Справа № 156/251/17
Номер провадження: 2-а/156/40/17
рядок статзвіту 2.19.6
31 березня 2017 року смт. Іваничі
Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Нєвєров І.М., розглянувши в порядку скороченого провадження відповідно до ст. 1832 КАС України, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Нововолинсько-Іваничівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
До Іваничівського районного суду звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Нововолинсько-Іваничівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії. Свій позов мотивує тим, що з 05.09.2014 року їй було призначено пенсію за віком відповідно до п. 7-2 Прикінцевих положень 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» , згідно якого до 1 січня 2015 року право дострокового виходу на пенсію за віком мають жінки, яким виповнилося 55 років, за наявності страхового стажу не менше 30 років та за умови звільнення з роботи. У цьому випадку розмір їх пенсії, обчислений відповідно до статті 27 та з урахуванням статті 28 цього Закону, зменшується на 0,5 відсотка за кожний повний чи неповний місяць дострокового виходу на пенсію. Зменшення розміру пенсії за віком застосовується протягом усього періоду отримання пенсії незалежно від її виду. Розмір її пенсії становив з 01.09. 2015 року 949 грн., з 01.05.2016 року - 1019,40 грн., з 01.12.2016 року становить 1122,36 грн. Вона звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку із збільшенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Однак, отримала письмову відмову у проведенні перерахунку пенсії. Просить позов задовольнити, визнати неправомірними дії щодо нарахування та виплати пенсії за віком з 01 липня 2016 року в розмірі меншому, ніж мінімальний розмір пенсії , встановлений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплачувати їй пенсію у розмірі не меншому мінімальної пенсії за віком, встановлений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 01 липня 2016 року та стягнути понесені нею судові витрати.
Ухвалою Іваничівського районного суду від 09 березня 2017 року відкрито скорочене провадження у справі. На виконання ухвали про відкриття провадження до суду надійшло заперечення відповідача. Згідно заперечення відповідач позов не визнає, посилаючись на те, що у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України №265 від 26 березня 2008 року «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» встановлення щомісячної державної адресної допомоги до розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, для достроково призначених пенсій відповідно до п. 7-2 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачено. Отже, Нововолинсько-Іваничівське об'єднане управління Пенсійного фонду України як державний орган, що реалізує політику у соціальній сфері, яка затверджується та координується Кабінетом Міністрів України, під час надання відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 діяло цілком правомірно та у межах повноважень, наданих Законом.
Встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Нововолинсько-Іваничівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Волинської області з 05.09.2014 року та їй призначено пенсію за віком на підставі п. 7-2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто перебуває на обліку в управлінні як отримувач дострокової пенсії.
Як вбачається із копії листа Нововолинсько-Іваничівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України № 10/Г -01 від 06.02.2017 року, підстав для перерахунку та виплати позивачу пенсії у зв'язку із збільшенням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, немає.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на пенсійне забезпечення. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.
Відповідно до ч. 3 ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно статей 2, 6, 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» мінімальний розмір пенсії за віком і мінімальний розмір заробітної плати віднесені до основних соціальних гарантій і не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму доходів громадян.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум встановлюється для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким чином, відповідач зобов'язаний призначити та виплачувати позивачу мінімальний розмір пенсії у разі зміни прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність, який затверджується законом про державний бюджет.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» передбачено, що прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлено з 01.01.2015 року - 949 грн., з 01.09.2015 року - 1074 грн.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» передбачено, що прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить : з 1 січня 2016 року - 1074 гривні, з 1 травня - 1130 гривень, з 1 грудня - 1247 гривень.
З матеріалів справи вбачається, що з 01.09.2015 року розмір пенсії ОСОБА_1 становив 970,12 грн., з 01.05.2016 року - 1019,40 грн., з 01.12.2016 року становить 1122,36 грн.
Отже, приходжу до висновку, що в порушення вимог діючого законодавства Нововолинсько-Іваничівське об'єднане управління ПФУ Волинської області неправомірно відмовило ОСОБА_1 в перерахунку пенсії, а саме: ним не було враховано вимоги Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» та Закону України «Про прожитковий мінімум», згідно яких мінімальний розмір пенсії встановлюється із прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відносно часу, починаючи з якого відповідач зобов'язаний здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу, то суд зазначає наступне. Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який , якщо не встановлено інше, обчислюється з дня , коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно ч.2 ст. 100 КАС України позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду. Позивач просить зробити перерахунок пенсії з 01 липня 2016 року. Відповідач відмовив у перерахунку пенсії 06 лютого 2017 року, таким чином, саме з даного часу виникли спірні відносини. Тому позовні вимоги за період з 01 липня 2016 року по 05 серпня 2016 року підлягають залишенню без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду із позовом. З огляду на викладене, починаючи з 06 серпня 2016 р. належить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача. Крім того, суд вважає, що вимога позивача в частині зобов'язання відповідача виплачувати пенсію відповідно у розмірі не нижчому, ніж розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у відповідності до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не підлягають задоволенню, оскільки судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи та інтереси осіб, які вже відбулися чи відбуваються, а не ті, що можуть бути допущені в майбутньому. Крім того, порядок та підстави нарахування пенсії можуть бути змінені законодавством, а тому суд не може застосувати такий спосіб захисту прав на майбутнє.
Враховуючи вимоги ст. 94 КАС України підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 сума сплаченого судового збору у розмірі 640,00 грн.
Керуючись ст.ст. 8, 22, 46 Конституції України , ст.ст. 28, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.ст. 2,6,17 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", ст. ст. 9, 11, 17, 71, 94, 99, 100, 158-163 КАС України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Залишити без розгляду позовні вимоги ОСОБА_1 за період з 01 липня 2016 року по 05 серпня 2016 року у зв'язку з пропуском строку звернення до суду із позовом.
Визнати неправомірними дії Нововолинсько-Іваничівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії за віком з 06 серпня 2016 року в розмірі нижчому, ніж розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений ч. 1 ст. ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зобов'язати Нововолинсько-Іваничівське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 у розмірі не нижчому, ніж розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у відповідності до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 06 серпня 2016 року , та провести виплату нарахованих сум (за виключенням проведених виплат). В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 640,00 грн.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Іваничівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя І. М. Нєвєров