Справа № 449/1180/16-ц
"22" березня 2017 р. Перемишлянський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді: Гуняк О.Я.,
з участю секретаря судових засідань: ОСОБА_1
представника позивача: ОСОБА_2,
представника позивача: ОСОБА_3,
відповідача: ОСОБА_4
представника відповідача: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Перемишляни цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_6 - ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про розірвання спадкового договору,-
представник позивача ОСОБА_6 - ОСОБА_2 звернулася з позовом до ОСОБА_4П про розірвання спадкового договору і зняття заборони відчуження будинку. В обґрунтування позову покликається на те, що 03.03.2006р. ОСОБА_6 уклала спадковий договір з своїм сином - ОСОБА_4, відповідно до якого після її смерті він стає власником 1/2 будинковолодіння по вул. Шевченка, 19 в м. Перемишляни. При цьому має виконати ряд умов, а саме: здійснювати за нею догляд та надавати необхідну допомогу, надавати побутові послуги, забезпечувати лікувальними засобами. Зазначає, що відповідач являється її опікуном, оскільки була необхідність в опікунстві через те, що синові був необхідний стаж, а укладення спадкового договору в 2006 році, на її розуміння, було необхідністю для сина і додаток до опікунства. Звертає увагу суду на те, що жодних умов спадкового договору відповідач не виконує, як і не виконує обов'язків опікуна, не живе з нею, не здійснює за нею догляд, оскільки вона є особою похилого віку, часто хворіє, їй необхідно готувати їжу, купувати продукти, медичні препарати, прати, купати, що не виконується сином. Покликається на те, що впродовж двадцяти років вона проживає з донькою - ОСОБА_2 і її сім'єю, саме вона доглядає за нею, готує їжу, пере одяг, купує медичні препарати, викликає при необхідності швидку допомогу і супроводжує її в медустанови, надає будь-яку необхідну допомогу, купає її, оплачує комунальні платежі. Окрім цього, донька провела ряд ремонтних робіт в самому будинку, так і на подвір'ї господарства: заміна вікон, огорожі, водопостачання, опалення та інше. Вважає, що протягом усього часу після укладення спадкового договору відповідач не виконав жодної з умов договору, враховуючи її вік, ОСОБА_6 бажає правильно розпорядитися своєю половиною будинку, тобто щоб він був у власності доньки, яка її доглядає та утримує.
У судовому засіданні позивач та її представники позов підтримали.
ОСОБА_6 пояснила, що вважає спадковий договір своєю помилкою, оскільки бажає розпорядитися своєю 1/2 частини житлового будинку на користь своєї доньки. Так, дійсно в 2006 році уклала спадковий договір з сином, оскільки в цей час перебувала у сварці з донькою та зятем. Розуміла, що внаслідок укладеного спадкового договору 1/2 житлового будинку перейде у власність її сина, після її смерті. Протягом десяти років все було добре, жодних претензій до сина не мала. На даний час, не бажає, щоб ОСОБА_4 за нею здійснював догляд, оскільки хоче, щоб такий догляд здійснювала її донька. Вона не хоче, щоб син навіть приходив до неї. Зазначила, що син відвідує її один раз на тиждень або на два тижні. Жодної грошової допомоги ОСОБА_4 її не надавав, при необхідності вона давала сину кошти на придбання необхідних її речей. За будь-якою допомогою до сина не зверталась, постіль і білизну прати йому не давала, ліки не просила його купувати, оскільки це робить її донька. Один раз син возив її до лікаря, ще один раз вона телефонувала до сина та він її відвозив в медичний заклад, один раз прав постіль на її прохання, кілька разів купував їй ліки. Син не здійснює за нею догляд і не надає їй допомоги, оскільки це робить її донька - ОСОБА_2 На даний час, захотіла розірвати спадковий договір, оскільки почуває себе погано і потребує постійного догляду та вважає, що син не буде його надавати.
