27.03.2017
Ленінський районний суд м.Харкова
іменем України
28 березня 2017Справа № 642/3751/16а Провадження№2а/642/116/16
Суд у складі: Головуючого судді Євтіфієв В.М.,
Секретарі: Пшеничної Т.М.
За відсутності позивача ОСОБА_1 яка заявила про розгляд справи за її відсутності, за участю представника ОСОБА_2;
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Харківське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Західної міжрайонної виконавчої дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання рішення противоправним, зобов'язання вчинення дій, -
16 червня 2016 року позивачка звернувся до суду з адміністративним позовом в мотивуванні якого вказала звернулась до відповідача для оплати лікарняного листа. Відповідачем її вимога залишалась без задоволенні, тому вона заявляє вимоги:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача по відмові №1189-05-10 від 02.07.2015р. у виплаті позивачки допомоги по вагітності та пологах згідно листка непрацездатності серії АГР №006522 від 23.06.2015 року ;
- зобов'язати Харківське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Західної міжрайонної виконавчої дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності призначити та виплатити позивачки допомогу по вагітності і пологах згідно листка непрацездатності серії АГР №006522 від 23.06.2015 року.
В наданих запереченнях відповідач вказав:
Відповідач адміністративний позов не визнає у повному обсязі та вважає вимоги Позивача не обґрунтованими, безпідставними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства України, а отже, не підлягають задоволенню судом з наступних підстав.
Звертаємо увагу суду на те, що Виконавча дирекція Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (код 26066290), до якої позивається Позивач, не є суб'єктом владних повноважень, який наділений правом призначати та виплачувати матеріальне забезпечення. Фінансування страхувальників-роботодавців здійснюється іншою юридичною особою - Харківським обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (код 21224442), а саме його робочими органами.
Так, згідно із статтею 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 №1105-ХІУ (надалі - Закон України №1105) матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), призначаються та надаються за основним місцем роботи.
Частиною 3 статті 30 Закону України №1105 передбачено, що рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб).
Проте, як фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється робочими органами Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду, що передбачено нормами частини 1 статті 34 Закону України №1105 та пункту 2 Порядку фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22.12.2010 N26, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25 січня 2011 р. за N 111/18849.
Постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 31.07.2012 №48 «Про затвердження структури та чисельності працівників органів Фонду» затверджено перелік виконавчих відділень Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районних, міжрайонних і міських виконавчих дирекціях відділень Фонду та штатну чисельність їх працівників (додаток 7). Так, робочими органами Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (код 21224442) є його відокремлені підрозділи, без права юридичної особи. Зазначене підтверджується й Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Таким чином, фінансування страхувальників-роботодавців, відповідно до норм Закону України №1105, здійснюється робочими органами Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Підставою для фінансування страхувальників робочими органами Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок. що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами.
Так, згідно норми пункту 5 вищезазначеного Порядку, для отримання коштів Фонду для виплати матеріального забезпечення застрахованим особам, нарахованого страхувальником, страхувальник звертається до робочого органу Фонду за місцем обліку в органі Фонду або за місцем обліку, зазначеним в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування (для зареєстрованих після 01.01.2011) (надалі - місце обліку), із заявою-розрахунком за підписом керівника та головного бухгалтера, засвідченою печаткою підприємства.
Позивачка на позові наполягала, що вказала в наданої суду заяві.
Представник відповідача пояснила, що у позивачки відсуне право на отримання вказаних виплат, так як вона відповідачу не надала відомості про отримання статусу переселенця, що відповідно до діючого законодавства давало право позивачки на отримання виплат про листу не працездатності.
Дослідивши та оцінивши в сукупності докази по справі, суд встановлені наступні факти та обставини:
Доказами матеріалами справи позивачкою суду доведено, що згідно даних трудової книжки серії АС №515973 - позивачку згідно наказу №03к було прийнято на. посаду економіста в ПАТ КБ „Український фінансовий світ". В подальшому відбулося перетворення банку, та позивачку було переведено на посаду головного спеціаліста, далі на посаду начальника відділення і врешті. 20.11.2015 року позивачку було звільнено за згодою сторін за приписами п. 1 сі. 36 КЗпП України.
16.08.2015 позивачка народила доньку - ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про її народження.
В червні 2015 року, згідно з вимогами Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-ХІV, позивачка звернулася до Виконавчої дирекції Харківського обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності - з заявою про виплату допомоги по вагітності та пологах згідно листка непрацездатності серії АГР №006522 від 23.06.2015. Листом №1189-05-10 від 02.07.2015 року позивачки було відмовлено у відповідних виплатах з посиланням на Порядок надання матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати непрацездатності особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, який діє з 06.02.2015 року на тій підставі, що на момент її звернення ПАТ КБ „Український фінансовий світ” знаходився на території проведення АТО та не змінив свою держану реєстрацію на території, яка підконтрольна нашій державі.
Вважаючи отриману відмову №1189-05-10 від 02.07.2015 року незаконною, позивачка звернулася до виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (м. Київ, вул. Боричів Гік, 28).
На початку вересня 2015 року позивачкою отримано лист №5-44/К-1842з-468 від 03.09.2015 року, яким позивачку повідомлено наступне:
Відповідно до частини / статті 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105 (далі - Закон № 1105) матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового, договору (контракту), призначаються та надаються за основним місцем роботи.
