27 березня 2017 року Справа № 876/2398/17
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільчишин Н.В.,
суддів Пліша М.А., Шинкар Т.І.,
за участі секретаря судового засідання Федак С.Р.,
позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Полуліх Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Личаківському районі м.Львова на постанову Личаківському районного суду м. Львова від 16.01.2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Личаківському районі м.Львова про визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення дій,-
ОСОБА_1 13.12.2016 року звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Личаківському районі м.Львова в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови йому у перерахунку пенсії за вислугу років, зобов'язати відповідача провести перерахунок його пенсії за вислугу років згідно з поданою заявою від 12.03.2016 року та довідкою прокуратури Львівської області від 10.06.2016 року з розрахунку 80% від суми місячної заробітної плати без обмежень, а також виплатити різницю в пенсії за минулі 12 місяців, допустити до негайного виконання постанову суду в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплатити пенсію за вислугу років у межах суми стягнення за один місяць.
Постановою Личаківському районного суду м. Львова від 16.01.2017 року позов задоволено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції Управління Пенсійного фонду України у Личаківському районі м.Львова подало апеляційну скаргу. В якій просить постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі, апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 04.01.2012 року позивачу ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності ІІ групи, як працівнику прокуратури згідно Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 08.07.2011 року №3668-VI в розмірі 80% від середнього заробітку з посади слідчого в особливо важливих справах прокуратури Львівської області.
12.03.2016 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України у Личаківському районі м.Львова про перерахунок розміру своєї пенсії за вислугу років.
Однак, відповідач своїм листом № 2462/03-17 від 14.03.2016 року повідомив про відмову у проведенні перерахунку пенсії у зв'язку з відсутністю правових підстав у здійсненні такого.
У зв'язку з отриманням нової довідки 10.06.2016 року №18/1046 про заробітну плату позивач 15.06.2016 року повторно звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії за вислугу років, однак листом №5480/03-17 від 17.06.2016 року йому було відмовлено.
Відповідно до частини 1 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Відповідно до частини 18 статті 50-1 вказаного закону, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
15.07.2015 року набув чинності Закон України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14.10.2014 року.
Відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом положення: Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року, крім пункту 8 частини 1 статті 15, частини 4 статті 16, абзацу першого частини 2 статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини 5 статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 року.
Частиною 20 статті 86 зазначеного Закону встановлено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
За таких обставин, частини 13, 17 та 18 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року, які регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність.
Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року не містить аналогічної норми, яка б визначала умови та порядок перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.
Крім того, слід зазначити, що станом на день звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії (12 березня 2016 року та 15 червня 2016 року) Кабінетом Міністрів України не було визначено умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури. Тобто, на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії була відсутньою сама законодавча основа для здійснення такого перерахунку.
Отже, на час підвищення посадових окладів працівникам прокуратури постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (набрала чинності з 1 грудня 2015 року) та на час звернення позивача до пенсійного органу за перерахунком пенсії частини тринадцята та вісімнадцята статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року втратили чинність.
Суд звертає увагу на те, що зазначені зміни законодавства не позбавляють позивача права на перерахунок пенсії, який був йому гарантований статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року при призначені пенсії, а лише покладають визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури на Кабінет Міністрів України.
Поряд з цим, на час звернення позивача за перерахунком пенсії Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт прийнято не було.
Таким чином з 15.12.2015 року та на час виникнення спірних правовідносин діючим законодавством України не було визначено механізму перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року.
Оскільки, на момент звернення позивача за перерахунком пенсії, Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт прийнято не було, то дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії є правомірними, а стаття 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року (в редакції, що діяла на час призначення пенсії) застосуванню не підлягала.
Колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню та апеляційним судом приймається нова постанова про відмову у задоволенні позовних вимог з наведених вище підстав.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Личаківському районі м.Львова - задовольнити.
Постанову Личаківському районного суду м. Львова від 16.01.2017 року у справі № 463/5896/16-а, провадження №2а/463/71/17 - скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Личаківському районі м.Львова про визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення дій - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складення такої в порядку частини 3 статті 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.
Головуючий Н.В. Ільчишин
Судді М.А. Пліш
Т.І. Шинкар
Повний текст постанови виготовлено 30.03.2017 року