Справа № 2-176
2007р.
08 лютого 2007 року Новоазовській районний суд
Донецької області
у складі: головуючого Преснякової А.А.
при секретарі Мірошниченко Т.М.
за участю відповідача ОСОБА_2
розглянувши у попередньому судовому засіданні в місті Новоазовську цивільну справу
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про
розірвання шлюбу.
Позивачка 22.01.2007 року звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу, вказуючи, що шлюб між сторонами зареєстровано 08 лютого 1997 року в Новоазовському відділі реєстрації актів цивільного стану Донецької області, актовий запис НОМЕР_1.
Від шлюбних відносин подружжя мають неповнолітню дитину : дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Позивачка вказує, що шлюбні стосунки фактично припинені у вересні 2004 року, причиною припинення сімейних відносин стало те, що протягом останніх років подружжя перестали розуміти та підтримувати один одного, втратили взаєморозуміння. Рішенням Новоазовського районного суду від 12.09.2005 року з відповідача стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_3. Просить шлюб з відповідачем розірвати, оскільки примирення неможливе.
Позивачка в судове засідання не з»явилась, надіслала заяву про розгляд справи у її відсутність, на позові наполягає, спору про розділ майна та виховання дитини немає, просить витрати по справі покласти на відповідача.
У судовому засідання відповідач позовні вимоги позивачки визнав у повному обсязі, згоден на розірвання шлюбу, вважає, що сім'я розпалась остаточно і примирення неможливе, просить витрати по справі покласти на нього.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
В судовому засіданні встановлено, що сторони знаходяться в зареєстрованому шлюбі з 08.02.1997 року (а.с.6), від шлюбу мають неповнолітню дитину: дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5), позивачка наполягає на розірванні шлюбу, відповідач позов визнав, шлюбні відносини припинені з вересня 2004 року, суперечки про виховання дитини та розділ майна немає.
На підставі викладеного, суд встановив, що сім'я розпалась остаточно, примирення між подружжям неможливе, тому суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам та інтересам їх неповнолітньої дитини, визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. Суд вважає за необхідне розірвати шлюб, відповідно до ст.112 Сімейного Кодексу України.
2
Витрати з судового збору при реєстрації розірвання шлюбу у відділі РАЦС, суд вважає за можливе покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 60, 130, 174,212-215 ЦПК України, ст.ст. 110, 112 Сімейного кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 08 лютого 1997 року Новоазовським відділом реєстрації актів цивільного стану Донецької області, актовий запис НОМЕР_1 між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 (ОСОБА_4), ІНФОРМАЦІЯ_3 - розірвати.
При оформленні розірвання шлюбу у відділі РАЦС стягнути державне мито в сумі 17 (сімнадцять) гривень з ОСОБА_2, звільнивши ОСОБА_1 від сплати держмита.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в Апеляційний суд Донецької області через суд Новоазовського району шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.