Копія
Справа № 822/773/17
28 березня 2017 року 13:25м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіОСОБА_1
при секретаріОСОБА_2
за участі:представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фелікс-2010" до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -
У судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини постанови згідно ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фелікс-2010" (далі по тексту - ТОВ "Фелікс-2010", позивач) звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області (далі по тексту - ГУ ДФС у Хмельницькій області, відповідач), у якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача;
- скасувати податкове повідомлення-рішення №0001071403 від 01.03.2017.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач діяв з порушенням норм законодавства. Вказав, що порушення строків оплати відбулося не з його вини, у зв'язку з чим підстави для нарахування пені відсутні.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що оскаржувані дії вчинені, а податкове повідомлення-рішення винесене на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені чинним законодавством України.
Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку і сукупності, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити з підстав наведених нижче.
Підстави та порядок проведення перевірок платників податків органами державної податкової служби визначаються нормами Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України).
Пунктом 61.1 ст.61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способом здійснення такого контролю, згідно пп.62.1.3 п.62.1 ст.62 ПК України, є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин;
Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України).
У п.75.1 ст.75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Перелік підстав, за яких контролюючий орган має право провести документальну позапланову перевірку, визначений ст.78 ПК України. Зокрема, згідно пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, такою підставою є отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Згідно п.5.9 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 №136, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.05.1999 за №338/3631 (далі по тексту - Інструкція), банк надає податковим органам інформацію про виявлені у звітному місяці факти порушень згідно з додатком 2 в разі ненадходження в законодавчо встановлені строки (або строки, визначені в висновках) виручки, товарів. У наступному звітному місяці інформація про ці порушення вже не надається.
Водночас, вимогами п.2.3 Розділу ІІ Інструкції (далі по тексту - Інструкція), імперативно визначено, що банк знімає експортну операцію резидента з контролю після зарахування виручки за цією операцією на поточний рахунок останнього.
Таким чином, датою надходження виручки в іноземній валюті є дата надходження коштів саме на поточний рахунок резидента, який здійснив експортну операцію.
ПАТ КБ "Приватбанк" надіслано листи від 03.06.2015 №Г-31.0.0.0/1-3697 та від04.05.2016 №Г-31.0.0.0/1-3016, якими повідомлено про виявлені факти порушення ТОВ "Фелікс-2010" валютного законодавства.
06.02.2017 ГУ ДФС у Хмельницькій області видано наказ "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Фелікс-2010" №256. Згідно п.3 зазначеного наказу, ГДРІ відділу перевірок фінансових операцій управління аудиту ГУ ДФС у Хмельницькій області ОСОБА_3 доручено провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Фелікс-2010" з питання своєчасності розрахунків в іноземній валюті по експортним контрактам №080815.1ХМ від 08.08.2015 та №040215.1ХМ від 04.02.2015за період з 04.02.2015 по 31.12.2016.
На підставі зазначеного, у період з 07.02.2017 по 09.02.2017 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Фелікс-2010" з питання своєчасності надходження валютних цінностей на Україну та підтвердження повідомлення ПАТ КБ "Приватбанк" про порушення строків розрахунків в іноземній валюті по експортним контрактам №040215.1ХМ від 04.02.2015 та №080815.1ХМ від 08.08.2015 за період з 04.02.2015 по 31.12.2016.
Відповідно до п.86.1 ст.86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
17.02.2017, за результатами перевірки, відповідачем складено акт №0180/22-01-14-03/37263997, в якому зафіксовано встановлене перевіркою порушення позивачем вимог ч.1 ст.1 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", зі змінами та доповненнями, та п.1 постанови Правління Національного банку України від 04.12.2015 №863 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" щодо дотримання 90-денного строку надходження валютної виручки за експортований товар по експортному контракту №040215.1ХМ від 04.02.2015 з Billiontons Traidinq OU.
Згідно із п.58.1 ст.58 та п.86.8 ст.86 ПК України на підставі висновків акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.
01.03.2017 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0001071403, яким до позивача застосовано пеню в сумі 9129,46 грн. за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності за контрактом №080815.1ХМ від 08.08.2015.
Провівши аналіз вище викладеного, суд зазначає, що ГУ ДФС у Хмельницькій області дотримано порядок та умови проведення документальної позапланової перевірки ТОВ "Фелікс-2010".
Отже, позовна вимога щодо визнання протиправними дій відповідача є необгрунтованою, відтак, у її задоволенні слід відмовити.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (далі по тексту - Закон), виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
Згідно п.1 постанови Правління Національного банку України від 04.12.2015 №863 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України", чинної на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Постанова №863), встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
Суд встановив, що 21.01.2015 між компанією Saatenberg Handels&Consulting GmbH та ТОВ "Фелікс-2010" укладено зовнішньоекономічний контракт №210115.1ХМ.
