дата документу :
Справа №359/8528/16-а
Провадження №2-а/359/64/2017
20 лютого 2017 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого Борця Є.О.,
при секретарі судового засідання Гомолі О.А.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
за участю представника відповідача Клімова С.Г.,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні адміністративну спра-ву за адміністративним позовом ОСОБА_1, який діє від імені ОСОБА_3, до Київської митниці ДФС про скасування постанови в справі про пору-шення митних правил,
встановив:
В листопаді 2016 року ОСОБА_1, діючи від імені ОСОБА_3, звернувши до суду з вказаним адміністративним позовом та обґрунтовує його тим, що 3 червня 2016 року пози-вач, працюючи в ТОВ «Заммлер-МЛС» на посаді директора, подав електронну митну декла-рацію №125130013/2016/407709, в якій він заявив відомості про частини системи підвіски легкових моторних транспортних засобів з кодом товару за УКТ ЗЕД 84835080000 та став-кою мита 0%. 6 червня 2016 року Київська митниця ДФС прийняла рішення №КТ-125130 013-0010-2016, згідно з яким задекларовані позивачем частини системи підвіски легкових моторних транспортних засобів мають інший код за УКТ ЗЕД 8708803598. Для товару з та-ким кодом за УКТ ЗЕД передбачена ставка мита 5%. Тому 15 вересня 2016 року заступник начальника Київської митниці ДФС виніс постанову в справі про порушення митних правил №0414/125130013/16, якою він визнав ОСОБА_3 винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України, та наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 29765 гривень 31 копійки. Однак об'єктивна сторона порушення мит-них правил полягає у повідомленні неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару за УКТ ЗЕД. Позивач подав достовірні відомості про задекларований ним товар та помилився лише відносно коду за УКТ ЗЕД. Така помилка не є способом вчинення пору-шення митних правил. Крім того, ОСОБА_3 подав заяву про відкликання митної деклара-ції №125130013/2016/407709. Після цього позивач подав нову митну декларацію №125130 013/2016/00135, в якій він заявив відомості про частини системи підвіски легкових моторних транспортних засобів з правильним кодом товару за УКТ ЗЕД 8708803598 та з правильною ставкою мита 5%. На підставі цієї митної декларації ОСОБА_3 сплатив всі обов'язкові митні платежі. Ці обставини свідчать про відсутність в його діях об'єктивної сторони порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України. Дійсно, позивач допустив технічну помилку у визначенні коду товару за УКТ ЗЕД. Однак він сумлінно вживав всі залежні від нього заходи, спрямовані на усунення допущеної ним технічної помилки шляхом відкликання дефектної митної декларації та подання вірної митної декларації. ОСОБА_3 не мав на меті ухилитись від сплати чи зменшення розміру митних платежів. Ці обставини свідчать про відсутність в його діях суб'єктивної сторони порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України. Тому ОСОБА_1 просить суд скасувати постанову в справі про порушення митних правил №0414/125130013/16 від 15 вересня 2016 року та закрити провадження в цій справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримує адміністративний позов та просить суд задовольнити його.
Представник відповідача ОСОБА_2 не визнає адміністративний позов та заперечує проти його задоволення. В обґрунтування своїх заперечень він посилається на те, що заяв-лення недостовірних відомостей про код товару за УКТ ЗЕД та ставку мита є способом вчи-нення порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України. Крім того, картка від-мови у прийнятті митної декларації була складена саме Київською митницею ДФС, а не позивачем. Ця обставина свідчить про те, що ОСОБА_3 не вживав заходи, спрямовані на виправлення допущеної ним помилки. Для того, щоб врешті-решт здійснити переміщення автозапчастин через митний кордон України, він був вимушений повторно подати нову мит-ну декларацію з правильним кодом товару за УКТ ЗЕД та правильною ставкою мита, а також сплатити митні платежі в повному обсязі. Такі дії жодним чином не свідчать про відсутність у нього суб'єктивної сторони вказаного порушення митних правил. Тому представник відпо-відача ОСОБА_2 просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши письмові докази, суд дій-шов до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що з 11 вересня 2015 року ОСОБА_3 працює в ТОВ «Заммлер-МЛС» на посаді директора. Ця обставина підтверджується копією наказу директора цього ж госпо-дарського товариства №13 від 11 вересня 2015 року (а.с.58).
