Справа №702/122/17
Провадження №2-а/702/61/17
29 березня 2017 року м. Монастирище
Суддя Монастирищенського районного суду Черкаської області Мазай Н.В, розглянувши в порядку скороченого провадження в м. Монастирище адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уманського об"єднаного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити дії,
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача в якому просить визнати протиправними порушення з боку відповідача щодо зменшення йому розміру призначеної пенсії як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, з 03.08.2014 року як інваліду 3 групи, а з 22.06.2015 року - як інваліду 1 групи. Проситьзобов”язати відповідача з 03.08.2014 року вчинити дії щодо перерахунку та виплати йому державної та додаткової пенсій відповідно до вимог ст.ст. 49, 50, 54, 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції, чинній на момент призначення пенсій, виходячи з розміру основної пенсії не менше 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії 50% від мінімальної пенсії за віком, а з 22.06.2015 року виходячи з розміру основної пенсії не манше 10 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії 100% від мінімальної пенсії за віком, враховуючи вимоги ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», з проведенням індексації пенсії згідно Закону України «Про індексацію грошових доходів населення" без зміни базового місяця для проведення індексації та з врахуванням фактично отриманих сум посилаючись на те, що він брав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 1986 році, внаслідок чого втратив працездатність. Норми діючого законодавства, зокрема постанова Ради міністрів УРСР від 10.06.1986 року № 207-7, постанова Ради міністрів СРСР від 03.07.1984 року № 690, постанова Ради Міністрів УРСР від 08.05.1986 року № 168-5, постанова Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173 давали право на отримання пенсії встановленої Законом. Право позивача на державну та додаткову пенсії підтверджено постановою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 16.02.2015 року у справі № 702/79/15-а, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2015 року. Однак, постановами КМУ від 06.07.2011 року № 745» Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» та від 23.11.2011р. № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», були внесені зміни в ст. ст. 49, 50, 54, 67 ЗУ « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» фактично звузили зміст та обсяг його прав, а тому не могли бути застосовані при визначенні розміру його пенсії. Його право на відповідний розмір пенсій встановлено вказаним законом, та не може бути звужено постановою КМУ. 16.11.2016 року він звернувся до відповідача з відповідною заявою, провести перерахунок песій, але отримав 17.11.2016 року за № 14747/09 формальну відповідь. В обґрунтування позову посилається на ЗУ « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ЗУ « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 19, 58, 124 Конституції України, рішення Конституційного суду України від 22.09.2005 року по справі № 5-рп/2005, № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, рішення Європейського суду з прав людини у справі « Суханов та Ільченко проти України) від 26.09.2014 року, ЗУ « Про пенсійне забезпечення», ЗУ « Про індексацію грошових доходів населення», постанови ВАС України від 20.01.2010 року № К-37795/09, 19.05.2016 року № К/800/280/16, від 04.02.2016 року № К/800/44998/15, від 15.03.2016 року № К/800/37464/15, від 02.02.2016 року № К/800/44864/15, постанову КМУ « 1078 від 17.07.2003 року.
Представник відповідача надав до суду письмові заперечення на позов, в яких просить відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, вважає позовні вимоги не обґрунтованими. З 03.08.2014 набрав чинності ЗУ від 31.07.2014 № 1622-VII “Про внесення змін до ЗУ “Про Державний бюджет України на 2014 рік”, яким Прикінцеві положення ЗУ “Про Державний бюджет України на 2014 рік” доповнено п. 6-7, згідно якого встановлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статей 5 та 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", статей 14, 22, 37 та 43 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік. Аналогічні положення щодо застосування зазначених вище статей закріплені в Законі України “Про Державний бюджет України на 2015 рік”. Таким чином, у зв'язку з тим, що в законах України про Державні бюджети за відповідні роки по іншому, аніж це передбачено статтями 49, 50, 54, 67 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" врегульовано питання визначення розмірів державної та додаткової пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, застосуванню підлягають саме ті нормативно-правові акти, які прийняті пізніше. В обґрунтування заперечення посилаються на Рішення Конституційного Суду України від 26.12.2011 року № 20-рп/2011, рішення від 25.01.2012 року № 3рп/2012, Рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 року справа «Сорінг проти Сполученого Королівства» , рішення від 09.10.1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії». Враховуючи вищенаведене, рішення Конституційного Суду України та практику Європейського суду з прав людини, Кабінет Міністрів України має усі достатні правові підстави врегульовувати питання здійснення соціальних виплат та допомог в межах фінансових ресурсів, передбачених законами України про Державний бюджет України на відповідний рік. Пенсія позивачу обчислена та виплачується відповідно до законодавства, що діє на сьогоднішній день. Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" №76-VIII від 28.12.2014р., який набув чинності з 01.01.2015р., тексти статей 50 та ч. 3 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було викладено у такій редакції: ст. 50 - щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров»ю призначається у розмірах та порядку, встановлених КМУ, ч. 3 ст. 54 - умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв»язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань. Органи Пенсійного фонду України проводять виплату пенсій у розмірах, обчислених згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011р. № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Крім цього, зазначають, що позивачем пропущено строк звернення до суду, встановлений ст. 100 КАС України. Просять в задоволенні вимог позивача відмовити в повному обсязі та розглянути справу в порядку загального провадження.
