Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 553/13/15-а
Провадження № 6-а/553/3/2017
Іменем України
22.03.2017м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві у складі:
головуючого судді: Кононенка С.Д.,
при секретарі: Заяц А.В.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження,-
У лютому 2017 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, в якій просить замінити боржника ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в м. Торезі Донецької області на Полтавське об'єднане ОСОБА_2 пенсійного фонду України Полтавської області під час виконання постанови Ленінського районного суду м. Полтави від 26.02.2015 року 553/13/15-а в частині зобов'язання УПФУ у м. Торезі Донецької області здійснити перерахунок розміру його щомісячного грошового утримання судді у відставці за період з 01.01.2014 року по 31.07.2014 року, виходячи з 88% місячного заробітку працюючого на відповідній посаді судді, та здійснити виплату недоплаченої суми щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 01.01.2014 року по 31.07.2014 року.
В судове засідання заявник не з»явився, але надав суду заяву, в якій просить справу розглянути без його участі, заявлені вимоги підтримує та просить задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_3 об»єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області в судове засідання не з»явився, хоча завчасно та належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою Ленінського районного суду м. Полтави від 26.02.2015 року 553/13/15-а позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Суд постановив в тому числі: визнати протиправною бездіяльність У ГІФУ у м. Торезі Донецької області щодо нездійснення йому перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці в зв'язку зі зміною розміру заробітної плати, працюючого судді на відповідній посаді, з 01.01.2014 року по 31.07.2014 року; зобов'язати УПФУ у м. Торезі Донецької області здійснити перерахунок розміру його щомісячного грошового утримання судді у відставці за період з 01.01.2014 року по 31.07.2014 року, виходячи з 88% місячного заробітку працюючого на відповідній посаді судді, та здійснити виплату недоплаченої суми щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 01.01.2014 року по 31.07.2014 року, у сумі 82831,28 грн..
За вказаною постановою в частині зобов'язання УПФУ в м. Торезі Донецької області здійснити перерахунок розміру довічного грошового утримання 24.05.2016 року Ленінський районний суд м. Полтави видав позивачу виконавчий лист 553/451/16-а.
З даним виконавчим листом позивач не має можливості звернутись до ВДВС за місце знаходженням боржника, оскільки боржник - УПФУ у м. Торезі Донецької області знаходиться на території населеного пункту, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Він на підконтрольну українській владі територію не переміщувався, що підтверджується листом Пенсійного Фонду України від 15.10.2015 року №10202/к-11.
За зазначених обставин рішення суду не може бути виконано. А позивач - позбавлений права на судовий захист.
Так, відповідно до ст. 255 КАС України постанова суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Згідно ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження - це завершальна стадія судового провадження.
У пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначено: «кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків..., має право на справедливий ... розгляд ... судом...»
Європейський Суд з прав людини і основоположних свобод в п. 34 рішення «Бурдов проти Росії» наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції передбачає «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору. Однак це право було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним, на шкоду будь-якій стороні. Важко уявити собі ситуацію, якби пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надано сторонам у спорі, - справедливість, відкритість і оперативність проваджень, - і не передбачав би гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як положення, що лише гарантує право на звернення до суду та проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуації, несумісної з принципом верховенства права, який Високі Договірні Сторони зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, виконання судового рішення має розглядатися як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6.
Оскільки невиконання судового рішення тягне позбавлення позивача виплат, які згідно судового рішення належать йому, то тут йдеться про порушення права власності, тобто порушення ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції.
Крім того, має місце різниця в поводженні (якщо б позивач проживав до початку антитерористичної операції (далі - АТО) не в м. Торезі, а наприклад, у Львові, то судове рішення про захист його прав було б прийняте до виконання і виконане. В результаті описаного поводження позивач як мешканець м. Тореза опинився в менш вигідному становищі порівняно з іншими (які проживали в інших містах України).