Представник позивача - ОСОБА_2 пояснила, що 1996 році перейшла жити в будинок батьків на вул. Шевченка,19 Перемишлянського району, оскільки успадкувала 1/2 житлового будинку після смерті батька - ОСОБА_7. Вважає, що відповідач переконав матір на укладення спадкового договору. Стосунки з матір'ю у неї були хороші. Весь цей час і до сьогоднішнього дня здійснювала і здійснює догляд за нею і будинком: пере одяг, готує їжу, купає маму, прибирає, купує всі продукти харчування, сплачує комунальні послуги, провела ряд ремонтних робіт. Повідомила, що до недавнього часу їй не було відомо, що мати уклала спадковий договір, її донька раніше їй розповідала про такий факт, але вона не вірила. Відповідач лише двічі купав матір. ОСОБА_4 приходить до матері, коли її немає вдома, раз в тиждень, або раз на два тижні і приносить те, що вважає за потрібне: курку, яблука, масло. Ліками її не забезпечує, постіль та білизну не пере, бо у цьому немає потреби, оскільки вона купує всі необхідні медичні препарати. Мати дає їй щомісяця 500 гривень на газ, решку коштів витрачає на подарунки онукам та складає.
Представник відповідача - ОСОБА_3 пояснила, що будь-який письмовий правочин підлягає розірванню у випадку невиконання його умови. В даному випадку є спадковий договір, відповідно до умов якого відповідач взяв на себе ряд зобов'язань, які повинен виконувати, незалежно від того, чи звертається до нього позивач.
Відповідач та його представник позов заперечили. Відповідач пояснив, що позов є безпідставним, немотивованим, вигаданим, а мотив надуманими представником позивача - ОСОБА_2, яка має намір заволодіти таким шляхом другою половиною житлового будинку. Зазначає, що на протязі всього життя і до сьогоднішнього дня має із своєю мамою - ОСОБА_6 добрі стосунки. Покликається на те, що дійсно він став опікуном матері, однак вже з 30.10.2010 року по 30.09.2013 року і з 21.05.2015 року по 30.11.2016 року, тобто через чотири роки після укладення спадкового договору. Звертає увагу суду на те, що будинок в м. Перемишляни по вул. Шевченка, 19 він почав будувати з батьком 1976-1977 роках, допомагав батькові фізично працею і коштами. Після смерті батька, 1995 році в матері з донькою - ОСОБА_2 та її сім'єю почалися ворожі стосунки. Донька із сім'єю проживала в одній половині будинку, а мати в іншій. Між ними часто виникали скандали, сварки, однин раз чоловік доньки побив матір. З того часу вони окремо: зберігали в підвалі свої продукти, готували їжу, прали та купували продукти. Мама постійно жалілася та нарікала на те, що її ображають, обзивають та не розмовляють. В цей час мати доглядала себе сама, а він із сім'єю приїжджав, допомагав по господарству, привозив продукти, допомагав грошима, ліками, автомобілем і просто добрим словом.
У 1997 році ОСОБА_6 оформила заповіт на йього користь, 2006 році за ініціативи матері було укладено спадковий договір. До листопада 2016 року все маму влаштовувало, жодних зауважень у неї не було. Однак, на даний час мати не бажає, щоб він здійснював за нею догляд, не хоче від нього нічого брати. Всі ці роки ОСОБА_6 всі свята проводила у його домі. Весь час він приносив матері продукти: хліб, молоко, цукор, крупи, закрутки, овочі, фрукти і все необхідне, оскільки продукти харчування в матері із донькою були розділенні, як у підвалі так і в холодильнику. Постійно він возив маму до лікарів: хірурга, терапевта, на лікування у м. Винники. Всі витрати по лікуванні матері ніс особисто. Купив по рецепту їй слуховий апарат. Його сестра - ОСОБА_2 відвозила маму до лікаря лише в листопаді 2016 року.