Керуючись принципами верховенства права та законності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні повідомлених позивачем та відповідачем обставин, вбачається, що наявні достатні підстави для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення в порядку скороченого провадження.
Ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 29.03.2017 року позовні вимоги в частині періоду з 03.08.2014 року до 12.08.2016 року включно залишено без розгляду.
Судом встановлено, що позивач є інвалідом І групи (безтерміново), учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до категорії 1 осіб, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи, про що свідчать посвідчення першої категорії серії А № 000815 від 19.01.1993 року, довідка до акта огляду МСЕК серії 12 ААА № 187286 від 22.06.2015 року ( а.с. 11,13), в даний час перебуває на обліку в Уманському об"єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує державну пенсію та пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, згідно Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991 року ( далі Закон № 796-ХІІ), що не заперечується відповідачем згідно відповіді від 17.11.2016 року ( а.с. 19-21).
Відповідач листом від 17.11.2016 року № 14747/09 ( а.с. 19-21) відмовив позивачу у проведенні перерахунку його пенсії.
Отже, суд розглядає позовні вимоги в межах заявлених вимог та вирішує спір щодо періоду, починаючи з 13.08.2016 року, оскільки період з 03.08.2014 року по 12.08.2016 року, ухвалою суду від 29.03.2017 року залишено без розгляду.
Крім іншого, судом також встановлено, що згідно постанови Монастирищенського районного суду від 16.02.2015 року ( а.с.15-16), визначено право позивача та зобов»язано відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу за період з 26.07.2014 року у відповідності зі ст. ст. 50, 54 Закону № 796-XII ( в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2015 року (а.с. 17-18) постанову Монастирищенського районного суду Черкаської області від 16.02.2015 року залишено без змін.
Враховуючи те, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, він наділений державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у відповідному розмірі.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно ст.46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» від 14.06.2011 року, який набув чинності 19.06.2011 року, встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік, зокрема постановою Кабінету Міністрі України № 745 від 06.07.2011 року, яка набула чинності 23.07.2011 року.
01 січня 2012 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 року, яким затверджено порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, що набрав чинності з 01 січня 2015 року, були внесені зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно зі ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції на час з якого позивач просить здійснити перерахунок призначеної пенсії, особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 54 цього Закону пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.
Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Вказана норма зазначеного Закону неконституційною не визнавалась та її дія не зупинялась.
Із аналізу вказаних норм вбачається, що визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України з 01 січня 2015 року.
Законом України "Про державний бюджет України на 2015 рік" ( п.9 Прикінцевих положень) встановлено, що у 2015 році норми і положення статей 20-23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного та місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно правової позиції Вищого Адміністративного Суду України, викладеної у інформаційному листі від 22.07.2011 року вбачається, що під час вирішення питання, яка з одно предметних законодавчих норм рівної ієрархії, що не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягають застосуванню для розв'язання спорів зазначеної категорії, перевагу слід надати тій з них, що прийнята пізніше.
Згідно зі ст. 71 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи, яким встановлено розмір щомісячної додаткової пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю передбачено Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" .
Під час перерахунку розміру пенсії відповідачем правомірно застосована постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що відповідає вимогам наведеного Закону. На даний час чинним законодавством іншого не передбачено.
Із врахуванням вищевикладеного, суд вважає, що відповідачем обґрунтовано прийнято рішення про відмову в нарахуванні та виплаті позивачу пенсії у розмірах, заявлених позивачем.
Таким чином судом встановлена правомірність дій відповідача, як такого, що діяв в межах наданих йому повноважень у відповідності до чинного законодавства.
Зважаючи на вищевикладене суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог позивача.
Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про безпідставність вимог позивача про перерахунок пенсії, відповідно не підлягають до задоволення і вимоги про проведення індексації пенсії згідно ЗУ « Про індексацію грошових доходів населення» без зміни базового місяця для проведення індексації та з врахуванням фактично отриманих сум, які є похідними від вимоги про здійснення перерахунку пенсії.
Оскільки у задоволенні позовних вимог позивача відмолено, а позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ЗУ «Про судовий збір», то судовий збір компенсується за рахунок Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 46 Конституції України, ст.ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 99, 100, 183-2, 185-187, 254 КАС України, суд
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Уманського об"єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити дії - відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Монастирищенський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з моменту отримання повного тексту копії постанови.
Суддя: Н.В. Мазай