За схожих обставин Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) визнав порушення статті 14 Конвенції у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу, зазначивши, що право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця поживання заявника, що призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він змінив місце проживання (п. 49, 51 рішення ЄСПЛ від 07.11.2013 року у справі «Пічкур проти України»).
Відповідно до ст. 142 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Таким чином саме Пенсійний фонд України є остаточним боржником у виплаті недоплачених сум довічного грошового утримання судді у відставці, а виплату здійснює відповідне управління за місцем проживання отримувача.
Боржник - УПФУ у м. Торезі Донецької області знаходиться на території населеного пункту, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Він на підконтрольну українській владі територію не переміщувався.
Оскільки позивач перемістився з м. Тореза (тимчасово непідконтрольної території) в м. Полтава, то замість УПФУ в м. Торезі Донецької області виплату йому довічного грошового утримання судді у відставці продовжило УПФУ за новим місцем його проживання - Полтавське об'єднане УПФУ Полтавської області. Тобто виступило правонаступником у виплаті його довічного грошового утримання судді у відставці.
На звернення позивача до Подільського ВДВС України в м. Полтави (за місцезнаходженням правонаступника у виплаті довічного грошового утримання) останній постановою від 24.11.2016 року повернув йому виконавчий лист без виконання, як такий, що пред'явлено не за місцем виконання.
Також, на його звернення Пенсійний фонд України відповів, що може виконати постанову Ленінського районного суду м. Полтави від 26.02.2015 року у справі 553/13/15-а в частині здійснення позивачу перерахунку та виплати недоплаченої суми довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.01.2014 року по 31.07.2014 року за умови заміни сторони (боржника) виконавчого провадження на УПФУ за місцем мого проживання, наприклад, УПФУ в Ленінському районі м. Полтави (лист від 31.03.2016 року). Аналогічну відповідь надало ГУ ПФУ в Донецькій області в листі від 05.09.2016 року.
Згідно частини першої статті 264 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Статтею 55 КАС України передбачено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Таким чином, ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» покладає на органи Пенсійного фонду України обов'язок виплачувати позивачу довічне грошове утримання судді. Дані виплати здійснюються відповідним управлінням ПФУ за місцем проживання отримувача виплат (позивача). Оскільки УПФУ за попереднім місцем проживання позивача недоплатило належні йому суми довічного грошового утримання і припинило виконання своїх обов'язків з об'єктивних причин, то доплатити недоплачені позивачу суми довічного грошового утримання має УПФУ за новим місцем проживання позивача, яке є правонаступником попереднього в частині виплати його довічного грошового утримання судді. Але для цього потрібна ухвала суду про заміну боржника у виконавчому провадженні. Аналогічну позицію висловив і ПФУ у відповідях на його звернення.
У зв'язку із неможливістю з об'єктивних причин відкрити виконавче провадження, підставою для заміни сторони виконавчого провадження у порядку є виконавчий лист, виданий судом на підставі судового рішення. Аналогічну правову позицію висловив Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних та кримінальних справ у справі №6-328Ісв 15, а також Вищий адміністративний суд України в постанові від 09.06.2015 р. № К/800/13521/15.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 255, 264 КАС України, ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження - задовольнити.
Замінити боржника ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в м. Торезі Донецької області на Полтавське об'єднане ОСОБА_2 пенсійного фонду України Полтавської області під час виконання постанови Ленінського районного суду м. Полтави від 26.02.2015 року 553/13/15-а в частині зобов'язання УПФУ у м. Торезі Донецької області здійснити перерахунок розміру щомісячного грошового утримання ОСОБА_1, як судді у відставці за період з 01.01.2014 року по 31.07.2014 року, виходячи з 88% місячного заробітку працюючого на відповідній посаді судді, та здійснити виплату недоплаченої суми щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 01.01.2014 року по 31.07.2014 року.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Полтави шляхом подачі протягом п»яти днів з моменту її проголошення апеляційної скарги.
Суддя Ленінського районного суду м. Полтави ОСОБА_4