Справа №1-5/2007
м. Ковель 26 січня 2007 року
Ковельський міськрайоний суд Волинської області під головуванням
судді Денисюка Р. С.
за участю секретаря Зикової М.В.
прокурора Волинець С.М.
потерпілої ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженця села Карпилівка Камінь-Каширського району, проживаючого в місті Ковель АДРЕСА_1, гр-на України, українця, непрацюючого, освіта середня, розлученого, судимого Ковельським міськрайонним судом Волинської області ІНФОРМАЦІЯ_2року до 2-х років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, суд,
Рішенням Ковельського міського суду від ІНФОРМАЦІЯ_5 року вирішено стягувати з ОСОБА_1. в користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей дочки ОСОБА_3 та сина ОСОБА_4аліменти в розмірі 1/3 частини всіх заробітків щомісячно, починаючи з ІНФОРМАЦІЯ_4 року і до їх повноліття. Боржником добровільно рішення суду не виконується, грошові кошти на утримання дітей не виплачуються. Громадянин ОСОБА_1. заходів по працевлаштуванню не вживав, а якщо і працював, то про місце роботи державного виконавця не повідомляв з метою ухилення від сплати аліментів. ОСОБА_1. на попередження державного виконавця про необхідність працевлаштування та добровільно сплачувати аліменти не реагував, матеріальної допомоги на утримання дитини не надавав, заходів по працевлаштуванню та погашенню заборгованості по аліментах не вживав, хоча неодноразово попереджався державним виконавцем про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів. У зв'язку із бездіяльністю ОСОБА_1. по виконанню рішення суду щодо сплати аліментів в користь ОСОБА_2 за період з ІНФОРМАЦІЯ_4року поІНФОРМАЦІЯ_3 року утворилась заборгованість по аліментах у розмірі 2381,83 гривень.
Допитаний в судовому засіданні в якості підсудного ОСОБА_1. свою вину у скоєнні вказаного злочину визнав повністю і по суті пред'явленого обвинувачення показав, що дійсно не сплачував аліменти за даний період, оскільки ніде не міг влаштуватися на роботу. Зобов'язується її погашати по мірі можливості. У центр зайнятості про пошук роботи не звертався. Попередження із виконавчої служби отримував, знав про необхідність працевлаштування та сплати аліментів. Коштів на утримання дітей також не надавав, оскільки все майно, яке нажите було в шлюбі залишилось дружині. Просить суворо не карати, щиро розкаюється в скоєному.
Крім цього, вина ОСОБА_1. у вчиненні даного злочину доводиться іншими доказами по справі.
Зокрема, потерпіла ОСОБА_2 пояснила суду, що за рішенням суду на її користь на утримання дочки та сина із ОСОБА_1. стягуються аліменти в розмірі 1/3 частини від всіх видів його заробітку. ОСОБА_1. дочкою та сином не цікавиться, коштів на їх утримання будь-
яких не давав, взагалі аліменти не сплачував, в результаті чого виникла заборгованість по сплаті аліментів в сумі 2381,83 гривень.
СвідокОСОБА_5 пояснила суду, що у неї на виконанні знаходиться виконавчий лист Ковельського міськрайонного суду про стягнення аліментів з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2 Боржник аліменти добровільно не сплачував, у зв'язку із чим неодноразово попереджався про необхідність працевлаштування з метою виплати аліментів, про місце роботи не повідомляв. На даний час за 7 місяців в нього виникла заборгованість по аліментах у сумі 2381,83 гривні.
Крім повного визнання вини самим підсудним, показів потерпілої, свідка, його вина у скоєнні вказаного злочину підтверджується письмовими доказами по справі, дослідженими в ході судового розгляду справи, зокрема, копіями попереджень (а.с. 8-9), копією виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1. аліментів (а.с. 6), довідкою про заборгованість, відповідно до якої ОСОБА_1. має заборгованість по сплаті аліментів в розмірі 2381,81 гривень (а.с. 5), поданням виконавчої служби про вжиття заходів до ОСОБА_1. (а.с. 4), актом перевірок державного виконавця (а.с. 7).
Суд повно, всесторонньо, об'єктивно аналізуючи зібрані по справі та досліджені в ході судового розгляду справи докази, приходить до висновку про доведеність вини підсудного ОСОБА_1. у вчиненні інкримінованого злочину та кваліфікує його дії за ст. 164 ч. 1 КК України як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів (аліментів) на утримання дітей.
Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1. злісно ухиляється від сплати призначених аліментів на утримання дітей, не вживає заходів для працевлаштування.
Також ОСОБА_1. мав можливість спілкуватися із дітьми та колишньою дружиною, однак, повністю усунувся від виховання дітей, не цікавився їхнім життям та взагалі не надавав та не надає матеріальної допомоги, що свідчить про злісне ухилення його від сплати аліментів.
Також нереагування на попередження виконавчої служби про необхідність працевлаштування та сплати аліментів суд трактує як злісне ухилення від сплати аліментів, так як підсудному про це було відомо і це встановлено в судовому засіданні.
Також в ході судового розгляду справи підсудному надавалася можливість виплатити заборгованість по сплаті аліментів, однаковій цього не зробив та ухилявся від явки до суду, що свідчить про злісне ухилення його від сплати аліментів.
При обранні міри кримінального покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного ОСОБА_1 злочину та особу винного у їх сукупності.
Пом'якшуючими покарання обставинами по справі в діях ОСОБА_1. суд визнає повне визнання своєї вини у скоєному злочині.
Обставиною, що обтяжує покарання, в діях ОСОБА_1, суд визнає рецидив злочину.
Також судом при призначенні міри покарання за даним вироком враховується та обставина, що ОСОБА_1. раніше засуджений та знову вчинив злочин під час відбуття іспитового строку, що свідчить про те, що особа нестала на шлях виправлення.
При таких обставинах суд вважає, що перевиховання підсудного можливе за умови його ізоляції від суспільства і до нього слід застосувати міру покарання, пов'язану із позбавленням волі.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (ОДИН) рік.
На підставі ст. 71 КК України шляхом приєднання до покарання, призначеного за даним вироком, із застосуванням ст. 72 КК України по співвідношенню покарань, частково невідбутого покарання за попереднім вироком Ковельського міськрайонного суду від ІНФОРМАЦІЯ_2року 1 (один)
рік 9 (дев'ять) місяців позбавлення волі, остаточно призначити покарання ОСОБА_1. у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 3 (три) місяці.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1. до вступу вироку в законну силу обрати у виді тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду негайно.
Строк відбуття покарання ОСОБА_1. рахувати з ІНФОРМАЦІЯ_7 року.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Волинської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_1 - з моменту його вручення..