У МД №400050000/2015/001024 від 06.02.2015 на суму 1866,48 дол. США / 33596,20 грн. вказаний контракт №040215.1ХМ.
За результатами корегування, у МД №400050000/2015/001024 від 06.02.2015 замінено номер контракту з №040215.1ХМ на №210115.1ХМ.
Виручка від нерезидента Saatenberg Handels&Consulting GmbH надійшла на рахунок ТОВ "Фелікс-2010" по вказаній МД 22.01.2015 в сумі 5600,00 дол. США при граничному строку розрахунку - 07.05.2015.
Таким чином, повідомлення ПАТ КБ "Приватбанк" від 03.06.2015 №Г-31.0.0.0/1-3697 про порушення ТОВ "Фелікс-2010" законодавчо встановлених строків розрахунків за експортними операціями по контракту №210115.1ХМ від 21.05.2015 перевіркою не підтверджено. Зазначені висновки викладені на стор.6 акту перевірки. Таким чином, пеня по несвоєчасним розрахунках по контракту №210115.1ХМ позивачу за результатами даної перевірки не нараховувалась.
08.08.2015 між Billiontons Traidinq OU та ТОВ "Фелікс-2010" укладено зовнішньоекономічний контракт №080815.1ХМ.
На підставі вказаного зовнішньоекономічного контракту ТОВ "Фелікс-2010" здійснено згідно МД №400050000/2016/000252 від 15.01.2016 відвантажено товар на користь нерезидента - Billiontons Traidinq OU на суму 5272,50 Євро / 137557,29 грн.
Граничний строк надходження валютної виручки - 14.04.2016.
З урахуванням зазначеного, суд критично сприймає твердження позивача щодо того, що граничним строком надходження виручки є 04.05.2016.
Згідно банківської виписки, зазначена виручка надійшла на рахунок позивача 04.05.2016. Тобто, з порушенням на 20 днів (з 15.04.2016 по 04.05.2016).
Згідно ст.6 Закону, строки, зазначені у статтях 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.
Судом не встановлено, а позивачем не надано доказів звернення щодо продовження термінів, встановлених ст.1 Закону.
Згідно ст.4 Закону, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.
ТОВ "Фенікс-2010" не надало доказів, які б свідчили про прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України його позовної заяви, як резидента, про стягнення з Billiontons Traidinq OU заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання ним встановлених строків.
Аналіз наведених правових норм дозволяє дійти висновку, що підставою для зупинення строків, передбачених ст.1 Закону, є факт прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, а підставою для несплати пені за порушення відповідних строків є рішення суду про задоволення позову.
Аналогічні висновки викладені в ухвалі Вищого адміністративного суду України, що викладені в його ухвалах від 24.05.2016 №К/800/53235/15.
У акті перевірки зафіксовано порушення законодавчо встановленого строку надходження валютних коштів в сумі 5272,50 Євро на 20 днів. Зазначені валютні кошти є виручкою від нерезидента - Billiontons Traidinq OU по контракту №080815.1ХМ від 08.08.2015. За зазначене порушення позивачу нарахована пеня в сумі 9129,46 грн. та винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
Отже, в акті перевірки встановлено порушення законодавчо встановленого строку надходження валютних коштів саме за контрактом №080815.1ХМ від 08.08.2015, а не за контрактом №040215.1ХМ від 04.02.2015.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що зазначення контракту №040215.1ХМ від 04.02.2015 у висновках акту перевірки свідчить про допущення перевіряючим технічної помилки під час його оформлення.
Суд піддає сумніву твердження позивача щодо неможливості застосування до нього пені у зв'язку з відсутністю його вини. У ст.4 Закону законодавець імперативно встановив вичерпний перелік підстав, за наявності яких пеня за порушення термінів, визначених ст.1 Закону, не сплачується. Зазначене положення не допускає розширеного тлумачення підстав для звільнення резидента від відповідальності за недоримання цих термінів.
Згідно ст.4 Закону, порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
До позивача застосовано пеню в сумі 9129,46 грн., яка розраховується з врахуванням наступних даних: 20 - кількість днів прострочення, 0,3 % - ставка пені за кожен день прострочки, 5272,5 Євро - сума простроченої заборгованості, 28,858725 - курс валюти на момент виникнення заборгованості.
Отже, відповідачем правомірно застосовано пеню та визначено її розмір.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету ОСОБА_4 Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що відповідач у спірних правовідносинах діяв з дотримання вимог ч.3 ст.2 КАС України.
Згідно ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд враховує, що відповідачем доведена, а позивачем не спростована правомірність оскаржуваних дій та податкового повідомлення-рішення.
Таким чином, з'ясувавши фактичні обставини справи та проаналізувавши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Фелікс-2010" відмовити повністю.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 30 березня 2017 року
Суддя/підпис/ОСОБА_1
"Згідно з оригіналом" Суддя ОСОБА_1