Провадження №2-а/447/16/17
Справа №447/2312/16-а
ІмЕНЕм україни
13.03.2017 року Миколаївський районний суд Львівської області в складі: головуючого -судді Головатий А. П. , за участю секретаря судвого засіданні Волківської Н.Б., позивача ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Інспектора ВПО ДДЗ батальйону №1 УПП у м. Львові ДПП Дороша Степана Ігоровича про скасуваня постанови у справі про адміністративне правопорушення ,
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить ухвалити рішення про скасування постанови серії АР №357140 від 21.10.2016 року у справі про адміністративне правопорушення про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним. Згідно оскаржуваної постанови, 21.10.2016 року позивач, керуючи автомобілем «ВАЗ 2101» рухався по автомобільній дорозі Київ-Чоп. На 582 км вказаної автодороги його зупинив працівник поліції та повідомив, що позивач порушив правила дорожнього руху, а саме керував транспортним засобом у темну пору доби без освітлення та не мав права керувати таким транспортним засобом, що суперечить п. 2.1.(а), 2.9.(в) ПДР України. На позивача прийнятою постанову серії АР №357140 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП та накладено штраф у розмірі 510,00 гривень. Однак, постанову було прийнято відповідачем у відсутності позивача, що позбавило позивача права висловити свої зауваження та інших прав визначених КУпАП. Про наявність оскаржуваної постанови позивач дізнався коли отримав копію постанови. Відповідач не надав позивачу жодних доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, а отже позивач вважає постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
В судовому засіданні сторона позивача, позовні вимоги підтримали посилаючись на обґрунтування наведені у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав заперечення на позов відповідно до яких просив відмовити у задоволенні позову посилаючись на наступне. Відповідно до законодавства постанова про адміністративне правопорушення, передбачене, зокрема, ч.2 ст.126 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення. Якщо під час винесення постанови особа оспорить допущене порушення, то працівник поліції складає протокол. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Для провадження у справах про адміністративні правопорушення харектерним є такий доказ, як безпосередні спостереження осіб, уповноважених на складання протоколу і на проведення адміністративного розслідування. Відповідно до ПДР України вчинені позивачем дії є порушенням за яке особа підялагає відповідальності згідно КУпАП.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Відповідно постанови в справі про адміністративне правопорушення від 21.10.2016 року серії АР №357140 на позивача було накладено адміністративне стягнення за ч.2 ст.126 КУпАП. Відповідно до цієї постанови позивач порушив вимоги п. 2.9 (в) та п. 2.1. (а) ПДР України.
Відповідно до п.24 постанови Пленуму ВС України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» неприпустимим є застосовування спрощеного підходу до розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Таким чином, вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення належним чином не доведена, доводи позивача наведені у позовній заяві відповідачем у заперечені не спростовані, оскільки суду не надано жодного доказу вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити.
Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.280 КУпАП , суд, -
Позов задоволити.
Скасувати постанову серії АР №357140 від 21.10.2016 року у справі про адміністративне правопорушення про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у виді штрафу.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя: Головатий А. П.