Копія
Справа № 822/500/17
10 березня 2017 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіЛабань Г.В.
при секретаріВересняк А.А.
за участі:представника позивача, відповідача та представника відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) 9 тис. 644 грн. 90 кой. (дев'ять тисяч шістсот сорок чотири гривні дев'яносто 0 коп.) завданої шкоди перевитратою пального.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що з 28 серпня 2014 року до 22.09.2016 року ОСОБА_1 проходив військову службу солдатом та був включений за призовом під час мобілізації до списку осіб особового складу військової частини.
20 липня 2016 року за результатами фінансового аудиту фінансово - господарської діяльності за напрямком служби пально - мастильних матеріалів військової частини за період з 16.03.2014 року по 22.06.2016 року, під час дослідження норм списання пального і мастильних матеріалів за дорожніми листами, аудитором визначено безпідставне завищення кілометражу в дорожніх листах № 508 від 28.11.2014 року, № 586 від 18.12.2014 року, № 669 від 23.01.2015 року, № 870 від 31.03.2015 року від фактично виконаної роботи в кількості 1319 літрів дизельного палива на суму 12 229,50 гривень.
Відповідно до наказу командира військової частини за шкоду заподіяну державі недбалим виконанням службових обов'язків, передбачених військовими статутами, інструкціями та іншими нормативно - правовими актами Відповідачем га у зв'язку із його звільненням у запас до прийняття рішення про стягнення з нього заподіяної шкоди та на підставі пунктів 13, 31 "Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду заподіяну державі" затвердженого постановою ВРУ від 23 червня 1995 року №243/95 ВР визначено точна сума заподіяної шкоди Відповідачем, що становить 9 тис. 644 гри. 90 коп. ( дев'ять тисяч шістсот сорок чотири гривні дев'яносто кой.), та яка належить стягненню із відповідача в примусовому порядку.
Зазначив, що солдат ОСОБА_1 являючись водієм автомобіля КАМАЗ 0362 И5, будучи особою яка наділена повноваженнями щодо заповнення дорожніх листів отримавши дорожні листи № 508 від 28.11.2014, № 586 від 18.12.2014, №669 від 23.01.2015, №870 від 31.03.2015 в технічній частині вносив до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, а саме: вносив до дорожніх листів неправдиві показники спідометрів, маршрут руху, провів незаконний розрахунок пройденого автомобілем кілометражу та відповідно чого незаконне списання пального по дорожніх листах та не заповнював в дорожніх листах дату та час виїзду, повернення машини, пройдений кілометраж, та кількість перевезеного вантажу.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та підтвердив обставини, на які посилається у позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач та його представник проти позову заперечив, вважають позовні вимоги безпідставними, оскільки доданими до позовної заяви матеріалами вина відповідача у спричиненні матеріальної шкоди не підтверджується. Зазначили, що надані до справи шляхові листи та правильність їх оформлення перевірено старшим лейтенантом ОСОБА_2 , командир роти наказував та прораховував кількість пального, необхідного для здійснення маршруту, в автомобілі завжди був присутній старший офіцер, який ніс відповідальність за рух маршруту. Самостійно відповідачем маршрут не визначався, відповідальні особи по прибуттю до військової частини перевіряли правильність та кількість витраченого пального згідно маршруту.
Крім того, наданий до позову аудиторський звіт свідчить про численні порушення законодавства, що призвели до нестачі паливно - мастильних матеріалів, в тому числі неналежного стану внутрішнього контролю складу військової частини збереженням матеріальних засобів служби ПММ, у вказаному звіті зазначено про порушення кримінальних проваджень та доведеність відповідальним особам вимог керівних документів, які регламентують порядок ведення дорожньої документації.
Відтак просили в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які здійснювали маршрути з ОСОБА_1 , пояснили, що маршрут затверджується командиром військової частини, а відповідальність за його дотриманням, витратою пального несе офіцер, який присутній у автомобілі разом із водієм.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та представника відповідача, заслухавши пояснення свідків, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до наступних висновків.