Звертає увагу суду на те, що його мати на аркуші паперу має написаний його номер телефону і при потребі давала його будь-кому, щоб йому зателефонувати і він приїжджав за нею при необхідності, а необхідність виникала тричі на тиждень - середа, п'ятниця, неділя, бо у ці дні вона ходила до церкви, магазин на пошту і у своїх справах. При першому дзвінку він приїжджав і відвозив маму додому. Всі ці роки, коли мама не могла купатися, прати білизну, це виконувала його дружина або донька, за їх відсутності сусідка - ОСОБА_8, білизну прали по потребі. Останній рік, він возив маму купатися до себе додому і прали білизну. Зазначає, що мати з кожної пенсії дає доньці на газ 500 грн. взимку, 300 грн. влітку, їсти ще їм готує, бо вони постійно на роботі. Відвідує маму двічі на тиждень. Вважає, що протягом більше, як десять років ОСОБА_2 з сім'єю жила із матір'ю в неприязних стосунках, однак на даний час вирішила заволодіти другою половиною будинку, а тому вмовила маму на цей позов, однак жодних доказів невиконання ним спадкового договору не подала. На даний час він бажає і має намір продовжувати належним чином виконувати свої обов'язки за договором і здійснювати за мамою догляд.
Представник відповідача - ОСОБА_5 пояснив, що десять років відповідач здійснював догляд за матір'ю, жодних зауважень чи претензій щодо виконання ним обов'язків не було. На даний час мати не бажає, щоб він її доглядав, відмовляється від надання їй будь-якої допомоги, оскільки у неї налагодились стосунки із донькою і така почала здійснювати за нею догляд. Вважає, що ОСОБА_2 почала турбуватися про матір, що є також її обов'язком, як доньки, однак це не спростовує факт виконання належним чином обов'язків відповідача. На майбутнє відповідач має змогу і бажає виконувати умови договору.
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, з таких підстав.
Відповідно до реєстраційного посвідчення виданого Золочівським МБТІ 01.06.2001 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченим Перемишлянською держнотконторою 28.05.2001 року за р-м №745 та реєстраційного посвідчення виданого Золочівським МБТІ 23.11.1996 року на підставі свідоцтва про право на спадщину, посвідченим Перемишлянською держнотконторою 25.11.1996 року за р-у №2333, витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 28.02.2006 року ОСОБА_2 та ОСОБА_6 є власниками по 1/2 частини житлового будинку в м. Перемишляни, вул. Шевченка, 19 Львівської області (4,5,6,7,21).
Згідно заповіту, посвідченого державним нотаріусом Перемишлянської державної нотаріальної контори 11.11.1997 року ОСОБА_6 на випадок своєї смерті зробила розпорядження: все її майно, де б воно не було і з чого б не складалося, а також все те, що їй буде належати на день смерті і на що за законом матиме право, заповіла ОСОБА_4 (а.с.14).
Відповідно до спадкового договору, ОСОБА_1 ВСК №481678, посвідченого приватним нотаріусом Перемишлянського районного нотаріального округу - ОСОБА_9 03.03.2006 року ОСОБА_6, як відчужував та ОСОБА_4, як набувач, на випадок смерті ОСОБА_6 уклали договір.
Згідно п.1 даного договору ОСОБА_6 на випадок своєї смерті, передає у власність ОСОБА_4 1/2 частини житлового будинку №19 який знаходиться на вул. Шевченка в м. Перемишляни Львівської області.
Згідно п.7 зазначеного договору, ОСОБА_6 покладає на ОСОБА_4 обов'язки, які він повинен виконувати:
а) до її смерті:
- здійснювати догляд і надавати необхідну допомогу;
- надавати побутові послуги (прання постільної та натільної білизни, іншого одягу);
- забезпечувати згідно рецептами лікарів належними лікувальними засобами незалежно від їх вартості;
б) після смерті:
- поховати її на кладовищі у м. Перемишляни Львівської області згідно з церковними обрядами із її чоловіком ОСОБА_7.
Відповідно до ст. 1302 ЦК України за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов'язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті, тобто після неї, - набуває право власності на майно відчужувача.
