ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
про залишення позовної заяви без розгляду
28 березня 2017 року № 813/911/17
м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого-судді Сакалоша В.М.,
за участю секретар судового засідання Присташ І.М.,
представника відповідача ОСОБА_1,
розглянувши у судовому засіданні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, -
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області, в якій просить суд:
-скасувати рішення Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області про стягнення з ОСОБА_2, платника податку-фізичної особи податкового боргу в сумі 6970 (шість тисяч дев'ятсот сімдесят) грн. 00 коп.
Ухвалою суду від 07.03.2017 року відкрито провадження в адміністративній справі. Хід розгляду справи відображений в ухвалах суду.
Представником відповідача подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду. В обґрунтування клопотань зазначено, що оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій №0000042101 було винесено 02.07.2015 року. Однак, позивач звернувся до суду про скасування останнього лише 03.03.2017 року, тобто після спливу місячного строку, встановлених для їх оскарження. Таким чином, на підставі ст.100 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) просить залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_2.
Позивач явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявною в матеріалах розпискою. Водночас, подав клопотання про проведення судового засідання призначеного на 28.03.2017 року без участі позивача.
Представник відповідача в судовому засіданні просила задовольнити клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду у зв'язку з пропущенням позивачем встановленого законом строку звернення до адміністративного суду.
Розглянувши подане представником відповідача клопотання з питань строку звернення до суду з адміністративним позовом, документи, подані на обґрунтування заявленого клопотання та заперечення на нього, заслухавши думку учасників процесу, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.99 КАС України, адміністративний позов може бути подано до суду в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 5 ст.99 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.
Суд звертає увагу, що при визначенні початку цього строку передусім до уваги береться момент, коли особа фактично дізналася про наявність відповідного порушення. Йдеться не про те, коли особа з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона дізналася про ці рішення, дії чи бездіяльність.
Суд зазначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Статтею 100 КАС України передбачено можливість визнання судом причин пропуску строку звернення до суду поважними.
Зокрема, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1)це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2)це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3)ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4)ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Закріплений у ч.1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.1 ст.100 КАС України адміністративний позов поданий після закінчена строків встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позов заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Частиною 2 ст.100 КАС України встановлено, що позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позовна заява датована позивачем 01.03.2017 року - у той час коли оскаржуване рішення від 02.07.2015 року №0000042101 було отримані ОСОБА_2 особисто 07.07.2015 року про що міститься відмітка у розписці про вручення рекомендованого повідомлення про врученя поштового відправлення, а отже місячний строк на оскарження рішення від 02.07.2015 року є пропущеним.
Що стосується долученої до матеріалів справи позивачем виписки №3693 із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого - ОСОБА_2, суд зазначає наступне. Як вбачається із самої виписки, позивач перебував на лікуванні з 07.04.2015 року по 18.04.2015 року. Тобто днем виписки є 18.04.2015 року. Відтак, у зв'язку із тим, що датою винесення рішення про застосування фінансових санкцій №0000042101 є 02.07.2017 року, а згідно виписки №3696 днем виписки є 18.04.2015 року, суд не бере до уваги вказану виписку, оскільки рішення про застосування фінансових санкцій №0000042101 від 02.07.2017 року винесено після виписки позивача з медичного закладу. Таким чином, не може бути застосовано, як причина пропуску строку звернення до суду.
Окрім цього, суд акцентує увагу що при прийнятті рішення за результатами розгляду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду необхідно враховувати, зокрема те, що у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Плахтєєв та Плахтєєва проти України» зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено право на суд, одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом. Однак, це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, таким, наприклад, як передбачені законом строки давності. Якщо доступ до суду обмежено внаслідок дії закону або фактично, суд має з'ясувати, чи не порушило встановлене обмеження саму суть цього права і, зокрема, чи мало воно законну мету, і чи існувало відповідне пропорційне співвідношення між застосованими засобами і поставленою метою (рішення ЄСПЛ у справах Стаббігс та ін.. проти Великобританії від 22.10.1996 року, Девеер проти Бельгії від 27.02.1980 року).
Отже, беручи до уваги наведене, суд доходить висновку, що позивачем пропущено встановлений ч.5 ст.99 КАС України місячний строк звернення до суду, підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, не встановлено, а позивач з відповідним клопотанням до суду не звертався.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст.155 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Керуючись ст. ст. 99, 100, 155, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити.
Позовну заяву ОСОБА_2 до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без розгляду.
Повернути ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп., сплачений за квитанцією №ПН232 від 06.03.2017 року.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подала, до суду апеляційної інстанції.
Ухвала суду, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Сакалош В.М.
Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 30 березня 2017 року.