та його захисника з приводу відсутності належних та допустимих доказів, які вказують на вину ОСОБА_8 та його непричетність є неспроможними та спростовуються сукупністю зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, які слугували для прийняття привального судового рішення.

На переконання колегії суддів, показання свідка ОСОБА_13 про те, що саме він вчиняв всі та непричетність до цього ОСОБА_8 , мають за мету пом'якшити кримінальну відповідальність обвинуваченого за вчинений злочин, викликають обґрунтовані сумніви та спростовуються в своїй сукупності показаннями потерпілих.

Вивченням матеріалів кримінального провадження не встановлено даних, які б свідчили про неповноту чи необ'єктивність дослідження судом кримінального провадження.

Безпідставними є також твердження про порушення в ході досудового слідства права обвинуваченого на захист, оскільки з цього приводу ОСОБА_8 до слідчого в ході проведення розслідування з відповідними заявами не звертався.

З наведених підстав апеляційні скарги захисника задоволенню не підлягають.

При обранні покарання обвинуваченому ОСОБА_8 суд вірно згідно з ст.65 КК України врахував ступінь важкості скоєного правопорушення, яке у порядку ст.12 КК України віднесено до категорії тяжких, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, має незадовільний стан здоров'я, відсутність пом'якшуючих покарання обставин, вчинення злочину щодо особи похилого віку, що визнано судом обставиною, що обтяжує покарання, а також те, що завдану шкоду потерпілих не відшкодовано.

Призначена міра покарання, на переконання колегії суддів, є такою, що відповідає скоєному правопорушенню, необхідною та достатньою для виправлення ОСОБА_8 .

Таким чином, вирок суду є законним і обґрунтованим, підстав для його скасування не вбачається.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення колегією суддів не встановлено.

Строк попереднього ув'язнення після ухвалення вироку та до набрання ним законної сили підлягає зарахуванню в строк відбування покарання.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Київського районного суду м.Полтави від 05 жовтня 2016 року щодо ОСОБА_8 - без змін.

На підставі ч.5 ст. 72 КК України зарахувати в строк відбування покарання призначеного обвинуваченому ОСОБА_8 строк його попереднього ув'язнення з 04.07.2016 по 27.03.2017 включно, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Ухвала набирає чинності з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її оголошення, а засудженим, який тримається під вартою,- в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

Головуючий - суддя : ОСОБА_2

Судді : ОСОБА_3

ОСОБА_4

Попередній документ
65662591
Наступний документ
65662593
Інформація про рішення:
№ рішення: 65662592
№ справи: 552/4668/16-к
Дата рішення: 27.03.2017
Дата публікації: 06.03.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Апеляційний суд Полтавської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Грабіж