дата документу :
Справа № 359/1327/17
Провадження № 3/359/769/2017
02 березня 2017р. Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Мельник О.О., за участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, розглянувши матеріали, що надійшли від Бориспільського ВП ГУНП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, 01.06.1970р. народження, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючого, відомості щодо ідентифікаційного номеру платника податків відсутні,
за ст. 130 ч.1 КпАП України,
ОСОБА_2, 10.01.2017р., о 09 год. 50 хв., в Бориспільському районі Київської області, на автодорозі Київ-Проців, поблизу “малої захисної дамби”, допустив керування транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови), та від проходження у встановленому законом порядку медичного огляду на стан сп'яніння у медичному закладі відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, тим самим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КпАП України.
В суді захисник ОСОБА_2 просив при винесенні рішення у справі врахувати ті обставини, що ОСОБА_2 свою вину визнає, щиро розкаюється в скоєному, на його вихованні та утриманні знаходяться 2-є малолітніх та 2-є неповнолітніх дітей. Крім того, на даний час він не працює, і має невиплачену заборгованість по виплаті середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 93 327,22 коп., яка стягнута в судовому порядку з ПрАТ «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України». Однак виконання даного судове рішення в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу на даний час зупинено до закінчення касаційного провадження, що ставить ОСОБА_2 та його дітей в скрутне матеріальне становище.
Крім особистого визнання, вина ОСОБА_2 в порушенні п.2.5 ПДР України, за яким водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому законом порядку медичний огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння, повністю доведена письмовими доказами по справі, в їх сукупності, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення, письмовими поясненнями очевидців події, сумніватись в достовірності та об'єктивності яких у суду підстав не має, за відсутності у справі інших об'єктивних доказів, які б спростовували такий факт.
Дослідивши матеріали справи, слід дійти висновку, що в діях ОСОБА_2 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України.
Разом з тим, ОСОБА_2 щиро розкаявся в скоєному, що є обставиною, яка пом»якшує його відповідальність, раніше до адмінвідповідальності не притягувався, тяжких наслідків від скоєного ним не настало. Крім того, на його вихованні та утриманні, за відсутності матері, знаходяться 2-є малолітніх дітей та 2-є неповнолітніх дітей, а він не працює і має невиплачену заборгованість по виплаті середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 93327,22 коп., яка стягнута рішенням Бориспільського міськрайсуду Київської області від 03.06.2016р. з ПрАТ «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України». До того ж, виконання судових рішень І-ї та апеляційної інстанції в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу на даний час зупинено Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.10.2016р. до закінчення касаційного провадження.
Вказані вище обставини підтверджуються даними копій свідоцтв про народження дітей, копій вищевказаних судових рішень та копії акту обстеження житлово-побутових умов дітей від 05.09.2016р. № 33.
Враховуючи вищевикладене, слід прийти до висновку, що ОСОБА_2 слід визнати винним в скоєнні адмінправопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП та, враховуючи, що застосування в даному випадку адміністративного основного стягнення у виді штрафу, розмір якого є фіксованим та дорівнює 10200 грн. не є пропорційним, т.я. в розумінні положень Європейської Конвенції «З захисту прав і основних свобод людини», ратифікованої Україною 17.07.1997р., а також протоколу № 1 до неї, покладає на ОСОБА_2 «індивідуальний надмірний тягар», беручи до уваги факт знаходження на його вихованні та матеріальному утриманні 4-х дітей, а також його скрутне матеріальне становище, викликане не виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу за судовим рішенням, слід дійти висновку, що, за вищевказаних обставин, правопорушника можливо звільнити від адмінвідповідальності в зв”язку з малозначністю скоєного правопорушення, обмежившись усним зауваженням, а провадження по справі закрити.
Керуючись ст.130 ч.1, 22 КпАП України,
ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні адмінправопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП та звільнити його від адмінвідповідальності в зв”язку з малозначністю правопорушення з винесенням усного зауваження.
Провадження по справі закрити.
Постанова може бути оскарженою до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом 10 днів з дня її винесення та набуває чинності після закінчення строку на її оскарження.
Постанова може бути пред»явленою до виконання протягом 3-х місяців з наступного дня після набрання постановою законної сили.
Суддя О.О.Мельник
Постанова набуває чинності ___.____.________ р.