Суд встановив, що солдат військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_1 відповідно до наказу командира військової частини - польова пошта НОМЕР_3 від 28 серпня 2014 року №134 був зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 та на всі види забезпечення, а відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) від 16.09.2015 року №26-рс його було звільнено з військової служби та згідно наказу (по стройовій частині) від 22.09.2015 року №279 виключено зі списків особового складу частини та з усіх видів забезпечення.
Спільною директивою Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 21.06.2016 №Д-322/1/12 дек, директиви командувача Сухопутних військ від 23.06.2016 №Д-9, військова частина - польова пошта НОМЕР_3 з 01 листопада 2016 року переформована у військову частину - польова пошта НОМЕР_2 . Умовне найменування військової частини НОМЕР_3 - анульоване.
Відповідно до аудиторського звіту від 20 липня 2016 року № 234/40/1 про результати фінансового аудиту та аудиту відповідності окремих питань фінансово-господарської діяльності за напрямком служби пально-мастильних матеріалів військової частини - польова пошта НОМЕР_3 за період з 16.05.2014 по 22.06.2016, під час дослідження норм списання пального і мастильних матеріалів за дорожніми листами, аудитором виявлено безпідставне завищення кілометражу в дорожніх листах № 508 від 28.11.2014, № 586 від 18.12.2014, №669 від 23.01.2015, №870 від 31.03.2015 від фактично виконаної роботи в кількості 1319 літрів дизельного палива на загальну суму 12 тис. 229 гри. 50 кой. ( дванадцять тисяч двісті двадцять дев'ять гривень п'ятдесят копійок), що підтверджується відомістю понад нормованого списання пального частиною за 2014-2015 роки яка зазначена у додатку №6 до Аудиторського звіту.
Згідно дорожнього листа за № 870 від 31 березня 2015 року, який виданий Відповідачу для обліку роботи машини КАМАЗ військовий номер НОМЕР_4 , інспектором відділу аудиту майором ОСОБА_4 при перевірці пройденого кілометражу за маршрутом руху військова частина НОМЕР_3 с. Миколаївка - м. Хмельницький встановлена приписка кілометражу на 1210 км. та незаконне списання дизельного пального в кількості 323 літрів. Відповідно до довідки розрахунку №55/1391 в наслідок понад нормованого списання пального державі завдано шкоди па загальну суму - 2994 ( дві тисячі дев'ятсот дев'яносто чотири ), 79 грн.
Згідно дорожнього листа за № 669 від 23 січня 2015 року, який виданий Відповідачу для обліку роботи машини КАМАЗ військовий номер НОМЕР_4 , інспектором відділу аудиту майором ОСОБА_4 при перевірці пройденого кілометражу встановлена приписка кілометражу на 1431 км. та незаконне списання дизельного пального в 384 літрів. Відповідно до довідки розрахунку №55/1402 в наслідок понад нормованого списання пального державі завдано шкоди на загальну суму 3560 ( три тисячі п'ятсот шістдесят ), 37 грн.
Згідно дорожнього листа за № 508 від 28 листопада 2014 року, який виданий Відповідачу для обліку роботи машини КАМАЗ військовий номер НОМЕР_4 , інспектором відділу аудиту майором Чубом В.О. при перевірці пройденого кілометражу за маршрутом руху військова частина НОМЕР_3 АДРЕСА_1 встановлена приписка кілометражу на 1160 км., та незаконне списання дизельного пального в кількості 310 літрів. Відповідно до довідки розрахунку №55/1390 в наслідок незаконного списання пального державі завдано шкоди на загальну суму 2874 ( дві тисячі вісімсот сімдесят чотири ), 26 грн.
