30 березня 2017 року Справа № 876/2559/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді: Кухтея Р.В.
суддів: Носа С.П., Онишкевича Т.В.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 січня 2017 року за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся в суд із зазначеним позовом, в якому просив визнати протиправними дії Тернопільського ОУПФУ та зобов'язати зарахувати йому періоди роботи з 02.04.1976 по 23.03.1984, з 01.04.1984 по 02.07.1993, з 03.07.1993 по 17.02.1997, з 18.02.1997 по 11.04.2002, з 20.04.2002 по 08.05.2002 до пільгового стажу та призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах з 12.06.2016.
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17.01.2017, ухваленою у порядку скороченого провадження, адміністративний позов було задоволено повністю.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, Тернопільське ОУПФУ подало апеляційну скаргу, яку мотивує тим, що в ОСОБА_1 відсутній необхідний стаж для призначення пільгової пенсії. Тому просить скасувати постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17.01.2017 та прийняти нову, якою відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.
У відповідності до п.3 ч.1 ст.197 КАС України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке прийнято у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених п.п. 1, 2 ч.1 ст.183-2 цього Кодексу.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
З матеріалів справи видно, що відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1, останній в період з 02.04.1976 по 25.03.1984 працював трактористом в колгоспі імені ХХІІІ з'їзду КПРС, з 01.04.1984 по 02.07.1993 на посаді тракториста у Агрофірмі-колгоспі Поділля смт. Велика Березовиця Тернопільського району, з 03.07.1993 по 17.02.1997 був переведений на посаду тракториста у селянську спілку «Острівська» с. Острів Тернопільського району, з 18.02.1997 по 11.04.2002 працював на посаді тракториста у с/г ТзОВ «Острівське» с. Острів Тернопільського району, з 20.04.2002 по 08.05.2002 на посаді тракториста у фермерському господарстві «Семеха» с. Острів Тернопільського району.
Крім того, з військового квитка НОМЕР_1 видно, що з 07.05.1980 по 21.05.1982 позивач перебував на строковій військовій службі у лавах збройних сил СРСР.
23.08.1016 ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського ОУПФУ із заявою про призначення йому пенсії за віком як трактористу-машиністу згідно п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за результатами якої, відповідач своїм протоколом № 29 від 22.11.2016 відмовив у задоволенні такої, посилаючись на відсутність необхідного пільгового стажу роботи.
Зі змісту даного протоколу вбачається, що комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області встановлено трудовий стаж ОСОБА_1 на посаді тракториста-машиніста, який становить 14 років 3 місяці 14 днів, чого недостатньо для призначення йому пенсії на пільгових умовах.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у позивача наявний загальний трудовий стаж більше 37 років, в тому числі на посадах тракториста понад 27 років, що підтверджується записами в трудовій книжці.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.
Згідно п. «в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: в) трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
У відповідності до ст. 62 цього Закону, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до вимог п.п.1, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 (далі - Порядок), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно п.20 Порядку, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці мають бути вказані періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Згідно із вимогами Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою Правління Пенсійного Фонду України № 18-1 від 10.11.2006, для підтвердження стажу роботи необхідно подати до управління ПФУ за місцем проживанням ряд документів, які підтверджують трудовий стаж. У разі відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних, загальний трудовий стаж встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації або в системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Колегія суддів зазначає, що на день звернення позивачем за пенсією за віком на пільгових умовах були наявні всі умови, що дають право на її призначення, визначені ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тому суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що заявлений позов підлягає до задоволення.
Вимогами ч.2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз'яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України № 7 від 20.01.1992. До трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в між польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії «тракторист-машиніст», запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення.
Трудова книжка позивача заповнена відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР № 162 від 20.07.1974 та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.9 КАС України, суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах справи, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.
Керуючись вимогами ст.ст.160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області - залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 січня 2017 року по справі № 607/14899/16 - без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий : Р.В.Кухтей
Судді : С.П.Нос
Т.В.Онишкевич