Згідно ч. 1 ст. 1308 ЦК України спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу відчужувача у разі невиконання набувачем його розпоряджень.
Стаття 651 ЦК України передбачає, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Згідно зі статтею 12 Цивільного кодексу України у даному випадку діє презумпція добросовісності обох сторін спору - учасників цивільних відносин, що може бути спростована лише судом у передбаченому ст.ст. 10, 61 ЦПК України загальному змагальному порядку, тобто кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Виходячи зі змісту ст. 1302 ЦК України та п. 7 спадкового договору обов'язки набувача, на відміну від передбаченого ст. 744 ЦК України у договорі довічного утримання порядку їх виникнення після передачі відчужувачем набувачеві у власність своєї 1/2 житлового будинку, - у даному випадку обумовлені обов'язком відчужувача за спадковим договором про надання набувачу відповідних розпоряджень, зміст яких стосовно полягає у здійснені догляду і наданні необхідної допомоги, наданні побутових послуг, забезпеченні згідно рецептами лікарів належними лікувальними засобами незалежно від їх вартості підлягає додатковому узгодженню між сторонами.
Отже, відповідно до наведених норм закону і спадкового договору, обов'язки у набувача по цій справі, які він повинний належним чином виконувати, виникають, також, після отримання відповідних розпоряджень відчужувача. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України підставою для розірвання спадкового договору має лише істотне порушення стороною договору своїх обов'язків, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Із положень ст. 1254 і ст.ст. 1302, 1308 ЦК України випливає, що принцип свободи скасування заповіту на спадковий договір, який є двостороннім правочином і при наявності спору підлягає розірванню у судовому порядку, - не поширюється.
Тому, у світлі наведених у ч. 1 ст. 1308 ЦК України та п.7 укладеного між сторонами спадкового договору підстави для його розірвання, лише при доведеності позивачем невиконання умов спадкового договору, відповідач, у свою чергу, повинний довести передбаченими у ст. 57 ЦПК України належними і допустимими доказами їх відповідне виконання. Покладення на відповідача процесуального обов'язку довести виконання своїх обов'язків при недоведеності отримання відповідних розпоряджень відчужувача, є непомірним процесуальним тягарем, що порушує принцип рівності сторін у доступі до суду, що гарантується ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4.ХІ.1950).
Свідок ОСОБА_10 - дружина відповідача дала показання про те, що з 1996 року по жовтень 2016 року у ОСОБА_6 були чвари із донькою - ОСОБА_2 і її сім'єю, вона постійно плакала, зять був побив маму, у неї були синяки. З 1985 року по 2009 рік мама щодня приходила до них на сніданок, обід. Вона робила їй день народження, інші свята, відправляла відпочивати в Моршин, лише цього року свята мама святкувала з донькою. Вони з чоловіком багато працюють, часто їздять на заробітки за кордон, однак завжди міняються, щоб у дома хтось був. Родинних відносин між сестрою ОСОБА_2 і братом - ОСОБА_4 не було. Все, що було потрібно матері вона із чоловіком купували: одяг, продукти харчування - каші, масло, молоко, фрукти, дещо давали з власного господарства - м'ясо, кури, овочі. Допомагали матері у господарстві: мили вікна, раз в місяць прали постіль, білизну мама прала собі сама, приходили прибирати, купали маму, не менше як раз на два тижні, останній раз в кінці жовтня у її домі, прибирали на цвинтарі. Інколи, донька - ОСОБА_2 прала матері постіль. На протязі багатьох років супроводжували маму до лікар, купували необхідні медичні препарати, зокрема відвозили на лікування в м. Винники, на обстеження слуху у м. Львів, купували слуховий апарат. Її донька, яка працює фельдшером, часто надавала бабці медичну допомогу. ОСОБА_6 ходила сама на вулицю, до церкви, а назад додому відвозив її чоловік.