Згідно дорожнього листа за № 586 від 18 грудня 2014 року, який виданий Відповідачу для обліку роботи машини КАМАЗ військовий номер 0362 И5. інспектором відділу аудиту майором Чубом В.О. при перевірці пройденого кілометражу за маршрутом руху військова частина НОМЕР_3 АДРЕСА_1 встановлена приписка кілометражу на 1128 км., та незаконне списання дизельного пального в кількості 302 літрів. Відповідно до довідки розрахунку №54/1396 в наслідок незаконного списання пального державі завдано шкоди на загальну суму 2800 ( дві тисячі вісімсот ), 08 три.
Відповідно до наказу командира військової частини за шкоду заподіяну державі недбалим виконанням службових обов'язків, передбачених військовими статутами, інструкціями та іншими нормативно - правовими актами ОСОБА_1 у зв'язку із його звільненням у запас до прийняття рішення про стягнення з нього заподіяної шкоди та на підставі пунктів 13, 31 "Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду заподіяну державі" затвердженого постановою ВРУ від 23 червня 1995 року №243/95 визначено точна сума заподіяної шкоди Відповідачем, що становить 9 тис. 644 гри. 90 коп.
Крім того, позивач вважає, що солдат ОСОБА_1 являючись водієм автомобіля КАМАЗ 0362 И5, будучи особою яка наділена повноваженнями щодо заповнення дорожніх листів отримавши дорожні листи № 508 від 28.11.2014, № 586 від 18.12.2014, №669 від 23.01.2015, №870 від 31.03.2015 в технічній частині вносив до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, а саме: вносив до дорожніх листів неправдиві показники спідометрів, маршрут руху, провів незаконний розрахунок пройденого автомобілем кілометражу та відповідно чого незаконне списання пального по дорожніх листах та не заповнював в дорожніх листах дату та час виїзду, повернення машини, пройдений кілометраж, та кількість перевезеного вантажу.
Оцінюючи спірні правовідносини суд дійшов наступних висновків.
Загальні підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців і призваних на збори військовозобов'язаних, винних у заподіяні шкоди державі під час виконання ними службових обов'язків, передбачених актами законодавства, військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативно правовими актами визначені Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду заподіяну державі, затверджену Постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року №243/95-ВР.
13.12.2016 ВЧ - польова пошта НОМЕР_2 листом повідомила ОСОБА_1 про проведення внутрішнього аудиту та фінансового контролю та запропонувала добровільно відшкодувати завдану шкоду перевитратою пального.
Суд не погоджується із висновками позивача та зважаючи на те, що згідно пункту 2 "Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду заподіяну державі" визначено, що відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, заподіяна розкраданням, пошкодженням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, установ, організацій, підприємств та військово-навчальних закладів (далі - військові частини) для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкові виплати.
Військове майно - це державне майно, закріплене за відповідними військовими частинами. До нього належать: всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, паливно-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне та інше майно, а також кошти. У випадках, передбачених пунктом 14 цього Положення, відшкодування військовослужбовцем і призваним на збори військовозобов'язаним прямої дійсної шкоди, заподіяної державі, здійснюється у кратному співвідношенні до вартості майна.
Разом з тим, відповідно до пункту 3 "Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду заподіяну державі" військовослужбовці несуть матеріальну відповідальність за наявністю:
а) заподіяння прямої дійсної шкоди;
б) противоправної поведінки;
в) наявності причинного зв'язку між противоправною поведінкою і настанням шкоди;
г) наявністю вини в заподіяній шкоди.
Протиправною визнається така поведінка (дія чи бездіяльність) військовослужбовця або призваного на збори військовозобов'язаного, коли він не виконує (недбало виконує) свої службові обов'язки.
Військовослужбовець або призваний на збори військовозобов'язаний визнається винним у заподіяній шкоді, якщо протиправне діяння вчинене ним умисно чи з необережності.
Суд критично сприймає твердження представника позивача, щодо фіксування зміни спідометра, оскільки автомобіль з гаража випускав в рейс механік, який зобов'язаний перевірити чи спідометр належно опломбований.
