25 січня 2017 року 810/3522/16
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві справу за адміністративним позовом гр. ОСОБА_1 до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві, третя особа: УДКСУ у Голосіївському районі ГУ ДКСУ у м. Києві про зобов'язання вчинити певні дії,
Гр. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить, з урахуванням уточнених позовних вимог визнати протиправною бездіяльність ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо не підготування висновку про повернення гр. ОСОБА_1 надмірно сплачених коштів у розмірі 638051, 50 грн., а також зобов'язати ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві підготувати висновок про повернення гр. ОСОБА_1 надмірно сплачених коштів у розмір 638051, 50 грн. та подати йо до виконання УДКС України у Голосіївському районі м. Києва.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивачка зазначила, що відповідачем протиправно відмовлено їй у поверненні помилково сплаченої суми податку з доходів фізичних осіб у сумі 638051,50 грн.
Представник позивача звернувся до суду з письмовим клопотанням, яким підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити та розглядати справу за його відсутності.
Представник відповідача до суду не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, з клопотання про відкладення розгляду справи не звертався.
Представник третьої особи надав суду письмові пояснення на позовну заяву та просив розглядати справу за його відсутності.
На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.
Як слідує з матеріалів справи, 23.12.2013 року між позивачкою та Департаментом цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації укладено нотаріально завірені договори купівлі-продажу квартир по вул. Леваневського, 58 в м. Біла Церква Київської області. Всього 20 квартир.
На момент укладання договорів купівлі-продажу квартир в Державний бюджет України (отримувач УДКСУ у Голосіївському районі м. Києва ГУ ДКС у м. Києві, код 38039757, банк отримувача 820019, рахунок № 33116341700002) позивачкою було перераховано податок на доходи фізичних осіб від продажу нерухомого майна на загальну суму 638051,5 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 20.12.2013, від 22.12.2013 та від 23.12.2013.
У грудні 2014 року між позивачко та Департаментом цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації укладено нотаріально завірені договори про розірвання договорів купівлі-продажу зазначених квартир. Таким чином, позивачка як платник податків не отримала доходу з продажу (обміну) об'єктів нерухомості, за які нею було сплачено відповідний податок.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі ПК України).
Повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань регламентується ст. 43 ПК України та Порядком взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1146 від 15.12.2015 року.
Приписами підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 ПК України визначено, що платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.
При цьому, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу (пункт 43.1 статті 43 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом 43.2 статті 43 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (пункт 43.3 статті 43 Податкового кодексу України).
Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. У разі повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (пункт 43.4 статті 43 ПК України).
Пунктом 43.5 статті 43 ПК України передбачено, що контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані (пункт 43.6 статті 43 Податкового кодексу України).
У свою чергу, нормативно-правовим актом, який станом на момент виникнення спірних правовідносин регламентує процедуру повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, є Порядком взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1146 від 15.12.2015 року ( далі - Порядок).
Так, згідно із пунктом 5 Порядку повернення помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здiйснюється виключно на пiдставi заяви платника податку (за винятком повернення надмiру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фiзичних осiб, якi розраховуються органом ДФС на пiдставi поданої платником податкiв податкової декларацiї за звiтний календарний рiк шляхом проведення перерахунку за загальним рiчним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надмiру сплаченої суми протягом 1095 днiв вiд дня її виникнення.
Згідно з пунктом 8 Порядку у разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС готує:
висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згiдно з додатком 1 до цього Порядку;
два примiрники реєстру висновкiв за платежами, належними державному бюджету, за формою згiдно з додатком 2 до цього Порядку;
три примiрники реєстру висновкiв за платежами, належними мiсцевим бюджетам, та платежами, якi пiдлягають розподiлу мiж державним та мiсцевими бюджетами, за формою згiдно з додатком 3 до цього Порядку.
Контроль за прийняттям/передаванням висновкiв органи ДФС, мiсцеві фiнансові органи, органи Казначейства здійснюють шляхом проставляння на відповідних примірниках Реєстрів відміток про надходження документів до установи у порядку, визначеному Типовою інструкцією з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1242 (із змінами).