Свідок ОСОБА_11 - донька відповідача і онука позивача дала показання про те, що працює в обласному центрі екстреної медичної допомоги на посаді фельдшері, завжди за дзвінком бабці, вона з батьком приїжджала до неї і надавали їй допомогу медичну, оскільки її болить ключовий суглоб, шлунок, інколи як онука і як фельдшер працюючи на зміні. В 2011 році особисто ходила із бабою до хірурга і чотири рази витягали із її коліна рупу, ставили дренаж і вона десять днів ходила додому її колоти медичним препаратом “Дона”, який особисто купувала. Відвозили бабцю на лікування в м. Винники у 2009 або 2010 роках, проходили всі обстеження: ренген, ультразвук, аналізи, купували всі необхідні медичні препарати. Особисто купувала знеболюючі та від тиску препарати “Каптопрес”, “Енап”, “Кетанол”. За 2014-2015 роки приблизно двічі на тиждень вночі з татом приїжджала та надавала медичну допомогу бабці, бо їй піднімався артеріальний тиск. Вона, особисто робила бабці внутрішньом'язеві та внутрішньовенні ін'єкції, міряла тиск, надавала медичні препарати, оскільки знала, що їй допомагає. У 2016 році раз в місяць відвідувала її. Особисто з батьком купували продукти харчування: цукор, масло, кашу, фрукти, цукерки, печива, воду мінеральну. Приносила консервовані продукти: соки, компоти, помідори, огірки, овочі зі свого господарства. Також, організовувала бабці, день народження на 80- років, купила з татом продукти і приготувала.
Щороку всі свята вони бабцю брали до себе додому святкувати: Різдво, Великодні свята, іменини, день народження, окрім цього року, оскільки у своїм сім'ї її до столу не запрошували. У 2016 року вона особисто купала бабу 6-8 разів, один раз це робила сусідка ОСОБА_8, бо її і матері вдома не було. Допомагали їй у господарстві: мили вікна, прибирали, прали коврики, прибирали на цвинтарі, прали постіль. Весь цей час у баби були погані стосунки з донькою, зять у 1996 році побив її, 26.10.2015 року у баби були синяки на нозі, зять вигнав її із кухні. Стосунки в баби з донькою налагодились з жовтня 2016 року. З листопада 2016 році в них погіршилися відносини із ОСОБА_6 Останній раз відвідувала її в жовтні 2016 році, прала білизну у вересні, бо баба її повідомила, що донька нервується, що вони до неї приходять. ОСОБА_6 не хоче йти до них жити.
Продукти харчування в баби із донькою, як у підвалі, так і в холодильнику зберігали окремо, полки розділені.
Свідок ОСОБА_12 - рідний брат ОСОБА_7, батька ОСОБА_4 та ОСОБА_2, чоловіка ОСОБА_13 дав показання про те, що коли будував спірний будинок його покійний брат, ОСОБА_4 допомагав у будівництві такого, як фізично так і матеріально. Коли брат захворів позивач доглядав батька, купував ліки і відвозив до лікарів, оскільки такий тяжко хворів. ОСОБА_6 йому особисто розповідала, що її побив зять. Весь час ОСОБА_6, після смерті свого чоловіка, нарікала на свою доньку - ОСОБА_2, що така з нею не розмовляє, відвертається від неї, не кличе її до столу, бере в неї щомісяця 500 грн. на газ взимку, влітку 300грн, онук, бере в неї 20 грн., щоб поміряти її тиск. Зі слів позивача, йому відомо, що все їй допомагає син із невісткою, купає її, приносить консервовані продукти. Жодного разу ОСОБА_6 не нарікала на сина, розповідала, що має намір перейти жити до нього, коли не зможе ходити. Останній раз він бачився з позивачем в жовтні 2016 року. При зустрічі з ним позивач двічі просила його, щоб він зателефонував до її сина, щоб той за нею приїхав, бо почуває себе погано, і ОСОБА_4 приїздив та забирав її.