Згідно з п. 2 Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 595, у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на територіях яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, видатки з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюються лише після повернення згаданої території під контроль органів державної влади.
Оскільки юридична адреса страхувальника, з яким перебуває позивачка у трудових відносинах, знаходиться у зоні проведення АТО, здійснити його фінансування робочим органом Фонду для надання матеріального забезпечення застрахованим особам за наявними розрахунками не можливо.
Отже враховуючи наведено, суд вважає, що відповідач визнає, що позивачка є застрахованою особою на яку розповсюджуються положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-ХІV
Статтею 46 Конституції України визначено:
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Отже право на отримання соціальних виплат гарантується статтею 46 Конституції України
Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено: У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
1) види соціального страхування:
- у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності;
Статтею 4 вказаного закону зазначено: Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.
Статтею 8 вказаного закону визначено:. Виконавча дирекція Фонду є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду.
Виконавча дирекція є підзвітною правлінню Фонду та провадить діяльність від імені Фонду в межах та в порядку, визначених статутом Фонду та положенням про виконавчу дирекцію Фонду, що затверджується його правлінням, організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду.
Статтею 9 вказаного закону визначено Основними завданнями Фонду та його робочих органів є:
1) реалізація державної політики у сферах соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, медичного страхування;
2) надання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг відповідно до цього Закону.
Вимогами статті 10 означеного закону: Фонд зобов'язаний:
1) забезпечувати фінансування та виплачувати матеріальне забезпечення, страхові виплати і надавати соціальні послуги, передбачені цим Законом;
Таким чином, основним завданням фонду Країни є соціальний захист громадян України та своєчасної соціальної виплати без всяких обмежень у соціальному статусі.
В порушення вимог Конституції, підставою бездіяльності виконання своїх обов'язків з боку відповідача стало Постанова Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 595. Така правова позиція відповідача є хибна.
Так, статтею 21 Конституції України визначено: Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Статтею 24 Конституції України визначено. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Таким чином, незалежно від місця проживання, та наявності або відсутності соціального статусу застрахована особа має право на отримання соціальних виплат без усяких обмежень.
Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», №9 від 01.11.1996, встановлено, що виходячи із зазначеного у ст. 8 конституції в Україні принципу верховенства права, конституційні права та свободи людини і громадянина є безпосередньо діючими. Вони визначають цілі і зміст законів та інших нормативно-правових актів, зміст і спрямованість діяльності органів законодавчої та виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і забезпечуються захистом правосуддя. При цьому судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ.
Також Постановою встановлено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Відповідно до ст. 18 Закону № 1105-ХІУ страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах.
Частиною 1 ст. 19 Закону № 1105-ХІУ визначено, що право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону № 1105-ХІУ за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг, зокрема, допомога по вагітності та пологах.
Вимогами статті 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено: Матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), призначаються та надаються за основним місцем роботи (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомоги по вагітності та пологах, які надаються за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України).
Вказаними нормами закону передбачено відповідну виплату застрахованої особі без всяких обмежень та умов. Посилання відповідача на Постанову Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 595 не доречно, т.я. вона суперечить вище зазначеним нормам закону та порушує Конституційні права позивачки в частині рівності громадян України та неможливості розділу громадян по ознакам наданого статусу переселенця
Крім того, відповідно до вимог ст.9 ч.4 КАС України: У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, означена постанова КМУ суперечить положенням Конституції України та означеним Законам, а тому не може бути застосована.
Крім того, у справі «Ілашку та інші проти Молдови та Росії» ЄСПЛ, задовольняючи позов щодо Молдови, визнав, що Уряд Молдови, який є єдиним законним Урядом Республіки Молдова за міжнародним правом, не здійснював влади над частиною своєї території, яка перебуває під ефективним контролем «Молдавської Республіки Придністров'я» (МРП). Однак, навіть за відсутності ефективного контролю над Придністровським регіоном, Молдова все ж таки має позитивне зобов'язання за статтею 1 Конвенції вжити заходів, у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права, для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників.
У пункті 333 цього рішення ЄСПЛ зазначив: «Суд вважає, що коли держава не може забезпечити дію своєї влади на частині своєї території відповідно фактичній ситуації (наприклад, сепаратиський режим, військова окупація), держава не перестає нести відповідальність та здійснювати юрисдикцію. Воно повинно усіма доступними дипломатичними та правовими засобами із залученням іноземних держав та міжнародних організацій продовжувати гарантувати права та свободи, передбачені Конвенцією».
Вимогами статті 19 Конституцій України визначено: Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виходячи з наведеного, дії відповідача не відповідають вимогам закону та нормам міжнародного права, що мають перевагу перед національним законодавством, а тому є неправомірними.
Керуючись ст.ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 КАС України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Харківське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Західної міжрайонної виконавчої дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання рішення противоправним, зобов'язання вчинення дій, задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Західної міжрайонної виконавчої дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності по відмові №1189-05-10 від 02.07.2015р. у виплаті ОСОБА_1 допомоги по вагітності та пологах згідно листка непрацездатності серії АГР №006522 від 23.06.2015 року.
Зобов'язати Харківське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Західної міжрайонної виконавчої дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу по вагітності і пологах згідно листка непрацездатності серії АГР №006522 від 23.06.2015 року.
Стягнути з Харківське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Західної міжрайонної виконавчої дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на користь ОСОБА_1. судовий збір у сумі 551грн. 21коп.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м.Харкова. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя: В.М. Євтіфієв