Провадження: 33/790/255/17 Головуючий І інстанції -
Справа № 640/16370/16-п ОСОБА_1
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач - Міненкова Н.О.
21 березня 2017 року Апеляційний суд Харківської області у складі судді Міненкової Н.О., за участю секретаря Михайлюка А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Київського районного суду м. Харкова від 08 грудня 2016 року ,-
Постановою Київського районного суду м. Харкова від 08 грудня 2016 року -
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, студентка Національного юридичного університету України ім. Ярослава Мудрого, визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік та стягнення судового збору у розмірі 275,60 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що 2016 року приблизно 05 год. 04 хв. ОСОБА_2 керувала автомобілем «Hyundai IX35» д/н BB0999BH по вул. Пушкінська, 104, у м. Харкові, з ознаками алкогольного сп'яніння (характерний запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода), в присутності двох свідків від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовилась, чим порушила п. 2.5 ПДР України, тобто своїми діями ОСОБА_2 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Не погодившись із рішенням судді, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати, та провадження у справі про визнання її винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2. посилається на те, що в порушення вимог ст. 268 КУпАП справа була розглянута за її відсутністю.
Вважає, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки не вчиняла дій спрямованих на порушення правил дорожнього руху.
Крім того, в апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить поновити строк на апеляційне оскарження посилаючись на те, що 08.12.2016 року вона не була присутня у судовому засіданні, а копію оскаржуваної постанови отримала лише 02.02.2017 року.
Апеляційний суд, відповідно до положень ст.268 КУпАП, поновляє ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови судді як пропущений з поважних причин.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_2 яка апеляційну скаргу підтримала, перевіривши доводи апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 суддею повно і всебічно встановлені фактичні обставини правопорушення на підставі наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст.ст.251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з чим погоджується і апеляційний суд.
Так, п. 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.
Відповідно до положень п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з п.3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (п.6 розділу І Інструкції). У розумінні вимог п.7 розділу І Інструкції, огляд у закладі охорони здоров'я проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
За таких обставин, посилання ОСОБА_2 про те, що 07.10.2016 року о 05 год. 00 хв. знаходилась в автомобілі, сіла на місце водія щоб забрати особисті речі, та посилання на те що транспортним засобом не керувала суд оцінює критично оскільки дане спростовується відеозаписом поліцейського, з якого вбачається, що 07.10.2016 року приблизно о 05 год. білий автомобіль НОМЕР_1 стоїть біля кіоску, та починає їхати, потім заїжджає на паркову. Поліцейський підходить до водійської двері, за кермом сидить водій ОСОБА_2, яка пред'являє поліцейському документи на автомобіль. ОСОБА_2 каже, що «за кермом» вона не вживає алкоголю, вона правила дорожнього руху не порушувала. зазначила, що вона сама зупинилась на стоянці, поліцейські її не зупиняли. Також присутні більше п'яти осіб, які є друзями ОСОБА_2, та які постійно сперечалися з поліцейськими. Потім ОСОБА_2 зміняє свою позицію та каже, що вона не керувала транспортним засобом, а вона лише була в припаркованій машині.
Посилання на відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення є безпідставними, оскільки судом першої інстанції обґрунтовано встановлено наявність в діях ОСОБА_2. складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, яке виразилося у її відмові від огляду на стан сп'яніння, чим порушено вимоги п.2.5 ПДР України.
Протокол про адміністративне правопорушення серії АП2 № 407466 від 07.10.2016 року, складений саме за відмову ОСОБА_2. від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також проведення такого огляду», огляду підлягають водії транспортних засобів, стосовно яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, які знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану.
Огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування, у присутності двох свідків; або лікарем закладу охорони здоров'я.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в установах охорони здоров'я уповноважена особа Державтоінспекції в присутності двох понятих складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому вказує ознаки сп'яніння і дії водія, спрямовані на ухилення від огляду.
За наявності таких кваліфікуючих ознак компетентними особами складається протокол про адміністративне правопорушення п.2.5 ПДР України, відповідальність за яке передбачена ст.130 КУпАП.
Дані обставини про порушення водієм ОСОБА_2 наведених вимог п.2.5 ПДР України, встановлені судом першої інстанції обґрунтовано.
На переконання апеляційного суду, суддя районного суду дотримався вимог закону, всебічно й повно дослідив усі обставини справи та зробив обґрунтований висновок про наявність вини у вчиненні ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що підтверджується сукупністю зібраних та перевірених судом доказів, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії АП2 № 407466 від 07.10.2016 року (а.с.1), відеозаписом з нагрудної камери поліцейського (а.с.15), поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 3-4), рапортом інпектора роти №2 батальйону №1 УПП у м. Харкові ОСОБА_5 від 07.10.2016 року (а.с. 9).
Щодо пояснень ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, суд оцінює їх критично, так як зазначені особи є студентами НЮУ ім. Ярослава Мудрого, та проживають разом з ОСОБА_2 в гуртожитку № 7 за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська , 104-Е.
Посилання ОСОБА_2 на розгляд справи за її відсутністю оскільки вона знаходилась на лікуванні з діагнозом - ГРВі, суд розцінює як намагання ОСОБА_2 уникнути адміністративної відповідальності, оскільки довідка видана обласною студентської лікарнею, надана ОСОБА_2 у вигляді копії. Довідка № 6141 від 07.12.2016 року не містить прізвища та підпису лікаря, таким чином дану довідку не можна визнати допустимим та належним доказом у відповідності з ст. 251 КУпАП. Крім того справа призначалася до слухання на 04.11, 16.11,24.11, 08.12 2016 року і відкладалася у зв'язку з неодноразовими її клопотаннями.
Приймаючи рішення щодо розгляду справи за відсутності ОСОБА_2 суддя дала належну оцінку письмовим запереченням, які надала ОСОБА_2, а також доказам, які були зібрані у справі. Суд дав належну оцінку відеозапису поліційского щодо подій які відбулися 07.10. 2016 року о 05 годині, який фактично спросовував її пояснення щодо обставин складання протоколу про адміністративне правопорушення так і поясненням ОСОБА_2 та свідків, що дало підставу суду прийти до висновку про те, що за кермов автмообіля "Хюндай" в зазначений в протоколі час знаходилась саме ОСОБА_2, яка пред'явила поліцейському документи на автомобіль та водійське посвідчення, але відмовилась від проходження медичного огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння чим порушила п.2.5 ПДР, що є окремим видом відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.
За клопотанням ОСОБА_2 в суд апеляційної інстанції були викликані свідки, але з'явилися лише свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_4, який підтвердив, що у його присутності вана відмовилась від проходження медичного огляду на стан сп'яніння.
Враховуючи особу правопорушника, характер вчиненого правопорушення та ступінь його суспільної небезпеки, враховуючи, що дане правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю та здоров'ю, та тяжкість ймовірних наслідків.
Враховуючи дані обставини, суд з огляду на матеріали адміністративної справи, обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях водія ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП і призначив адміністративне стягнення в межах санкції вказаної статті, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 287, 288, 293, 294, 295 КУпАП, суддя, -
Поновити апелянту строк на оскарження як пропущений з поважних причин.
Апеляційну скаргу - залишити без задоволення.
Постанову Київського районного суду м. Харкова від 08 грудня 2016 року року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду Харківської області ОСОБА_9