29 березня 2017 р. Справа № 876/5938/16
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Костіва М.В.
суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.
за участю секретаря Богдан А.О.
представника відповідача Сахмана П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.12.2015 року в справі №813/6129/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій,
встановив:
У листопаді 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок» (надалі - ТзОВ «Торгова мережа «Барвінок», позивач) звернулося в суд з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС (далі СДПІ з ОВП у м. Львові МГУ ДФС, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій № 00002322201269 від 22.09.2015 року.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.12.2015 адміністративний позов задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано рішення про застосування фінансових санкцій № 00002322201269 від 22.09.2015 року, прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС; стягнуто судовий збір.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, СДПІ з ОВП у м. Львові МГУ ДФС подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при ухваленні даної постанови було зроблено висновки, які не відповідають обставинам справи та порушено норми матеріального й процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Вказує, зокрема, на те, що при винесенні оскаржуваного рішення діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений Конституцією та законами України.
У судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги з наведених у ній мотивів.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників судового процесу, проаналізувавши доводи апелянта та вивчивши матеріали справи у їх сукупності, апеляційний суд дійшов переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Суд встановив та матеріалами справи підтверджується наступне.
У період з 04.08.2015 року по 07.08.2015 року службовими особами Головного управління ДФС у Тернопільській області було проведено фактичну перевірку діяльності ТзОВ «Торгова мережа «Барвінок», а саме - магазину Барвінок 29, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Живова, 9б.
За результатами вказаної перевірки було складено акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог встановлених законодавством України, які є обов'язковими для виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами від 07.08.2015 року.
На підставі акта відповідачем було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій № 00002322201269 від 22.09.2015 року на суму 6800,00 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач оскаржив його в судовому порядку.
Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, виходив з наступних мотивів, з якими погоджується суд апеляційної інстанції.
Ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» заборонено продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів. Рішення про стягнення штрафів приймаються органом, який видав ліцензію, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.
Приписами абз. 9 ч. 2 ст. 17 вказаного Закону передбачено застосування до суб'єктів господарювання фінансових санкцій у вигляді штрафу у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону у розмірі 6800,00грн.
Згідно зі ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» ліцензія анулюється, в тому числі, шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі порушення вимог ст. 15-3 цього Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року №790 затверджено Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
П.5 вищевказаного Порядку передбачено, що підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Аналізуючи наведені законодавчі приписи, та виходячи із завдань контролюючих органів, передбачених ст. 41 Податкового кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що правовою підставою для застосування відповідних фінансових санкцій та анулювання ліцензії на право продажу тютюнових/алкогольних виробів є встановлення факту порушення вимог ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» на підставі належних доказів.
Так, відповідно до п.п.1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Отже, одним з належних доказів факту продажу товару суб'єктом господарювання, який застосовує у своїй діяльності реєстратор розрахункових операцій, є розрахунковий документ встановленої форми та зразка (касовий чек).
Матеріали справи свідчать про те, що єдиним доказом вчиненого порушення, на який посилається відповідач, є пояснення неповнолітнього. Однак особу неповнолітнього ОСОБА_2 встановлено лише з його слів, документи які б посвідчували його особу, відсутні. Тобто неможливо достовірно встановити прізвище, імя, по-батькові, вік тощо особи, яка назвалась неповнолітньою.
Крім того, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності продавця магазину Барвінок-29 ОСОБА_3 станом на час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції відсутня, незважаючи на факт складення 11.08.2015 року відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 156 КУпАП № 033332.
Суд першої інстанції також підставно не взяв до уваги покликання представника відповідача на факт втрати позивачем контрольної стрічки РРО за 20.07.2015 року 24.07.2015 року, як на беззаперечний факт продажу спиртного неповнолітній особі, адже таке твердження теж є нічим іншим, як припущенням.
До того ж, факт продажу згідно з поясненнями неповнолітнього мав місце 24.07.2015 року, а перевірка проведена 07.08.2015 року.
Інші докази, такі як касовий чек, покази свідків, протокол вилучення та огляду проданих алкогольних напоїв неповнолітній особі в матеріалах справи відсутні.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність порушення ним вимог ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» в частині реалізації однієї пляшки пива «Туборг» ємністю 0,5 літра, міцністю 4,6 %, виробник ПАТ «Карлсберг Україна» за ціною 11,94 грн., та однієї пляшки горілки «Медофф класік» ємністю 0,7 літра, міцністю 40 %, виробник «УДК» за ціною 39,99 грн., неповнолітній особі. А тому, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі шляхом визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій № 00002322201269 від 22.09.2015 року.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування немає.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -
ухвалив:
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.12.2015 року в справі №813/6129/15 - без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а у разі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.
Головуючий суддя Костів М.В.
Судді Бруновська Н.В.
Шавель Р.М.
Повний текст ухвали складено 30.03.2017 року.