За платежами, належними державному бюджету, орган ДФС у строк не пiзнiше нiж за п'ять робочих днiв до закiнчення двадцятиденного строку з дня подання платником податкiв заяви передає висновки згiдно з реєстром висновкiв за платежами, належними державному бюджету, для виконання вiдповiдному органу Казначейства.
За платежами, належними мiсцевим бюджетам, та платежами, якi пiдлягають розподiлу мiж державним та мiсцевими бюджетами, орган ДФС у строк не пiзнiше нiж за дев'ять робочих днiв до закiнчення двадцятиденного строку з дня подання платником податкiв заяви передає висновки згiдно з реєстром висновкiв за платежами, належними мiсцевим бюджетам, та платежами, якi пiдлягають розподiлу мiж державним та мiсцевими бюджетами, для погодження вiдповiдному мiсцевому фiнансовому органу.
Відповідний мiсцевий фiнансовий орган протягом двох робочих днiв погоджує отримані висновки шляхом засвідчення пiдписом керiвника мiсцевого фiнансового органу, скріпленим гербовою печаткою, і не пізніше наступного робочого дня після погодження повертає їх згiдно з реєстром висновкiв за платежами, належними мiсцевим бюджетам, та платежами, якi пiдлягають розподiлу мiж державним та мiсцевими бюджетами, вiдповiдному органу ДФС.
Відповідний орган, визначений відповідно до частини першої статті 67-2 глави 11 розділу III Бюджетного кодексу України, у строк протягом двох робочих днiв погоджує отримані висновки шляхом засвідчення пiдписом керiвника відповідного органу, скріпленим гербовою печаткою, і не пізніше наступного робочого дня після погодження повертає їх згiдно з реєстром висновкiв за платежами, належними мiсцевим бюджетам, та платежами, якi пiдлягають розподiлу мiж державним та мiсцевими бюджетами, вiдповiдному органу ДФС.
Орган ДФС не пізніше наступного робочого дня вiд дати отримання висновку, погодженого мiсцевим фiнансовим органом або відповідним органом, визначеним відповідно до частини першої статті 67-2 глави 11 розділу III Бюджетного кодексу України, передає його згiдно з реєстром висновкiв за платежами, належними мiсцевим бюджетам, та платежами, якi пiдлягають розподiлу мiж державним та мiсцевими бюджетами, відповідному органу Казначейства.
На пiдставi отриманих висновків вiдповiдний орган Казначейства здійснює повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у визначеному законодавством порядку. (пункт 11 Порядку ).
З огляду на вказані законодавчі положення вбачається, що контролюючий орган за результатами розгляду заяви платника податків про повернення надмірно сплачених податкових зобов'язань та у разі відсутності законодавчо мотивованих підстав для відмови у задоволенні такої заяви зобов'язаний підготувати висновок за формою, передбаченою Порядком, а органи Державної казначейської служби зобов'язані здійснити повернення надмірно сплачених сум грошових зобов'язань.
Як слідує з наявних у матеріалах справи доказів, позивачка 17.12.2015 року звернулася до Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області із заявою про повернення їй помилково та/або надмірно сплаченої суми податку з доходів фізичних осіб від продажу нерухомого майна на суму 638051,50 грн. При цьому, у заяві зазначила банківські реквізити рахунку, на який необхідно перерахувати кошти.
Листом від 15.01.2016 № 48/100/17-01 Білоцерківська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області повідомила позивачку про те, що їй необхідно звертатись з даного приводу до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві, оскільки податок на доходи фізичних осіб від продажу нерухомого майна був перерахований до УДКСУ у Голосіївському районі м. Києва.
Позивачка 25.01.2016 року звернулася до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві з відповідно заявою.
Листом від 17.02.2016 № 534/м/26-50-12-03-12 ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві повідомила про те, що для розгляду питання та прийняття рішення за поданою заявою позивачці необхідно спочатку звернутись за місцем реєстрації паспортного документу, тобто до Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.
