Справа № 697/597/17
№ пров. 2/697/344/2017
30 березня 2017 року
Канівський міськрайонний суд Черкаської області
в складі: головуючого судді - Хорошун О.В.
з участю секретаря с/з ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Каневі справу за позовом ОСОБА_2 до територіальної громади с. Озерище в особі Озерищанської сільської ради Канівського району про визнання права власності на спадкове майно,
Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до територіальної громади с. Озерище в особі Озерищанської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно, посилаючись на те, що 17.01.2002 року помер її чоловік ОСОБА_3, після смерті якого залишилась спадщина у вигляді земельної ділянки (паю) загальною площею 5,64 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться в адміністративних межах Озерищанської сільської ради Канівського району Черкаської області. Вказана земельна ділянка належить спадкодавцеві на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ЧР № 0309455. Вона є спадкоємцем першої черги, спадкового майна після смерті чоловіка, прийняла спадщину та фактично вступила у володіння вказаним майном та на даний час ним користується. За невідомих обставин спадкодавцем було втрачено Сертифікат на право на земельну частку (пай). Позивач звернулася до Канівської державної нотаріальної контори з питанням оформлення спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину було відмовлено, оскільки у відсутній оригінал правовстановлюючого документу, яким є Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЧР № 0309455, який обов'язково необхідно подати державному нотаріусу для оформлення права на спадщину та видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай). На даний час у позивача виникла необхідність оформити право власності на земельну ділянку з метою передачі її в оренду, однак відмова нотаріуса у видачі свідоцтва перешкоджає це зробити. Просить суд визнати за нею в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,64 в умовних кадастрових гектарах, що знаходиться в межах Озерищанської сільської ради Канівського району Черкаської області, яка належала померлому ОСОБА_3.
Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі за наявними матеріалами у справі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Представник відповідача - територіальної громади с. Озерище в особі Озерищанської сільської ради Канівського району в судове засідання не з'явилася, до суду надійшла заява, в якій просить розглядати справу без участі їх представника, не заперечує проти його задоволення.
Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, з урахуванням заяв сторін про слухання справи за їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, зокрема,:
-з свідоцтва про смерть серія І-СР № 175781 (а.с.5), що ОСОБА_3 помер у 17.01.2002 року в с. Озерище Канівського району Черкаської області.
- з копії Витягу зі списку власників земельних часток (паїв) по Озерищанській сільській раді вбачається, що ОСОБА_3 належав сертифікат на земельну частку (пай) серії ЧР №0309455 розміром 5,64 умовних кадастрових гектарів (а.с.7).
- з довідки Управління Держгеокадастру у Канівському районі № 31-23-0.191-61/178-17 від 28.02.2017 року встановлено, що вартість земельної частки (паю) в КСП «Озерищанське» по Озерищанській сільській раді становить 211319,98 грн. та державний акт на право власності на земельну ділянку в замін сертифікату на земельну частку (пай) серія ЧР 0309455 на ім'я ОСОБА_3 не видавався (а.с.9).
- з газети «Час пік» № 9 від 01.03.2017 року, що розміщено оголошення про те, що сертифікат на право на земельну частку (пай) серія ЧР № 0309455 виданий на підставі рішення Канівської РДА № 188 від 19.06.1996 на ім'я ОСОБА_3 вважати втраченим і недійсним (а.с.10).
В судовому засіданні з достовірністю встановлено, що позивач ОСОБА_2 є дружиною померлого ОСОБА_3, так як це підтверджується зібраними по справі письмовими доказами: свідоцтвом про одруження ІІ-ЯК № 0484638 від 02.02.1968 (а.с.8).
Оскільки, ОСОБА_3 помер 17.01.2002 року, тому у відповідності до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема відповідні правила Цивільного кодексу УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини.
Відповідно до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, зокрема, з повідомлення Канівської державної нотаріальної контори № 497/01-16 від 21.03.2017 року, що після смерті ОСОБА_3, який помер 17.01.2002 року заяви про прийняття спадщини в нотконтору не надходили (а.с.24-25).
З огляду на викладене суд вважає, що для вирішення цього спору необхідно керуватися чинним на момент розгляду справи ЦК України.
Згідно із ст.ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла(спадкодавця), до інших осіб(спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі не підлягають доказуванню. У разі визнання відповідачем позовних вимог суд за наявності для того законних підстав задовольняє їх (ст. 174 ЦПК України).
Крім цього, судом у судовому засіданні встановлено, що представник відповідача не заперечує проти визнання права власності за ОСОБА_2 на спадкове майно: земельну частку (пай) розміром 5,64 в умовних кадастрових гектарах, що знаходиться в адміністративних межах Озерищанської сільської ради, Канівського району, Черкаської області, після смерті ОСОБА_3, померлого 17.01.2002 року.
З огляду на викладене та з урахуванням зібраних у справі доказів суд дійшов висновку про задоволення позову в частині визнання за позивачем права власності у порядку спадкування за законом на земельну частку (пай) розміром 5,64 в умовних кадастрових гектарах, що знаходиться в адміністративних межах Озерищанської сільської ради, Канівського району, Черкаської області (сертифікат серія ЧР № 0309455), який належав померлому ОСОБА_3, спадкоємцем якого за законом є його дружина ОСОБА_2
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і право чинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або право чинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Статтею 4 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень», № 1952-ІV від 01.07.2004 року передбачено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, в тому числі й право власності на нерухоме майно.
На підставі ст.ст.1217, 1223,1261, 1268 ЦК України, керуючись ст.ст.3, 15, 58-61,130, 174, 209, 213-215, 294 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_2 до територіальної громади с. Озерище в особі Озерищанської сільської ради Канівського району про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючою в ІНФОРМАЦІЯ_2, в порядку спадкування за законом право власності на земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,64 в умовних кадастрових гектарах, що знаходиться в межах Озерищанської сільської ради Канівського району Черкаської області, яка належала померлому ОСОБА_3.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуючий О . В . Хорошун