Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/1394/17
30.03.2017 року Придніпровський районний суд міста Черкаси
у складі: головуючого судді Шиповича В.В.
секретаря Євтушенко М.В.
за участі позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 у лютому 2017 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу укладеного 05.12.2002 року.
У судове засідання відповідач надала заяву в якій враховуючи фактичні шлюбні відносини з 1994 року, спільне проживання і ведення господарства більше 20 років, просила надати строк для примирення до шести місяців.
Позивач заперечував проти надання строку для примирення посилаючись на те, що його рішення про розірвання шлюбу із ОСОБА_2 є остаточним, ніякого примирення між ним та ОСОБА_2 не може бути, оскільки він бажає одружитися із іншою жінкою - ОСОБА_3, матір'ю їх спільної дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1. При цьому просив врахувати, що ОСОБА_2 ще у 2015 році сама зверталася до суду із позовом до нього про розірвання шлюбу, однак потім відкликала даний позов заявивши вимоги про поділ майна, яке вважає спільним.
Відповідно до ст. 111 Сімейного Кодексу України суд приймає заходи до примирення подружжя, якщо це не протирічить моральним основам суспільства.
Відповідно до ч.5 ст. 191 ЦПК України у справі про розірвання шлюбу, суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шість місяців.
Отже надання строку для примирення подружжя є правом, а не обов'язком суду.
Суд вивчивши матеріали справи, оголосивши заяву відповідача та вислухавши доводи позивача вважає що у розглядуваній справі застосування заходів до примирення подружжя протирічитиме моральним основам суспільства, оскільки позивач має малолітню дитину від іншої жінки з якою бажає зареєструвати шлюб та не допускає можливості будь-якого примирення із ОСОБА_2 з якою спільних дітей не має.
Крім того у 2015 році ОСОБА_2 сама ініціювала судовий процес про розірвання шлюбу з ОСОБА_1, який тривав до січня 2017 року. Після чого ОСОБА_2 подала заяву про залишення свого позову про розірвання шлюбу без розгляду. А отже у ОСОБА_2 було достатньо часу з 2015 до 2017 року для примирення із ОСОБА_1, однак як вбачається із позиції ОСОБА_1 таке примирення не відбулося. Надання строку на примирення за таких обставин суд вважає недоцільним.
Керуючись ст. 111 Сімейного Кодексу України, ст. 191 ЦПК України, -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 про надання подружжю строку для примирення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_5