ВИРОК Справа №1-24/2007
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
06 лютого 2007 року
Малинський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого-судді Ярмоленка В.Г.
із секретарем Мургою Н.А.
з участю прокурора Гойдало О.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Малині справу про обвинувачення
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Дніпропетровська, мешканця АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 Київського ЗАТ «Моноліт", українця, з вищою освітою, одруженого, громадянина України, не судимого, -
-за ч.2 ст.286 КК України,
ОСОБА_1 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть одного потерпілого та заподіяння іншому середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Злочин учинено за наступних обставин.
Підсудний, керуючи легковим автомобілем ,ДAEWOO-LANOS" реєстраційний номер НОМЕР_1, належним на праві власності ОСОБА_2 19 жовтня 2006р. біля 21-ї години рухався по автодорозі Київ-Ковель, на якій проводились ремонтні роботи, - в порушення вимог дорожнього знаку 3.1 «Рух заборонено".
В салоні автомобіля знаходились пасажири - співмешканка підсудного ОСОБА_3 та їх малолітній син - ОСОБА_4.
На 118-му кілометрі дороги підсудний проявив неуважність до дорожньої обстановки, в темну пору доби та в умовах недостатньої видимості не вибрав безпечну швидкість для руху і не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки автомобіля.
Допустив порушення п.п. 2.3"б"; 12.2 та 12.3 «Правил дорожнього руху України", внаслідок чого автомобіль в'їхав в технологічну яму, яка проходила через проїздну частину автодороги.
В результаті цього пасажир ОСОБА_4 отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких помер, а ОСОБА_3 були заподіяні тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.
Підсудний ОСОБА_1 повністю визнав вину.
Пояснив, що, рухаючись по автодорозі Київ-Ковель бачив, що там проводяться ремонтні роботи та виставлені знаки «Рух заборонено" та «Ремонтні роботи", однак продовжив рух.
Рухаючись зі швидкістю 70-90 км/год, зненацька побачив перед собою насип відсіву. Застосувавши екстренне гальмування, відчув сильний удар та побачив, що автомобіль в'їхав в технологічну яму.
Визнав факт порушень інкримінованих йому пунктів «Правил дорожнього руху України".
В порядку ст.299 КПК України за погодженням з учасниками судового розгляду суд
визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних даних, які ніким не
оспорюються.
Як видно з довідки експерта-автотехніка (а.с.45) саме невідповідність дій підсудного вимогам дій дорожнього знаку 3.1 «Рух заборонено" та вимогам п.п.2.3; 12.2; 12.3 «Правил дорожнього руху України" перебуває у причинному зв'язку зі створенням аварійної обстановки та виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.
На підставі викладеного суд приходить до висновку щодо винності підсудного у порушенні вимог дорожнього знаку п.п.3.1 «Рух заборонено" та п.п. 2.3"б"; 12.2, 12.3 «Правил дорожнього руху України", що спричинило смерть одного потерпілого та середньої тяжкості тілесне ушкодження іншому.
Ці його дії кваліфікуються за ч.2 ст.286 КК України.
Призначаючи покарання у межах санкції цієї статті, суд виходить із загальних засад його призначення, визначених ст.65 КК України, враховуючи ступінь тяжкості учиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання.
ОСОБА_1 виключно позитивно характеризується, раніше не судимий, повністю визнав вину та розкаявся в скоєному, а також активно сприяв розкриттю злочину. Внаслідок останнього загинув його син, а співмешканка отримала тілесні ушкодження.
Ці обставини пом'якшують покарання.
Враховується думка потерпілої, яка просить не обирати підсудному суворе покарання.
З урахуванням викладеного суд доходить висновку про можливість виправлення підсудного без відбування покарання та приймає рішення про звільнення його від покарання із випробуванням в порядку ст.75 КК України.
Оскільки ним допущені порушення Правил дорожнього руху, що потягло тяжкі наслідки, в якості додаткового покарання призначається позбавлення прав керування транспортними засобами.
Керуючись ст.ст. 323, 324, 327 КПК України,
Визнати винним ОСОБА_1 за ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки із позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
Відповідно до ст.75 КК України звільнити засудженого від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік.
В порядку ст.76 КК України покласти на засудженого обов'язок повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.
Строк покарання рахувати із часу звернення вироку до виконання.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу засудженому не обирати.
Вирок може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Малинський районний суд упродовж 15 днів.