3 червня 2016 року позивач подав електронну митну декларацію №125130013/2016/407 709 (а.с.65-98), в якій він заявив відомості про частини системи підвіски легкових моторних транспортних засобів з кодом товару за УКТ ЗЕД 84835080000 та ставкою мита 0%.
6 червня 2016 року Київська митниця ДФС прийняла рішення №КТ-125130013-0010-2016 (а.с.99), згідно з яким задекларований товар має інший код за УКТ ЗЕД 8708803598. Для товару з таким кодом за УКТ ЗЕД передбачена ставка мита 5%.
15 вересня 2016 року заступник начальника Київської митниці ДФС виніс постанову в справі про порушення митних правил №0414/125130013/16 (а.с.12-17), якою він визнав ОСОБА_4 винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України, та наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 29765 гривень 31 копійки.
Відповідно до ст.485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірно-го звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням до-пустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни поход-ження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для виз-начення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми мит-них платежів.
Згідно з ч.5, ч.6 ст.69 цього ж Кодексу штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.
Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі кон-тролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.
Встановлено, що об'єктивну сторону порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України, становлять будь-які дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів. Перелік таких дій є невичерпним. Тому заявлення недостовірних відомостей про код товару за УКТ ЗЕД також входить в цей перелік, якщо неправильна класифікація товару не була обумовлена складним випадком, що полягає в суперечностях у тлумаченні положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребувало додаткової інформації, спеціальних знань, проведення до-сліджень тощо.
З копій письмових пояснень ОСОБА_3, відібраних у нього під час складення прото-колу про порушення митних правил (а.с.46-47), вбачається, що позивач заявив неправильні відомості про код товару за УКТ ЗЕД та ставку мита виключно внаслідок неуважного вив-чення ним технічних особливостей та характеристики товару, а не складного випадку, що полягав в суперечностях у тлумаченні положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребувало до-даткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень. Аналіз цих обставин свід-чить про те, що в діях ОСОБА_3 наявні і об'єктивна, і суб'єктивна сторони порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України.
Крім того, зі змісту картки відмови в прийнятті митної декларації (а.с.100-101) вбача-ється, що Київська митниця ДФС відмовила позивачу у прийнятті митної декларації, мит-ному оформленні та пропуску товару. ОСОБА_3 не відкликав митну декларацію. Ці об-ставини свідчать про те, що доводи його представника ОСОБА_1 про те, що позивач нібито мав намір добровільно виправити допущену ним помилку, не відповідає дійсності.
З огляду на це суд вважає, що підстави для скасування постанови в справі про пору-шення митних правил №0414/125130013/16 від 15 вересня 2016 року відсутні. У задоволенні адміністративного позову в частині цієї вимоги належить відмовити.
Відповідно до ч.1 ст.527 МК України у справі про порушення митних правил орган доходів і зборів або суд (суддя), що розглядає справу, виносить одну з таких постанов: про проведення додаткової перевірки; про накладення адміністративного стягнення; про закриття провадження у справі.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопору-шення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Встановлено, що в діях ОСОБА_3 наявний склад порушення митних правил, перед-баченого ст.485 МК України. Ця обставина свідчить про те, що підстави для закриття про-вадження в справі про порушення митних правил відсутні.
З огляду на це суд вважає, що у задоволенні адміністративного позову в частині цієї вимоги слід відмовити також.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування прак-тики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод як джерело права.
Згідно з ч.1 ст.1 Першого протоколу до цієї Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї влас-ності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Встановлено, що накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу тягне за собою втручання в право на мирне володіння його грошовими коштами. Однак таке втручання є виправданим, оскільки воно вкрай необхідно для відновлення законності та запобігання вчинення ОСОБА_3 нових порушень митних правил в майбутньому. Це свідчить про те, що оскаржувана постанова в справі про порушення митних правил не пору-шує ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Суд вважає, що ця обставина є додатковою, але не менш вагомою підставою для від-мови у задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ч.1 ст.158, ст.159, ч.1-ч.3 ст.160, ст.161, 163, ст.1712 КАС України, суд
постановив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1, який діє від імені ОСОБА_3, до Київської митниці ДФС про скасування постанови в справі про порушення митних правил відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Бориспільський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня отримання її копії.
Суддя
Бориспільського міськрайонного суду Є.О. Борець