Справа № 449/1009/16-ц
"23" березня 2017 р. Перемишлянський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Гуняк О.Я.
з участю секретаря судових засідань: ОСОБА_1,
позивача: ОСОБА_2,
представника позивача: ОСОБА_3,
представника відповідача: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Перемишляни цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Перемишлянської міської ради, третьої особи: управління Держкомзему у Перемишлянському районі Львівської області про визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, -
ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до Перемишлянської міської ради про визнання недійсним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку, серії ЯК №869209 від 20.04.2010 року, виданого на ім'я ОСОБА_2
В обґрунтування позову зазначила, що їй на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,0627 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: м. Перемишляни, вул. Зелена,42 Львівської області. Звертає увагу суду на те, що у згаданому державному акті невірно вказана площа земельної ділянки, а саме: 0,0627 га, що не відповідає дійсності, оскільки фактична площа ділянки має включати в себе землю під криницею, яка належить їй і відноситься до господарських споруд. Покликається на те, що криницею вона користується десятки літ, оскільки згідно договору купівлі-продажу від 19.03.1956 року придбала будинковолодіння в м. Перемишляни вул. Зелена,44 (42). Зазначила, що відповідно до плану земельної ділянки по вул. Зелена,42 в м. Перемишляни, виданого Львівським міжміським БТІ від 30.08.1976 року схематично зображена земельна ділянка під будинковолодінням, що включає в себе : будинок, стайню, туалет і криницю. Під час виготовлення державного акту на право приватної власності на землю та при обмірах земельної ділянки не була присутня, оскільки хворіла, перенесла інсульт, являється особою похилого віку, тому не надала значення тому, що схематично в державному акті не відображена частина землі під криницею, а така виведена за межі її земельної ділянки. Вважає, що її відповідно до теперішньої площі позбавлено права на частку землі та криницю, які завжди їй належали, були у її користуванні. Тому, державний акт на право власності на земельну ділянку підлягає скасуванню через допущену помилку - не включення до площі земельної ділянки, землі на якій знаходиться криниця, чим позбавлено її права на володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою
В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали в повному обсязі, Позивач доповнила, що криниця про яку йдеться на даний час є недіючою, сусіди скидують туди сміття, тобто бездоглядна, а вона має реальну можливість привести її до порядку.
Представник позивача зазначив, що в силу свого віку та стану здоров'я ОСОБА_2 виготовила технічну документацію на спірну земельну ділянку, однак без включення в таку колодязя.
Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив та пояснив,що мешканці вулиці Зелена категорично заперечують щодо надання позивачу криниці, оскільки така багато років служила для користування всіх мешканців. Покликається на договір купівлі-продажу житлового будинку №44 на вул. Зелена, відповідно до якого у переліку придбаного відсутня криниця. Зазначив, що відповідно до чинного Державного акта на земельну ділянку колодязь не входить в таку. Звертає увагу суду на те, що неодноразово виходив на місце розташування даної земельної ділянки. Сусіди чинять супротив та заперечують щодо надання позивачу такої, оскільки повідомляють, що після другої світової війни спільними зусиллями мешканців вулиці колодязь було збудовано для потреб жителів даної вулиці.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши дійсні обставини справи, перевіривши їх доказами, суд приходить до переконання, що в задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до положень ст. ст. 11,15 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Права та обов»язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.
ОСОБА_5 із ст. ст. 3, 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених прав, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає порушені права цих осіб у спосіб, визначений законами України.
Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним Кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно - правовими актами.
ОСОБА_5 із ч.1 ст.18 ЗК України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії.
Перелік категорій земель визначений ст.19 ЗК України і одними з них є землі сільськогосподарського призначення, землі житлової та громадської забудови, землі природн -заповідного та іншого природоохоронного призначення та інші.
ОСОБА_5 із ст.39 ЗК України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно - господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.
Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності(ч.3 ст.78 ЗК України).
Частиною 1 ст.116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Статтею 12 ЗК України встановлено, що розпорядження землями територіальної громади віднесено до повноважень сільських, селищних, міських рад.
Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання (ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
ОСОБА_5 п. 34 ч. 1 ст. 26 цього Закону, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Статтею 118 Земельного кодексу України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання. Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ділянки фермерському господарству - також висновки конкурсної комісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення. Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування. Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.
Відповідно до ч.1 ст.78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.
ОСОБА_5 із ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно видане Золочівським міжрайонним бюро технічної інвентаризації 02.12.2005 року на підставі свідоцтва про право власності 28.09.2005 року ОСОБА_2 є власником житлового будинку за адресою: Львівська область, Перемишлянський район, вул. Зелена,2, буд. 42 (а.с.5,62).
Відповідно до договору купівлі-продажу укладеного 19.03.1956 року ОСОБА_6 продав, а ОСОБА_2 купила будинок по вул. Зеленій, 44 в м. Перемишляни Львівської області, що складається з одного житлового, цегляного будинку, критого соломою, на одну кімнату з кухнею та двох глинобитних сараїв, критою соломою (а.с.7)
Рішенням виконавчого комітету Перемишлянської міської ради народних депутатів від 24.12.1998 року №355 дозволено ОСОБА_2 добудову до власного житлового будинку №42 по вул.Зеленій в м. Перемишляни (а.с.65).
