Справа № 359/9850/16-ц
Провадження №2/359/799/2017
Бориспільський міськрайонний суд Київської області
16 березня 2017 року м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі :
головуючого судді Вознюка С.М.,
при секретарях Айрапетян Л.А., Пугач Д.О.,
за участю представників сторін ОСОБА_1 та адвоката ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, спричинених внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
13.12.2016 року позивач ОСОБА_3 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою, в якій зазначив, що 07 липня 2014 року на 21 км автодороги «Бориспіль-Дніпропетровськ» сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4, який допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, яким керував позивач ОСОБА_3, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, а позивач і пасажир автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_5 отримали тілесні ушкодження.
Позивач стверджує, що 08 липня 2014 року було відкрите кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.286 КК України (внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014110100001124). Проведеною судово-медичною експертизою встановлено що дружина позивача ОСОБА_5 отримала легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. У зв'язку з цим постановою слідчого Бориспільського МВ ГУМВС України ОСОБА_6 кримінальне провадження було закрито на підставі п.2 ст.284 КПК України.
Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 січня 2015 року ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та провадження у справі закрито у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Позивач вказує, що витратив на лікування кошти в сумі 1343,16 грн., і дана сума по відношенню до розміру його пенсії є досить значною.
З огляду на вище вказане позивач просить суд стягнути на його користь з відповідача ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 2370,67 грн. (з урахуванням індексації відповідно до ст.1208 ЦК України) та моральну шкоду в розмірі 20000 грн.
В судове засідання позивач не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав повністю, та просив суд їх задовольнити.
В судове засідання відповідач не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволенні позовних вимог заперечив в повному обсязі, та просив у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч.1 ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Відповідно до вимог частини 4 вказаної статті постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.6 постанови №4 від 1 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).
Зазначені позивачем обставини ДТП повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами адміністративної справи № 359/615/15-п (провадження № 3/359/250/2015).
З постанови судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28.01.2015 року ОСОБА_4 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, а провадження у справі закрито у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення (а.с.3).
Факт дорожньо-транспортної пригоди за вказаних в постанові Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 січня 2015 року обставин, свою вину у дорожньо-транспортній пригоді, а також у заподіянні матеріальної шкоди позивачу повністю визнано відповідачем ОСОБА_4
В судовому засіданні встановлено, що внаслідок отриманих в ДТП тілесних ушкоджень позивач змушений був витратити грошові кошти на лікування та діагностику, що підтверджується копією квитанцій (а.с.4-5). Даний факт також підтверджується копією медичної картки амбулаторного хворого (а.с.7-10).
Відповідно до довідки Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 07.12.2016 року № 1531/02, виданої ОСОБА_3, останній перебуває на обліку в Бориспільському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України і отримує пенсію за віком при повному стажі. Розмір пенсії позивача за період з січня 2014 року по грудень 2014 року становив 16610,19 грн. (а.с.12).
Про значні пошкодження автомобіля позивача свідчать фотокопії автомобіля після ДТП та довідка, видана відділенням ДАІ з обслуговування м.Бориспіль та Бориспільського району Київської області (а.с.11,13).
Згідно з ч.1 ст.1208 цього Кодексу за заявою потерпілого у разі підвищення вартості життя розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, підлягає індексації на підставі рішення суду.
Позивач просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду з урахуванням індексу інфляції (1343,16 грн. х 176,5 % : 100), що становить 2370,67 грн.
З урахуванням викладеного суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягають стягненню з відповідача у зазначеному позивачем розмірі.
В обґрунтування вимог щодо відшкодування моральної шкоди зазначено, що позивач зазнав значних душевних страждань, оскільки в ДТП отримали тілесні ушкодження члени його сім'ї, і він переживав за їх здоров'я, його дружина довго лікувалась на стаціонарі та амбулаторно. Крім того, через пошкодження його автомобіля, він позбавлений можливості ним користуватися, грошей на його ремонт він не має. Не маючи необхідних коштів на лікування він змушений позичати гроші у родичів та знайомих.
Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення моральної шкоди в сумі 20000 гривень, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 23 Цивільного Кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок порушення її прав. Моральна шкода також полягає у душевних стражданнях яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Відповідно до ч.1 ст.1167 Цивільного Кодексу України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до ч.3 ст.386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому моральної шкоди.
Згідно з п.3 ч.2, ч.3 ст.23 цього Кодексу моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Визначаючи розмір належного позивачу відшкодування завданої моральної шкоди, суд, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості та враховуючи характер, глибину моральних страждань, що носили характер простих переживань з приводу порушення права власності, тривалості негативних наслідків, внаслідок чого позивач був вимушений звернутись до суду за захистом порушеного права, суд прийшов до висновку, що заявлений ОСОБА_3 позов про відшкодування моральної шкоди підлягає частковому задоволенню у розмірі 8000 гривень, що на думку суду, є достатнім відшкодуванням понесених позивачем немайнових втрат.
При вирішенні питання щодо судових витрат, позивач на підставі ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. звільнений від сплати судового збору, а тому з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 551 грн. 20 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 23, 60, 61, 368, 1167, 1188 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 169, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_4) на користь ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_5) - 2370 грн. 67 коп. завданих матеріальних збитків, пов'язаних з лікуванням з урахуванням індексу інфляції, та 8000 грн. на відшкодування моральної шкоди, а всього 10370 (десять тисяч триста сімдесят) грн. 67 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_3, - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_4) на користь держави України (рр №31216206700004, МФО 821018, код ЄДРПОУ 38007070, Бориспільське УДКСУ Київської області, ГУДКСУ у Київській області, код КДБ 22030101) суму судового збору в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп. за розгляд позовних вимог ОСОБА_3
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення суду виготовлено 21.03.2017 року.
Суддя Бориспільського міськрайонного суду
Київської області ОСОБА_7