Свідок ОСОБА_14 - добра знайома та далека сусідка ОСОБА_6 дала покази про те, що спілкується з позивачем приблизно двадцяти років, оскільки разом ходять до церкви. Вона часто, раз в місяць, приходила додому ОСОБА_6, збирає гроші на церкву. Коли приходила до її будинку сина ніколи не бачила. ОСОБА_6 їй ні на дочку, ні на сина не жалілася, лише розповідала, що судиться із сином. Не бачила, щоб син возив маму до церкви. Цього року, неодноразово, бачила, як зять і онук відвозив ОСОБА_6 із церкви. Раніше, ОСОБА_6 ходила до церкви сама.
Свідок ОСОБА_15 - сусідка ОСОБА_6 та ОСОБА_2, перебуває в товариських відносинах із ОСОБА_2, оскільки працюють разом. Вона бачила, як донька купує матері продукти: цукерки, булочки, пампухи, хліб, морозиво, фрукти, пере одяг та білизну, оскільки вивішує таку сушити. Вона працює продавцем білизни, ОСОБА_2 купувала у неї таку для матері. Зі слів ОСОБА_2 їй відомо, що вони з матір'ю святкують разом усі свята. Окрім цього, ОСОБА_2 викликає матері при необхідності швидку допомогу, звертається до сусідки ОСОБА_8, про надання такої. Неодноразово, бачила сина- Бурбана ОСОБА_4, який приходить до своєї матері, однак, як часто їй не відомо. Вона не знає чи надавав син матері будь-яку допомогу. Ій невідомо про будь-які сварки в сім'ї ОСОБА_6, оскільки таких не чула. ОСОБА_6 їй розповідала, що хоче свою половину житлового будинку записати на свою доньку.
Свідок ОСОБА_16 - невістка ОСОБА_2 дала покази про те, що майже щодня приходить в будинок ОСОБА_6 та ОСОБА_2 в гості, оскільки являється їхньою невісткою з 2002 року і бачить, що догляд за ОСОБА_6 здійснює її донька - ОСОБА_2, возила її в лікарню. Вони всією сім'єю разом обідають, продукти харчування не зберігають окремо, в суботу ОСОБА_2 купає маму. Жодного разу не бачила, щоб хтось інший купав бабцю чи прав одяг, постіль. Один раз в місяць приходить ОСОБА_4 до своєї матері, частіше його не бачила, їй невідомо, щоб він щось приносив своїй матері, зокрема продукти. Особисто, неодноразово прибирала у кімнатах позивача, мила вікна, тріпала ковбики. ОСОБА_6 їй жалілась півроку тому на сина, що він не доглядає за нею.
Свідок ОСОБА_17 - донька ОСОБА_18 дала покази про те, що проживає окремо від своєї матері, однак щодня до неї приходить. Їй відомо, що ОСОБА_4 відвідує свою матір один раз в тиждень, але тоді коли перебуває на Україні, оскільки часто їздить на заробітки за кордон. На прохання бабці ОСОБА_4 купує їй певні продукти, за які вона повертає йому гроші. Бачила, що відповідач привозив своїй матері консервовані продукти, які вона складає на свою полку окремо, курку, фрукти та солодощі. Не бачила, щоб привозив овочі. Білизну бабця собі пере сама, всі інші речі пральна машина. Жодного разу відповідач не прав білизни. Один раз ОСОБА_4 купав бабцю у себе вдома. Зі слів ОСОБА_6, їй відомо, що син возив її у лікарню, але вона давала йому кошти на паливо. Останній раз баба лежала у м. Винники в лікарні, куди возив її вітчим. Один раз возив її в дану лікарню син. Коли бабця дає гроші на ліки ОСОБА_19, то він їх купує. Все необхідне для баби купує її мати. В листопаді 2016 року її матері - ОСОБА_2 стало відомо, про наявність спадкового договору, оскільки вона такий побачила. Однак,їй особисто десять років тому, стало відомо від бабусі, що така уклала спадковий договір із своїм сином - ОСОБА_4 Вона розповідала про це своїй матері, однак та їй не вірила.