Рішенням виконавчого комітету Перемишлянської міської ради народних депутатів від 29.12.1995 року №488 передано безкоштовно у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0645 га для використання під присадибну ділянку. Земельна ділянка розміщена в м. Перемишляни по вул.Зеленій, 42 (а.с. 61).
Рішенням ХVI сеії V скликання Перемишлянської міської ради від 22.05.2009р. №573 на підставі заяви ОСОБА_2 від 24.04.2009р. про уточнення розмірів земельної ділянки затверджено площу земельної ділянки по вул. Зеленій,42 м. Перемишляни для будівництва і обслуговування будівель - 0,0627 га, яка визначилася при проведенні підготовчих робіт по виготовленню державного акту на право володіння землею ОСОБА_2 згідно рішення виконкому Перемишлянської міської ради №488 від 29.12.1996 року (а.с.48)
Відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку від 20.04.2010 року ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,0627 га, яка розташована в м. Перемишляни, вул. Зелена, 42 на підставі рішення виконкому №488 від 29.12.1995р. та рішення 16-сесії 5 скликанання №573 від 22.05.2009р. Перемишлянської міської ради (а.с.51)
Як вбачається із плану земельної ділянки площею 1216 кв.м. на вул. Зелена,42 виданого ОСОБА_2 на підставі рішення Перемишлянської ради депутатів трудящих від 23.09.1976 року та схеми генерального плану колодязь належав до такої (а.с.9,15)
ОСОБА_5 проекту плану забудови земельної ділянки, погодженим районним архітектором Перемишлянського району на вул.Зелена,42, відведеної ОСОБА_2 на підставі рішення виконкому Перемишлянської міської ради 24.12.1998 року з експлікація вбачається , що колодязь не входить в дану земельну ділянку та виведений за межі такої (а.с.16).
Як вбачається з технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку ОСОБА_2 виготовленої Перемишлянським районним відділом Львівської регіональної філії ДП “Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах”, а саме: акту встановлення та узгодження меж земельної ділянки ОСОБА_2 від 02.03.2009 року, абрису земельної ділянки, кадастрового плану земельної ділянки, плану встановлення меж земельної ділянки місце розташування колодязя виведене за межі земельної ділянки ОСОБА_2 (а.с.45,46,47,)
ОСОБА_5 №0550 здачі-прийняття виконаних робіт від 22.09.2009року, згідно договору №0550 від 01.08.2008 року, ОСОБА_2 прийняла виготовлену технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчує право на земельну, про що свідчить її підпис на згаданому акті (а.с.50)
ОСОБА_5 із ст. 393 ЦК України правовий акт органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним і власник майна, право якого порушено внаслідок видання правового акта, має право вимагати відновлення того становища яке існувало до видання цього акта.
ОСОБА_5 ч. 1 ст. 155 ЗК України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні покликання представника позивача щодо допущення помилки при виготовленні Державного акту - не включення до площі земельної ділянки, землі на які розташований колодязь. Натомість, дослідженими в судовому засіданнями доказами спростовуються твердження позивача щодо позбавлення її права щодо володіння і користування земельною ділянкою, оскільки, за заявами ОСОБА_2 виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку площею 0,0627 га, визначеної конфігурації та затверджено уточнену площу земельної ділянки за адресою: м. Перемишляни, вул. Зелена,42.
Свідок - ОСОБА_7 сусід позивача дав показання про те, що на протязі тривалого часу,особливо коли не було центрального водогону, приблизно з 1965-1963 років люди брали із спірного колодязя воду. З розповідей старших людей, йому відомо, що сусіди домовилися із попереднім власником спірної земельної ділянки, що він виділяє кусок своєї земельної ділянки, яка прилягає до вулиці, натомість, мешканці оплачують будівництво та спорудження колодязя. Люди викопали дану криницю. На протязі тривалого часу, мешканці брали воду, але згодом її стало недостатньо і вона запустилася. У зв'язку з тим, що на даний час виникають перебої із поступленням центральної води люди вирішили відремонтувати даний колодязь і за свій кошт готові фінансувати відновлення такої. На місце розташування колодязя викликали спеціалістів, які їх запевнили, що під силу відновити такий. Конфлікт сусідів із позивачкою виник коли вона розпочала роботи по будівництву, огорожі земельної ділянки, де розташований колодязь. Мешканці були обурені, що позивач хоче від дороги відрізати доступ до криниці, чим позбавити громаду в користуванні такою.
Відмовляючи у задоволенні позову суд прийшов до висновку, що підстави для визнання недійсним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку відсутні, оскільки на час розгляду справи позивачем не наведено та не надано доказів таких.
У порушення вимог ч.3 ст.10 ЦПК України, ч.1 ст.60 ЦПК України позивачкою не доведено, що при виготовленні державного акта на право власності на земельну ділянку було допущено помилку.
Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно п.11 постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 р. №14 «Про судове рішення у цивільній справі» оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.
В рішенні №18-рп/2004 від 01.12.2004 р. в справі №1-10/2004 Конституційний суд України визначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Суд вважає, що оскільки жодні законні права та охоронювані законом інтереси позивачки відповідачем не порушені, тому у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, -
в задоволенні позову ОСОБА_2 до Перемишлянської міської ради, третьої особи: управління Держкомзему у Перемишлянському районі Львівської області про визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Перемишлянський районний суд Львівської області шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя ОСОБА_8