27 березня 2017 р. № 876/469/17
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого Шинкар Т.І.,
суддів Пліша М.А.,
Ільчишин Н.В.,
секретаря судового засідання Малетич М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2016 року про розстрочення виконання судового рішення у справі №2а-4432/12/1370 за позовом прокурора Личаківського району м.Львова в інтересах держави в особі ДПІ в Личаківському районі м.Львова правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Личаківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західенергомонтаж» про стягнення податкового боргу,-
23.05.2012 Прокурор Личаківського району м.Львова в інтересах держави в особі ДПІ в Личаківському районі м.Львова правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Личаківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західенергомонтаж» (далі - Товариство) про стягнення до державного бюджету податкового боргу у розмірі 149 449,69 грн.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17.07.2012, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2015, позов задоволено.
08.12.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю «Західенергомонтаж» звернулось в суд із заявою про розстрочення виконання рішення суду, просило розтермінувати борг Товариства строком на три роки.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 28.12.2016 заяву Товариства задоволено частково: розстрочено виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 17.07.2012 у справі №2а-4432/12/1370 за позовом прокурора Личаківського району м. Львова в інтересах держави в особі в особі ДПІ в Личаківському районі м.Львова правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Личаківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західенергомонтаж» строком на 12 місяців рівномірними частинами по 12 454 (дванадцять тисяч чотириста п'ятдесят чотири) грн. 14коп. щомісячно з дня набрання ухвалою законної сили; в задоволенні решти заяви відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Личаківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області, правонаступник ДПІ у Личаківському районі м.Львова подала апеляційну скаргу, просить скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 28.12.2016 та постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви в повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що для розстрочення виконання судового рішення особа, яка звернулась з відповідною заявою, повинна довести суду наявність підтверджених відповідними доказами виняткових обставин, які можуть бути підставою для розстрочення виконання судового рішення. Підставою для розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення. Апелянт вказує, що до заяви Товариство не надало суду належних та допустимих доказів, що обґрунтовують доцільність розстрочення виконання рішення суду та доказів на підтвердження обґрунтування факту перебування у важкому фінансовому становищі. Зазначає, що відстрочка та розстрочка виконання може бути застосована при врахуванні не тільки інтересів боржника, а й стягувача, в даному випадку - держави. Також звертає увагу, що Товариство вже зверталось із заявою №71 від 04.06.2015 про надання розстрочення податкового боргу і рішенням податкового органу №20 від 09.06.2015 надано розстрочку податкового боргу, однак Товариством не виконувалось обов'язку по сплаті грошових зобов'язань згідно вказаного рішення. Окрім того, відповідач неодноразово звертався із заявами про перенесення визначених строків розстрочення податкового боргу, податковим органом такі строки неодноразово переносились, однак жодної сплати по них не відбулось. Таким чином, вважає, що розстрочення виконання рішення суду є додатковою можливістю уникнути відповідачу свого конституційного обов'язку по сплаті платежів.
В судовому засіданні представник Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області та представник Прокуратури апеляційну скаргу підтримали, заявник повноважного представника в судове засідання не забезпечив, належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи, що відповідно до ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та пояснення представників сторін, наданих в судовому засіданні, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.
Задовольняючи частково заяву Товариства про розстрочення виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 17.07.2012, суд першої інстанції виходив з того, що станом на 01.11.2016 збитки ТзОВ «Західенергомонтаж» становлять 1 000 259,69 грн., загалом всі непокриті збитки становлять 2 811 347,37грн., наявний дефіцит обігових коштів, а тому наявні обставини, які перешкоджають належним чином виконати судове рішення, при цьому Товариство зобов'язується погасити борг у сумі 149 449,69 грн.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Згідно з ч.1 ст.263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження можуть звернутися до адміністративного суду першої інстанції (незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист) із заявою про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення.
Розстрочення передбачає виконання судового рішення протягом певних проміжків часу у відповідних частинах.
При цьому, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати, що реальне виконання судового рішення віднесено законодавцем до одного з основних завдань адміністративного судочинства, і саме на цій підставі відстрочення або розстрочення виконання судового рішення поставлено у залежність від обставин, що ускладнюють виконання судового рішення.
Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.
При цьому, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність обставини, зокрема стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна на яке можливо було б звернути стягнення та інші обставини справи.
Отже, підставою для розстрочення виконання рішення є надання боржником достатніх доказів існування обставин, що підтверджують наявність загрози виникнення або накопичення боргу та, як наслідок, ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк встановлений судом, а також надання економічного обґрунтування, яке підтверджує можливість погашення грошових зобов'язань до бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення.
В заяві про розстрочення виконання судового рішення від 08.12.2016 заявник зазначив, що станом на 01.11.2016 збитки Товариства становлять 1 000 259,69 грн., всього непокриті збитки Товариства становлять 2 811 347,37 грн., що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю за жовтень 2016 року та фінансовим звітом заявника станом на 30.09.2016 (а.с.102-105).
Як зазначено Товариством, збиткова діяльність призвела до дефіциту обігових коштів підприємства, через що підприємство має велику кредиторську заборгованість, яка станом на 01.10.2016 становить 8 125,4 тис. грн. На підтвердження вказаного Товариством надано банківські виписки та обороти рахунків 361, 3771 за жовтень 2016року (а.с.125-132).
Як вбачається із заяви Товариства від 08.12.2016 відповідач зобов'язується погасити борг у сумі 149 449,69 грн. до 31.12.2019.
Водночас, як зазначено представником податкового органу в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, Товариство здійснює господарську діяльність, подає податкові декларації та проводить сплату коштів, які спрямовуються на погашення поточної заборгованості Товариства.
Так, підставою для розстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу) платника податків як це визначено Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013р. №574 «Про затвердження Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (Податкового боргу) платника податків, є надання ним достатніх доказів існування обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, перелік яких визначено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1235 «Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин», а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань (податкового боргу) та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
Як це вбачається з поданих податковим органом рішення №20 від 09.06.2015р. про відстрочення податкового боргу по орендній платі за землю на суму 1 028 253,40 грн. та рішень за липень - листопад 2015 року про перенесення раніше визначених строків розстрочення податкового боргу за платежем орендна плата за землю з юридичних осіб на суму 171 375,00 грн. згідно рішення №20 від 09.06.2015р. на 28 грудня 2015 року, які долучені представником податкового органу до матеріалів справи, такі, на переконання суду апеляційної інстанції, були прийняті податковим органом у відповідності до вимог Наказу Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013р. №574, а саме: з врахуванням загрози виникнення або накопичення податкового боргу, а також з можливістю погашення грошових зобов'язань протягом строку, за який відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
Суд апеляційної інстанції вважає, що вище перелічені обставини, передбачені Постановою №1235 від 27.12.2010р., які стали підставою прийняття рішень податковим органом про розстрочення та відстрочення податкового боргу Товариства мали місце і на час звернення з заявою до суду, а тому на переконання суду апеляційної інстанції були вірно взяті судом першої інстанції до уваги та стали підставою задоволення заяви Товариства частково: розстрочено податковий борг не на три роки, а лише строком на дванадцять місяців.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що розстрочення податкового боргу слід розглядати як обмежену в часі можливість здатності господарюючого суб'єкта сприяти змінам політики управління для відновлення належної господарської діяльності, що стане наслідком погашення грошових зобов'язань (податкового боргу), в тому числі, збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету.
Дані обставини, на переконання суду апеляційної інстанції були враховані судом першої інстанції.
Підсумовуючи вказане, враховуючи докази, які підтверджують наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, а також те, що розстрочення виконання рішення суду є правом суду, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про задоволення заяви про розстрочення виконання судового рішення строком на 12 місяців рівними частинами по 12454,14 грн. щомісячно з дня набрання ухвалою законної сили.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з ч.1 ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи дану заяву, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись статтями 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 263, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2016 року про розстрочення виконання судового рішення у справі №2а-4432/12/1370 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Т.І. Шинкар
Судді М.А. Пліш
Н.В. Ільчишин
Повний текст Ухвали складено 30.03.2017р.