Саме командир військової частини, а не водій, встановлює маршрут, кількість палива та відстань, яку має пройти автомобіль.
Тобто солдат ОСОБА_1 не мав доступу ні до спідометра ні до встановлених командиром військової частини маршрутів.
Доказів наявністю заподіяння ОСОБА_1 прямої дійсної шкоди; його противоправної поведінки, наявності причинного зв'язку між противоправною поведінкою і настанням шкоди та наявністю його вини в заподіяній шкоди позивачем суду не надано.
Будь-яких фактів недбалого виконання позивачем службових обов'язків, що призвели до втрати (нестачі) майна відповідачем не наведено, а твердження про винність до спричинення збитків завданих державі спростовуються матеріалами справи та наданими поясненнями.
В судовому засіданні дослідженні дорожні листи, на підставі яких базувався акт перевірки, з яких вбачається, що весь маршрут був описаний водієм та затверджений старшим по званню, описано шлях пройдений поза листом.
Разом з тим, суд звертає увагу, що перевіряючим підчас перевірки було враховано лише відстань та витрати на пальне в одну сторону, а не в обох напрямках.
Відповідно до п.37 "Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовця за шкоду заподіяну державі" матеріальна відповідальність не настає у випадках: коли заподіяна шкода є наслідком дії непереборної сили; не встановлення винної особи; смерті винної особи; коли шкоду заподіяно внаслідок виконання наказу старшого начальника, або виправданого в конкретних умовах службового ризику, або правомірних дій.
Також, з наявних в матеріалах справи доказах вбачається, що надані до справи шляхові листи, та правильність їх оформлення перевірялись старшим лейтенантом ОСОБА_2 , командир роти наказував та прораховував кількість пального, необхідного для здійснення маршруту, а в автомобілі разом із солдатом ОСОБА_1 , завжди був присутній старший офіцер, який ніс відповідальність за рух маршруту.
Крім того, з пояснень сторін встановлено, що відповідальні особи по прибуттю до військової частини перевіряли правильність та кількість витраченого пального згідно маршруту.
Згідно пункту 8 "Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовця за шкоду заподіяну державі" визначено, що залежно від того, навмисно чи з необережності заподіяно шкоду, а також з урахуванням суспільної небезпечності дії (бездіяльності) винної особи та обставин, за яких заподіяно шкоду, і вартості майна до військовослужбовців і призваних на збори військовозобов'язаних застосовується повна або обмежена матеріальна відповідальність.
Пунктом 10 "Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовця за шкоду заподіяну державі" передбачено, що військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані за шкоду, заподіяну недбалим виконанням ними службових обов'язків, передбачених військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами, несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної шкоди, але не більше місячного грошового забезпечення.
Пунктом 13 "Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовця за шкоду заподіяну державі" визначено, що військовослужбовці несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди заподіяної з їх вини державі у разі недостачі майна переданого їм під звіт для зберігання, використання чи іншої мети.
Докази того, що ОСОБА_1 був матеріально відповідальною особою позивачем суду не надано, як і не надано доказів, що позивачу на відповідальне зберігання під звіт було передано нафтопродукти.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, позовні вимоги Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) про стягнення з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) 9 тис. 644 грн. 90 кой. (дев'ять тисяч шістсот сорок чотири гривні дев'яносто 0 коп.) завданої шкоди перевитратою пального.
Відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Суд вважає, що всупереч наведеним вимогам, позивачем як суб'єктом владних повноважень не надано суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються їх позовні вимоги.
Враховуючи викладені норми чинного законодавства, всебічно розглянувши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 158 - 163 КАС України, суд-
В задоволенні адміністративного позову Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 10 березня 2017 року
Суддя/підпис/Г.В. Лабань
"Згідно з оригіналом" Суддя Г.В. Лабань