Справа № 163/3166/16-п Провадження №33/773/239/17 Суддя в 1 інстанції: Павлусь О. С.
Категорія:ст. 472 МК України Доповідач: Клок О. М.
31 березня 2017 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області ОСОБА_1, з участю представника митного органу ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, розглянувши апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 Гюнтера, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина ОСОБА_5, проживає ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 та м. Дніпро, вул. Дмитра Яворницького, 41Г, Дніпропетровської області, на постанову судді Любомльського районного суду від 26 січня 2017 року,
Вказаною постановою судді Шмідт Гюнтер визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 305416 гривень 08 коп. з конфіскацією в дохід держави 11700 доларів США та 220 Євро на загальну суму 305416 грн. 08 коп.
ОСОБА_4 Гунтер притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він слідуючи 04.12.2016 року з України в ОСОБА_6 через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС, в якості водія автомобіля «Porshe Cauenne», р.н. М АА125, не задекларував за встановленою формою 11700 доларів США та 400 Євро, що за курсом НБУ, станом на 04.12.2016 року становило 305416 гривень 08 копійок, які підлягали обов'язковому письмовому декларуванню та які знаходились в сумці для речей, котра лежала в багажному відділенні автомобіля окремо від задекларованої валюти в розмірі еквівалентному 10000 євро та були виявлені після перерахунку задекларованої валюти.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції захисник в апеляційній скарзі вказує на те, що під час розгляду справи, суддя в порушення вимог ст.280 КУпАП не з'ясував всіх обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення. Стверджує, що в діях ОСОБА_4 Гюнтера відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки вилучені кошти він декларував усно, умислу на приховування валюти не мав. Просить скасувати постанову суду першої інстанції як незаконну та необґрунтовану, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_4 складу адміністративного стягнення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника ОСОБА_3, яка підтримала скаргу з викладених в ній мотивів, міркування представника митниці про необхідність залишення рішення суду без змін, суддя приходить до наступного висновку.
Стаття 489 Митного кодексу України передбачає, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, суддя суду першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_4 Гюнтера за ст.472 МК України вказаних вимог закону дотримався.
Висновок суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_4 Гюнтером адміністративного правопорушення ґрунтується на перевірених і досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав належну оцінку.
Факт незадекларування виявлених та вилучених товарів підтверджується і поданою ОСОБА_4 Гюнтером митною декларацією (а.с.5), актом про проведення огляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (а.с.8).
В пункті 4 розділу 2 Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, яка затверджена постановою Правління НБУ від 27.05.2008р. №148 вказано, що фізична особа-нерезидент має право вивозити за межі України готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10000 євро, якщо сума готівки що вивозиться, не перевищує суму готівки, письмово задекларованої цією особою митному органу при ввезенні в Україну. Вивезення готівки у такому випадку здійснюється за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.
Враховуючи вищенаведені та зібрані по справі докази, які суд першої інстанції взяв до уваги, давши їм належну оцінку, суддя вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про те, що доводи адвоката щодо відсутності в діях ОСОБА_4 Гюнтера складу адміністративного правопорушення безпідставні, тому визнав останнього винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України.
Розмір накладеного адміністративного стягнення відповідає безальтернативній санкції ст.472 МК України та вірно встановлено суддею суду першої інстанції.
З огляду на наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова судді першої інстанції є законною та обґрунтованою, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
У відповідності до ст.294 ч.7 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 Гюнтера залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду від 26 січня 2017 року щодо ОСОБА_4 Гюнтера - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Волинської області ОСОБА_1