30 березня 2017 року м. Львів № 876/3216/17
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Рибачука А. І.,
суддів - Багрія В. М., Старунського Д. М.,
за участю секретаря - Андрушківа І. Я.,
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Перхач С. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова на постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 07 грудня 2016 року у справі № 466/9399/16-а за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова (далі - управління), в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку її пенсії відповідно до довідки територіального управління Державної судової адміністрації України в Львівській області від 21 жовтня 2016 року № 02-13-982/16, визнати протиправним і скасувати рішення відповідача про відмову у проведенні такого перерахунку від 31 жовтня 2016 року № 10752/031-15 та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок її пенсії з 01 травня 2016 року з розрахунку 90 відсотків від суми середнього заробітку без обмеження суми пенсійної виплати.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що з 27 квітня 2011 року перебуває на обліку в управлінні та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ (далі Закон № 3723-ХІІ), а тому має право на перерахунок такої пенсії відповідно до статті 37-1 вказаного Закону у зв'язку із підвищенням заробітної плати згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів». Дії відповідача щодо відмови в здійсненні такого перерахунку, на її думку, є протиправними, оскільки пункт п'ятий Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VIII (далі Закон № 213-VIII) поширюється на правовідносини щодо призначення пенсій у випадку реалізації права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку уже призначених пенсій.
Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 07 грудня 2016 року вказаний позов задоволено.
Не погодившись із зазначеною постановою суду, управління подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує посиланням на те, що позивачу правомірно відмовлено в проведенні перерахунку пенсії відповідно до статті 37-1 Закону № 3723-ХІІ, оскільки з 01 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону № 3723-XII. Крім того зазначає, що до заяви про перерахунок пенсії позивач додала довідку про заробітну плату, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених правлінням Пенсійного фонду України.
Позивач в судовому засіданні заперечила проти вимог апеляційної скарги, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийняте з дотриманням норм матеріального і процесуального права, просила відмовити в її задоволенні.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримала вимоги апеляційної скарги, посилаючись на викладені в ній доводи, просила її задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні та з 27 квітня 2011 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону № 3723-ХІІ.
24 жовтня 2016 року позивач звернулась до управління із заявою про перерахунок її пенсії, до якої було долучено довідку про заробітну плату від 21 жовтня 2016 року № 02-13-982/16, видану територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Львівській області.
Листом відповідача від 31 жовтня 2016 року № 10752/03-15 позивачу відмовлено в проведенні перерахунку її пенсії, з посиланням на те, що з 01 травня 2016 року набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII), який не містить норм щодо перерахунку пенсій державних службовців, у зв'язку з чим призначені раніше пенсії відповідно до Закону № 3723-ХІІ не перераховуються.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що дії управління щодо відмови здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 є протиправними, оскільки вказані зміни, внесені до Закону № 3723-ХІІ поширюються виключно на правовідносини щодо призначення пенсій, а не щодо їх перерахунку.
Такий висновок суду першої інстанції є помилковим з огляду на наступне.
Згідно з частиною другою статті 37 Закону № 3723-XII, в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії, на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством віку, за наявності загального трудового стажу для чоловіків не менше 25 років, для жінок не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від суми їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
Згідно з частиною четвертою статті 37 Закону № 3723-XII, в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії, за кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.
Згідно із статтею 37-1 Закону № 3723-XII, в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії, у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
З метою вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 31 травня 2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», згідно з пунктами 4 та 5 якої, в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії, у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року № 432-IV «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», за винятком працюючих, визначається на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.
Перерахунок пенсії провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.
В подальшому вказані правові норми зазнали змін як щодо права особи на отримання пенсії, так і щодо її розміру у відсотках до заробітку та порядку її призначення та перерахунку.
Так, з 01 січня 2015 року стаття 37-1 Закону № 3723-XII була чинною в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України», згідно з якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 змін, що вносились до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», яка набрала чинності 15 грудня 2015 року, у постанові Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітної плати для обчислення пенсії» пункт 4 виключено, абзац перший пункту 5 викладено в такій редакції: «Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики».
Відтак, з 01 січня 2015 року в Законі № 3723-XII, а з 15 грудня 2015 року в постанові Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітної плати для обчислення пенсії» відсутні норми, які б регламентували умови та порядок перерахунку пенсій державним службовцям.
Окрім цього, з 01 травня 2016 року набрав чинності новий Закон № 889-VIII, яким встановлено інші правила щодо пенсійного забезпечення державних службовців.
Зокрема, згідно із статтею 90 Закону № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який не містить норм щодо перерахунку пенсій, аналогічних тим, що втратили чинність.
Окрім цього, 01 квітня 2015 року набрав чинності Закон № 213-VIII, пунктом 5 Прикінцевих положень якого передбачено, що у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються, зокрема, відповідно до Закону № 3723-XII.
Закон № 213-VIII чинний, а до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, прийнято не було, то, відповідно, з вказаної дати скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону № 3723-XII.
Вирішуючи питання застосування вказаних вище норм права у часі, суд зазначає, що правовідносини щодо перерахунку пенсій регулюються нормами права, чинними на момент виникнення права на такий перерахунок.
Позивач вважає, що право на перерахунок пенсії виникло в неї у зв'язку із підвищенням заробітної плати згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів».
Враховуючи те, що на момент коли, як вважає позивач, в неї виникло право на перерахунок пенсії в законодавстві були відсутні норми, які б регламентували умови та порядок проведення такого перерахунку, у відповідача не було правових підстав для здійснення її перерахунку.
Також слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 09 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються і на питання допустимості зменшення соціальних витрат, про що зазначено в рішенні цього суду від 12 жовтня 2004 року у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії».
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування оскаржуваної постанови та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова задовольнити.
Постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 07 грудня 2016 року у справі № 466/9399/16 - скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: А. І. Рибачук
Судді В. М. Багрій
Д. М. Старунський
Повний текст постанови виготовлено 31 березня 2017 року.