Також у матеріалах справи наявний лист ГУ ДФС у м. Києві від 17.08.2016 № 5339/м/26-15-13-04-14, згідно якого позивачці роз'яснено, що для вирішення її питання необхідно подати податкову декларацію до контролюючого органу за місцем проживання, а також те, що нормами Податкового кодексу України не передбачено повернення податку, який сплачений під час нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна, у разі розірвання такого договору у майбутньому.
При цьому, ГУ ДФС у Київській області листом від 30.08.2016 № 1478/14/10-36-13-01 повідомило позивачку, що для вирішення питання спочатку їй необхідно звернутися до Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області та подати податкову декларацію, а потім для вирішення питання по суті звернутися до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві.
За таких обставин суд зазначає, що відповідно ст. 179 ПК України платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.
Обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи:
від податкових агентів, які згідно з цим розділом не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених цим розділом;
від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до цього розділу:
Відповідно до п. 172.2 ст. 172 ПК України дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об'єктів нерухомості, зазначених у пункті 172.1 цієї статті, або від продажу об'єкта нерухомості, не зазначеного в пункті 172.1 цієї статті, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу.
Згідно п. 172.4 ст. 172 ПК України під час проведення операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору та щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку в порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку.
Відповідно до п. 172 .7, п. 172.8, п. 172.9 ст. 172 ПК України одночасно з дією пункту 172.4 цієї статті, якщо стороною договору купівлі-продажу, міни об'єкта нерухомого майна є юридична особа чи фізична особа - підприємець, така особа є податковим агентом платника податку щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів, отриманих платником податку від такого продажу (обміну).
Для цілей цієї статті під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об'єкти нерухомості, крім їх успадкування та дарування.
Дохід від операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомості, що здійснюються фізичними особами - нерезидентами, оподатковується згідно із цією статтею в порядку, встановленому для резидентів, за ставкою, визначеною у пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.
Згідно п. 167.2 ст. 167 ПК України ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування у випадках, прямо визначених цим розділом
Статтею 168 ПК України передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 14 ПК України:
надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату;
податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу;
самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності;
незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Таким чином, позивачка не зобов'язана подавати до контролюючого органу податкову декларацію щодо операцій з продажу нерухомого майна, так як під час укладення таких договорів та їх обов'язкового нотаріального посвідчення обов'язок щодо перевірки сплати з доходу фізичної особи покладається на приватного нотаріуса, який в даному випадку виступає податковим агентом фізичної особи згідно вимог Податкового кодексу України.
Також матеріали справи не містять, а відповідачем не було надано до суду належних документальних доказів на підтвердження факту наявності у контролюючого органу правових підстав для відмови у наданні висновку про повернення позивачці надмірно сплаченої суми.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Частиною 4 статті 55 Конституції України передбачено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, відповідно, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачкою при зверненні до суду з даним адміністративним позовом сплачено судовий збір у сумі 6380, 51 грн. (квитанції від 28.10.2016 № 0.0.642590778.1 та від 30.11.2016 № 0.0.661732619.1), доказів понесення інших судових витрат не надано. Тому, судові витрати щодо сплати судового збору у вказаній сумі підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача .
На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69-72, 86, 94, 97, 122, 128, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо не підготування висновку про повернення гр. ОСОБА_1 надмірно сплачених коштів у розмірі 638051, 50 грн.
Зобов'язати ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві підготувати висновок про повернення гр. ОСОБА_1 надмірно сплачених коштів у розмір 638051, 50 грн. та подати йо до виконання УДКС України у Голосіївському районі м. Києва.
Стягнути на користь гр. ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві сплачений згідно квитанцій від 28.10.2016 № 0.0.642590778.1 та від 30.11.2016 № 0.0.661732619.1 судовий збір у сумі 6380(шість тисяч триста вісімдесят) грн. 51 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Лапій С.М.