Вона особисто, близько п'яти разів телефонувала до відповідача, щоб такий приїхав до бабці та надав їй допомогу, оскільки така себе погано почуває, однак він не приходив.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивач не надала доказів на підтвердження факту невиконання позивачем умов спадкового договору. Натомість, на підтвердження факту належного виконання умов спадкового договору відповідач представив письмові докази, медичні документи в період 2014, 2016 років (а.с.109,110), з яких вбачається проходження медичного огляду ОСОБА_6, власноруч написаний лист позивача щодо її ставлення до своїх дітей, аудізапис розмов між ОСОБА_6 та ОСОБА_4, оголошений і досліджений в судовому засіданні за згодою сторін (а.с.76-108, 137А), у сукупності з показаннями свідків: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17,жоден із яких не повідомив факту невиконання відповідачем умов спадкового договору.
Так, дійсно у судовому засіданні встановлено, що позивач - ОСОБА_6 не бажає продовжувати виконувати умови спадковому договорі, не хоче, щоб син - ОСОБА_4 здійснював за нею догляд і надавав необхідну допомогу, побутові послуги, забезпечував ліками, прав білизну, одяг, оскільки має намір розпорядитися своїм майном на користь своєї дочки - ОСОБА_2, яка проживає із нею в одному житловому будинку і надає їй всю необхідну допомогу і догляд, про що ствердила особисто в судовому засіданні позивач - ОСОБА_6, однак даний факт не спростовує виконання умов спадкового договору відповідачем.
Очевидно, що для того, щоб можна було говорити про невиконання, яке надає право відчужувачеві вимагати розірвання спадкового договору, повинен враховуватися характер такого невиконання - неодноразове,систематичне,протягом певного строку.
За ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.
У статті 615 ЦК України передбачено, що:
1.У разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.
2.Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
3.Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.
Таким чином, слід визнати, що у листопаді 2016 року ОСОБА_6 в односторонньому порядку розірвала спадковий договір і відмовилася від послуг відповідача у зв'язку із налагодженням стосунків із дочкою - ОСОБА_2 та наміром розпорядитися своїм майном в її користь, а не з причини невиконанням відповідачем своїх обов'язків за договором, що відповідно до наведеної норми ст. 1308 ЦК України та умов п. 7 спадкового договору не є підставою для його розірвання. Внаслідок такої односторонньої відмови відчужувача від виконання спадкового договору зобов'язання набувача припинилися і їх подальше невиконання не може бути передбаченою у ст. 1308 ЦК України підставою для розірвання спадкового договору.
В матеріалах справи також відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_6 надавала ОСОБА_4 передбачені спадковим договором розпорядження, які той у свою чергу не виконував, оскільки, як ствердила особисто позивач в судовому засідання не бажає давати прати білизну та одяг відповідачу, купувати їй ліки та надавати будь-яку допомогу. Окрім цього, жодних зауважень чи претензій щодо неналежного невиконання умов спадкового договору відчужувач до набувача з 2006 року до листопада 2016 року не мала, про що особисто ствердила в судовому засіданні.
Виходячи з наведених обставин та правового обґрунтування, суд вважає що позовні вимоги є необґрунтованими і правових підстав для їх задоволення немає, оскільки одностороння відмова ОСОБА_6 від спадкового договору від 03.03.2006 року не є підставою для його розірвання, будь-яких доказів які б свідчили про самоусунення відповідача та/або неналежного ним виконання своїх обов'язків за оскаржуваним договором матеріали справи не містять. Тому, у задоволенні позову слід відмовити з підстав недоведеності такого, які відповідають положенням ст. 213 ЦПК України про законність та обґрунтованість рішення суду, ухваленні з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, -
в задоволенні позову представника позивача ОСОБА_6 - ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про розірвання спадкового договору - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Перемишлянський районний суд Львівської області шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення
Суддя ОСОБА_20