Справа № 161/3698/17
Провадження № 1-кп/161/294/17
м. Луцьк 29 березня 2017 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
кримінальне провадження в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12016030010001159 від 15 березня 2016 року про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луцьк Волинської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, задовільним станом здоров'я, проживаючого та зареєстрованим місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.302 КК України,
з участю:
прокурора ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_3
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань вказане кримінальне провадження,-
ОСОБА_3 12 липня 2016 року, перебуваючи в кв. АДРЕСА_2 , посягаючи на основні засади суспільної моральності у сфері статевих стосунків, маючи умисел на звідництво для розпусти, погодившись на прохання візуально знайомого ОСОБА_6 організувати йому зустріч для надання сексуальних послуг, зателефонував до ОСОБА_7 , достовірно знаючи, що остання займається проституцією та під час розмови з останньою, запропонував їй вступити з ОСОБА_6 в статеві відносини за грошову винагороду, на що ОСОБА_7 погодилась,чим вчинив звідництво для розпусти, а саме посередництво, яке проявилося у сприянні добровільним сексуальним стосункам незнайомих між собою осіб та полягало в організації їх зустрічі. В подальшому, ОСОБА_3 , реалізуючи свій умисел на звідництво для розпусти, керуючи автомобілем марки “CHERY AMULET А15”, чорного кольору, н.з. НОМЕР_1 доставив ОСОБА_7 за адресою: буд. АДРЕСА_3 , де остання надала ОСОБА_6 послуги сексуального характеру за грошову винагороду у розмірі 200 гривень.
Таким чином, ОСОБА_3 своїми умисними діями, які виразилися в звідництві для розпусти, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 302 КК України.
2 березня 2017 року, між прокурором ОСОБА_4 і обвинуваченим ОСОБА_3 була укладена угода про визнання винуватості, згідно з угодою ОСОБА_3 беззастережно визнав винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 302 КК України, обставини вчинення інкримінованих йому злочину, що викладені в обвинувальному акті.
Сторонами погоджена кваліфікація інкримінованого обвинуваченому злочину, передбаченого ч. 1 ст. 302 КК України, в створенні місць розпусти і звідництво.
Сторони погодили що обставинами, які пом'якшують покарання, є щире каяття за відсутності обставин, що обтяжують покарання.
Сторони погодились на призначення ОСОБА_3 зазначеного в санкції ст.302 ч.1 КК України покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить в грошовому виразі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Вирішуючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.
Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Злочини, у вчиненні яких обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винним, віднесений до злочинів невеликої тяжкості, тобто угода відповідає вимогам закону.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України.
Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Для з'ясування добровільності укладення угоди судом встановлено, що обвинувачений під час кримінального провадження зі скаргами на дії органів досудового розслідування не звертався.
Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, зокрема, вимогам ст.ст. 53,65 КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Обвинувачений ОСОБА_3 та захисник ОСОБА_5 погоджуються на призначення узгодженого покарання.
Суд, вважає, вірною юридичну оцінку діям ОСОБА_3 за ч.1 ст. 302 КК України, в звідництві для розпусти.
Обставини, що пом'якшують покарання суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання суд не встановив.
Суд, враховуючи обставини угоди, ступінь тяжкості вчиненого злочину, як за рівнем суспільної небезпеки так і за класифікацією злочину, як невеликої тяжкості, дані про особу винного, що указані вище, наявність пом'якшуючої і відсутність обтяжуючих обставин покарання, визнанням своєї вини, приходить до висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 та призначення зазначеного в угоді покарання.
Відповідно до п.7 ч.9 ст.100 КПК України, речові докази по справі: два оптичних диски відповідно до постанови про визнання матеріальних об'єктів речовими доказами від 27 лютого 2017 року, залишити в матеріалах кримінального провадження, протягом усього часу їх зберігання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.373-374, 475 КПК України, суд,-
Угоду від 02 березня 2017 року по кримінальному провадженню №12016030010001159 від 15 березня 2016 року про визнання винуватості, укладену між прокурором Луцької місцевої прокуратури юристом 2 класу ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 - затвердити.
Визнати ОСОБА_3 винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.302 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить в грошовому виразі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Речові докази по справі: два оптичних диски, після набрання вироку законної сили, залишити в матеріалах кримінального провадження, протягом усього часу їх зберігання;
Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про визнання вини між прокурором та обвинуваченим може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд на протязі тридцяти днів з дня його проголошення в наступному порядку:
1) обвинуваченим, його захисником, виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою - сьомою статті ст. 474 КПК України, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого ніж узгоджене сторонами, затвердження судом угоди в у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.
Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому, захиснику і прокурору.
Головуючий суддя: ОСОБА_1