29 березня 2017року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Мазур Л.М.,
розглядаючи питання про прийняття касаційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18 жовтня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 15 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння,
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18 жовтня 2016 року відмолено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову.
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 15 лютого 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18 жовтня 2016 року залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої та апеляційної інстанцій і постановити нову ухвалу про задоволення заяви.
Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим касаційна скарга підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
У прийнятті касаційної скарги слід відмовити з таких підстав.
Ухвала суду щодо забезпечення позову, а також щодо скасування забезпечення позову, може бути оскаржена в апеляційному порядку (п. 2 ч. 1 ст. 293 ЦПК України).
Водночас стаття 324 ЦПК України містить норму, яка визначає перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку після їх перегляду в апеляційному порядку.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 324 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 1, 3, 4, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 20, 24, 25, 26, 27, 28, 29 частини першої ст. 293 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку і ухвали апеляційного суду, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі.
Оскарження ухвал апеляційного суду щодо забезпечення позову, а також щодо скасування забезпечення позову, у статті 324 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень у касаційному порядку, не передбачено.
Враховуючи наведене, касаційна скарга ОСОБА_2 на ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18 жовтня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 15 лютого 2017 року не може бути прийнята до провадження, оскільки зазначена ухвала не підлягає касаційному оскарженню у зв'язку з відсутністю п. 2 ч. 1 ст. 293 ЦПК України у переліку оскаржуваних ухвал за п. 2 ч. 1 ст. 324 ЦПК України.
Керуючись ст. 324 ЦПК України,
У прийнятті касаційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18 жовтня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 15 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння, відмовити.
Додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ Л.М. Мазур