Справа № 428/1207/17
Провадження №2-а/428/128/2017
09 березня 2017 року м. Сєвєродонецьк
Суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Журавель Т.С., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління національної поліції в Луганській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі, -
ОСОБА_1 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області із позовом до Головного Управління національної поліції в Луганській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії АР № 931894 від 25.01.2017 року та закриття провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що постановою поліцейського БПОП серії АР № 931894 від 25.01.2017 року у справі про адміністративне правопорушення, його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн. за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-2 КУпАП. Відповідно до постанови, позивач 25.01.2017 року у м. Сєвєродонецьку, керуючи транспортним засобом Газ 32213ПЕСПГ, державний номер НОМЕР_1, що працює в режимі маршрутного таксі, перевозив пасажирів, кількість яких в транспортному засобі була більше, ніж визначено технічною характеристикою даного транспортного засобу, чим порушив п. 21.1 Правил дорожнього руху України. Позивач вважає, що вказану постанову було складено з чисельним порушенням норм законодавства України, зазначені в ній данні не відповідають фактичним обставинам. У зв'язку з цим ОСОБА_1 просить скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення та закрити провадження по справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явилися, надіслали суду клопотання про розгляд справи без їх участі. Від відповідача також надійшли письмові заперечення у яких зазначено, що оскаржувана постанова складена у відповідності до вимог законодавства України, а тому підстави для її скасування відсутні.
У відповідності до ч. 4 ст.122 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що 25.01.2017 року помічником ЧЧ м. Лисичанськ №1 старшим сержантом поліції ОСОБА_2 в м. Сєвєродонецьку по вул. Півоварова було прийнято постанову серії АР № 931894 у справі про адміністративне правопорушення, згідно якої 25.01.2017 року о 06 год. 55 хв. ОСОБА_1 у м. Сєвєродонецьку по пр-ту Хіміків перевозив стоячих пасажирів більш, ніж передбачено технічною характеристикою транспортного засобу, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121-2 КУпАП. За вказане адміністративне правопорушення до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн.
Позивач вважає вищевказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Суд погоджується з вищевказаним твердженням позивача з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Аналізуючи оскаржувану постанову вбачається, що вона була розглянута безпосередньо на місці вчинення правопорушення без складення протоколу про адміністративне правопорушення, що відповідає чинній на час складення постанови редакції ч. 2, 4, 5 ст. 258 КУпАП.
Згідно з ч. 1 ст. 121-2 КУпАП перевезення водіями транспортних засобів, що працюють у режимі маршрутних таксі, пасажирів понад максимальну кількість, передбачену технічною характеристикою транспортного засобу або визначену в реєстраційних документах на цей транспортний засіб, а також перевезення водіями транспортних засобів, що здійснюють міжміські чи міжнародні перевезення, пасажирів, кількість яких перевищує кількість місць для сидіння, передбачену технічною характеристикою транспортного засобу або визначену в реєстраційних документах на цей транспортний засіб, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пункту 21.1 розділу 21 «Перевезення пасажирів» Правил дорожнього руху дозволяється перевозити пасажирів у транспортному засобі, обладнаному місцями для сидіння в кількості, що передбачена технічною характеристикою так, щоб вони не заважали водієві керувати транспортним засобом і не обмежували оглядовість, відповідно до правил перевезення.
Суд вважає за необхідне зазначити, що пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12.2005р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Аналізуючи викладене суд зазначає, що факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-2 КУпАП, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, в порядку ч. 2 ст. 71 КАС України не доведено, оскільки останній повинен був зібрати докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення та спростувати позицію позивача, однак належних доказів того, у тому числі, відеозапису правопорушення суду не надано,. жодні свідки правопорушення для допиту відповідачем не заявлені.
Більш того, в постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення відсутні дані щодо фактичної кількості пасажирів, що перевозилася, а також не зазначено максимальної кількості пасажирів, що може перевозитися згідно технічних характеристик транспортного засобу, що унеможливлює порівняння цих показників та визнання ОСОБА_1 винним у порушенні пункту 21.1 Правил дорожнього руху України.
Посилання ОСОБА_1 в оскаржуваній постанові на те, що він перевозив 1стоячого пасажира не є достовірним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки в позовній заяві ОСОБА_1 фактично відмовився від цих пояснень шляхом викладення обґрунтованої незгоди із постановою, що є його безумовним правом згідно із ст. 63 Конституції України, крім того, позивач, підписуючи постанову, не конкретизував чи була кількість цих стоячих пасажирів такою, що перевищує кількість передбачену технічною характеристикою, чи заважали ці пасажири керувати транспортним засобом і чи обмежували оглядовість, а також не конкретизував в якій саме момент ці пасажири стояли - під час руху або безпосередньо перед зупинкою транспортного засобу.
За таких обставин, відповідачем не доведено, що у діях позивача 25.01.2017 року був наявний склад адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Щодо позовної вимоги про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, суд зазначає наступне.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності передбачені ст. 171-2 КАС України. Зазначені справи розглядаються в порядку передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 105 КАС України, адміністративний позов крім іншого, може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень. Крім того, ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову крім іншого про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення або окремих його положень.
З огляду на вищевикладені норми права, суд зауважує на тому, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення не входить до повноважень адміністративного суду під час розгляду справи за правилами КАС України. На підставі викладеного, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління національної поліції в Луганській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі - задовольнити частково.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 931894 від 25.01.2017 року, винесену помічником ЧЧ м. Лисичанськ №1 старшим сержантом поліції ОСОБА_2
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т. С. Журавель