Справа № 815/7482/16
29 березня 2017 року м.Одеса
У залі судових засідань №29
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Харченко Ю.В.
При секретарі Рудченко О.І.
Розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.10.2014р. №0004602203, №0004612203,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 10.10.2014р. №0004602203, №0004612203, посилаючись на те, що суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа, яка перебуває на спрощеній системі обліку, оподаткування та звітності не зобов'язана вести облік товарних запасів, оскільки форма книги обліку доходів і витрат, обов'язок ведення якої покладено на такого суб'єкта підприємницької діяльності, не передбачає ведення обліку таких даних. Також, спірним податковиим повідомленням-рішенням ДПІ у Київському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 10.10.2014р. №0004612203 до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення ст.ст.15, 10 Закону України « Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» у розмірі 34000грн., що виявилось у продажу продавцем магазину пляшки горілки, та пачки цигарок за відсутності відповідних ліцензій. При цьому, податковим органом у спірному рішенні не зазначено, яку саме норму Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» порушено позивачем, а вказано лише статті, які мають декілька частин. При цьому, на думку позивача, абз.5 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій розглядається як одне порушення.
Відповідач - Державна податкова інспекція у Київському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов (від 14.02.2017р. вхід.№4504/17), наголошуючи, зокрема, на правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 10.10.2014р. №0004602203, №0004612203, оскільки під час проведення перевірки магазину «Чайка», розташованого за адресою: Одеська обл., Біляївський район, с.Алтестово, господарську діяльність у якому здійснює ФОП ОСОБА_1, фахівцями контролюючого органу встановлено не ведення в порядку встановленому законом обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме до перевірки не надано в повному обсязі накладних на товар, який знаходиться на реалізації, у зв'язку з чим порушено приписи п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; а також здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, внаслідок чого порушено приписи ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Таким чином, з урахуванням того, що від позивача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до суду надійшла заява (вхід.№8911/17 від 24.03.2017р.) про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження, а також зважаючи на відсутність потреби у витребуванні додаткових доказів, виклику у судове засідання свідка, експерта, судом ухвалено рішення щодо розгляду даної адміністративної справи в порядку письмового провадження, відповідно до ч.6 ст.128 КАС України.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.
Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, на підставі Наказу ГУ Міндоходів в Одеській області від 12.09.2014року №1170, а також направлень Головного управління ДФС в Одеській області на проведення перевірки від 22.09.2014року №446, №445, з метою здійснення контролю за дотриманням порядку щодо здійснення платника ми податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі, свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, офо рмлення трудових відносин з працівниками, фахівцями Головного управління Міндоходів в Одеській області 23.09.2014р. проведено фактичну перевірку господарської одиниці ОСК «Чайка», яка розташована за адресою: Одеська область, Біляївський район, с.Алтестово, господарську діяльність у якій здійснює ФОП ОСОБА_1
За наслідками вказаної перевірки ГУ Міндоходів в Одеській області складено ОСОБА_2 №283/15-32-22-03-2606718717 від 02.10.2014р. «Про результати фактичної перевірки», у висновках якого наголошено, що під час проведення перевірки магазину «Чайка», розташованого за адресою: Одеська обл., Біляївський район, с.Алтестово, господарську діяльність у якому здійснює ФОП ОСОБА_1, фахівцями контролюючого органу встановлено не ведення в порядку встановленому законом обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме до перевірки не надано в повному обсязі накладних на товар, який знаходиться на реалізації, у зв'язку з чим порушено вимоги п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а також здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, внаслідок чого порушено приписи ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
На підставі складеного ОСОБА_2 перевірки №283/15-32-22-03-2606718717 від 02.10.2014р. Державною податковою інспекцією у Київському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області 10.10.2014р. винесено податкові повідомлення-рішення №0004602203, №0004612203.
Не погодившись з означеними податковими повідомленнями-рішеннями від 10.10.2014р. №0004602203, №0004612203, позивач - ФОП ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання їх протиправними та скасування.
Так, на думку суду, позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 10.10.2014р. №0004602203, №0004612203, підлягають частковому задоволенню, з урахуванням наступного.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, під час проведення перевірки магазину «Чайка», розташованого за адресою: Одеська обл., Біляївський район, с.Алтестово, господарську діяльність у якому здійснює ФОП ОСОБА_1, фахівцями ГУ Міндоходів в Одеській області встановлено не ведення в порядку встановленому законом обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме до перевірки не надано у повному обсязі накладні на товар, який знаходиться на реалізації, внаслідок чого порушено вимоги п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Відповідно до п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995р. №265/95-ВР (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Отже, з урахуванням наведеного, судом встановлено, що Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» чітко не визначено безпосередньо порядок ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, а лише вказано на обов'язок господарюючих суб'єктів на ведення такого обліку у порядку, визначеному законодавством.
Враховуючи, що відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» сфера дії вказаного закону не поширюється на фізичних осіб-підприємців, зазначені особи зобов'язані вести облік товарних запасів шляхом ведення первинної документації. Водночас, покладений на господарюючого суб'єкта обов'язок ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації не включає в себе ведення та зберігання документів обліку, за якими такі товари придбавались, саме в місці реалізації товарів.
Порядок обліку товарних запасів на законодавчому рівні встановлено виключно для юридичних осіб, оскільки відповідно до п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством.
Згідно з ч.3 ст.2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» суб'єкти підприємницької діяльності, яким відповідно до законодавства надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів і витрат, ведуть бухгалтерський облік і подають фінансову звітність у порядку, встановленому законодавством про спрощену систему обліку і звітності.
Даний дозвіл фізичним особам, зареєстрованим у встановленому законом порядку як суб'єкти підприємницької діяльності, надано Законом «Про державну підтримку малого підприємництва» від 19.10.2000р. №2063-ІІІ, та Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998р. №727/98.
Отже, на фізичну особу, зареєстровану у встановленому законом порядку суб'єктом підприємницької діяльності, поширюються правила ведення бухгалтерського обліку і подання фінансової звітності у порядку, встановленому законодавством про спрощену систему обліку і звітності.
Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності ведуть Книгу обліку доходів і витрат, форма якої була визначена Інструкцією про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, затвердженою Наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.1993р. №12, зареєстрованим Міністерством юстиції України 09.06.1993р. за №64.
Форма Книги обліку доходів і витрат, затверджена вищевказаним наказом, не передбачає ведення обліку товарних запасів.
Відтак, до документів, що є підставою для оприбуткування (обліку) товару, належать документи щодо походження товару, наприклад: накладні, податкові накладні та товарно-транспортні накладні.
Також, відповідно до ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Тобто, обов'язковою умовою застосування штрафних санкцій, передбачених ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», є факт реалізації не облікованих товарів (вручення їх покупцеві або надання в розпорядження), а розмір штрафних санкцій залежить від ціни фактично реалізованого товару, який не облікований належним чином.
Таким чином, судом встановлено, що ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено відповідальність лише за продаж не облікованих товарів, а не їх наявність за місцем реалізації.
Між тим, як з»ясовано судом, ОСОБА_2 перевірки ГУ Міндоходів в Одеській області №283/15-32-22-03-2606718717 від 02.10.2014р. не містить жодних посилань на факт реалізації ФОП ОСОБА_1 не облікованих товарів.
Таким чином, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 10.10.2014р. №00004602203 щодо застосування до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суми штрафних (фінансових) санкцій у загальному розмірі 14138,80грн., контролюючим органом винесено всупереч положенням чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, податкового законодавства.
Також, судом з'ясовано, що під час проведення перевірки магазину «Чайка», розташованого за адресою: Одеська обл., Біляївський район, с.Алтестово, господарську діяльність у якому здійснює ФОП ОСОБА_1, фахівцями контролюючого органу встановлено факт здійснення суб'єктом господарювання роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензії, а саме: сигарет марки «Монте-Карло» вартістю 10,50грн., та горілки «Чиста сльоза» вартістю 23грн., про що свідчить наявна у матеріалах справи квитанція від 23.09.2014р.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначено Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», відповідно до статті 1 якого алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукромістких матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 1,2 відсотка об'ємних одиниць, які відносяться до товарних груп Гармонізованої системи опису та кодування товарів під кодами 22 04, 22 05, 22 06, 22 08; тютюнові вироби - сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування; ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.
Так, як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, підставою для застосування до ФОП ОСОБА_1 суми штрафних фінансових санкцій у загальному розмірі 34000грн. послугувала реалізація алкогольних напоїв без наявності ліцензії, та тютюнових виробів без наявності ліцензії.
При цьому, з означеної позицією податкового органу неможливо погодитися, оскільки згідно з абзацом 5 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» відповідальність передбачена, зокрема, за роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, тобто у даній нормі закону роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій розглядається як одне порушення.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.03.2012р. у справі №К-9569/09-С.
Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, а також, те що позивачем - ФОП ОСОБА_1 жодним чином не спростовано здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, на думку суду податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 10.10.2014р. №0004612203 підлягає визнанню протиправним та скасуванню в частині застосування штрафних (фінансових) за порушення законодавства у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у загальному розмірі 17000грн.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч.1 ст.69 та ч.ч.1,4 ст.70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно зі ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.
Керуючись ст.ст.2, 4, 7-9, 11, 12, 69, 71, 94, ч.6 ст.128, ст.ст.158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.10.2014р. №0004602203, №0004612203, задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 10.10.2014р. №0004602203.
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 10.10.2014р. №0004612203 в частині застосування штрафних (фінансових) за порушення законодавства у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 17000грн.
4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (65104, м.Одеса, ОСОБА_2,17/2, код ЄДРПОУ 39549642) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (65098, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 551(п'ятсот п'ятдесят одна)грн. 21коп.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому приписами ст.254 КАС України.
Суддя Харченко Ю.В.